Паралельно із терміновою ліквідацією гір сміття у Львові потрібно невідкладно готувати стратегію поводження і сортування ТПВ та вирішувати питання будівництва сміттєпереробного заводу.
Про це в ефірі «Місто для людей» на радіо «Незалежність» заявив керівник фракції «Народний контроль» у Львівській міській раді Валерій Веремчук.
Він наголосив, що нинішня ситуація із вивозом сміття у Львові сягнула критичної точки, відтак вимагала блискавичного реагування, аби уникнути епідеміологічних і екологічних загроз під час потепління. Саме тому, за словами Веремчука, депутати і підтримали Ухвалу, якою пропонується створити у Львові 5 тимчасових майданчиків для перевантаження і пресування відходів.
«Наразі ми вже маємо перевантажувальні майданчики на вулицях Городоцькій і Стрийській. Водночас пресувальний цех є лише на вул. Шевченка, що й стало причиною соціального напруження у мікрорайоні Рясне. Але відповідним обладнанням треба забезпечити й інші заплановані чотири майданчики», – повідомив Веремчук.
Він додав, що вже у найближчі дні чиновники міськради мають надати повну інформацію про те, де, коли і в якій кількості купуватимуть пресувальну техніку.
«Водночас ми всі розуміємо, що це лише вимушений крок, щоб зменшити через брикетування обсяги відходів та домовитися про їх вивіз на найближчі до Львова полігони. Глобально сміттєвої кризи це не вирішить, а тільки дасть час, щоб нарешті розробити чітку стратегію поводження із відходами,та запустити процес зі зведення заводу», – говорить депутат.
За його словами, сьогодні варто розглядати всі можливі варіанти. Ймовірно, звернути увагу на польський досвід.
«У п’ятницю ми мали зустріч із посадовцями, відповідальними за ТПВ в Любліні, Кракові, Варшаві. Для прикладу, вторсировина, яка йде на переробку в Польщі, – це 46% від усіх відходів. Люблін має лише механіко-біологічну переробку на приватному заводі. У результаті, із 124 тис. тонн сміття щороку тільки 20 тис. (16%) йде на захоронення на полігоні. Водночас Краків має два сортувальні підприємства: компостувальне та сміттєспалювальне. Місто продукує 320 тис. тонн відходів, і з них лише 16 тис. (5%) відправляють на полігон», – розповів Валерій Веремчук.
Тож Львову потрібно знайти не лише землю під завод (а у бюджеті передбачили 30 млн гривень на придбання ділянки), а й визначитися із типом підприємства. Від цього залежатиме і вартість проекту. Кракову завод обійшовся у близько 5 млрд гривень. Аналог люблінського може вартувати до 700 мільйонів.
«Тож є над чим думати. Але починати варто із впровадження сортування сміття – для початку бодай на дві фракції. Цього буде достатньо , щоб 46 % відходів ішли не на полігони, а на переробку. А це вже дасть змогу економити. Інакше, тільки на возінні відходів ми врешті витратимо стільки коштів, що вистачило б на будівництво заводу», – констатував Валерій Веремчук.
