Департамент освіти відрядив журналістів «Народного контролю» в один з чи не найкращих садочків, коли ті попросили про зйомку.
Хоч і не новий, розташований у спальному районі, досить далеко від новобудов та молодіжних кварталів, де поряд іще кілька таких садочків. То ж тут, ясна справа, усе непогано, у групах по 25-30 дітей. Втім загальна норма за списками дещо перевищена.
«Потужне навантаження нашого дошкільного закладу розраховане на 250 діток. На сьогоднішній день списочний склад нашого закладу 280 діток. Середнє відвідування 190–200 діток», – розповідає завідувач ДНЗ № 52 Катерина Шундровська.
Катерина Шундровська, завідувач ДНЗ № 52
За словами директорки проблеми із чергою до садочка теж немає, приймають усіх охочих.
«На черзі у нас в ранню групу, в групу раннього віку у нас 51 дитинка є четверо дітей в молодшу групу і є четверо дітей в середню групу. Тобто ми всіх дітей візьмемо в цьому році», – додала Катерина Шундровська.
А ось в іншому районі міста є значно менший садок і не тому, що так було задумано під час будівництва, а тому, що більшу частину будівлі займають приватні фірми та офіси.
На жаль, активісти «Народного контролю» не змогли потрапити в середину закладу, аби зняти умови, в яких там перебувають дітлахи. Батьки розповідають, що шафа одна на трьох, ліжка у декілька ярусів.
Дитячий садочок у Вінниці
Уявити страшно, як почуваються трьох-, чотирьох-, та навіть шестирічні малюки на чотириповерхових ліжках! А тим часом за стіною працюють дяді і тьоті, які заробляють гроші для своїх дітей.
Журналісти зазирнули в офіс, що розташувався у приміщенні дошкільної установи і знайшли там власника. Він розповів, що у нього все законно, дітей у цій частині приміщення ніколи не було, а департамент освіти сам колись відмовився від половини приміщення на користь приватників, а потім спроби повернути ту частину садочка провалилися.
Виходить, коли пропонували – не потрібно було, а зараз, якби й хотіли, то вже пізно. На жаль, міська влада не має можливості повернути це приміщення у комунальну власність.
«Державна власність – це не наша власність. Були це відомчі дошкільні заклади, які в ті часи вони їх там віддавали, продавали і так далі, для того, щоб їх повернути зараз, так як ми це зробили, це треба кошти, щоб викупити їх. Ми так зробили з 69-м садочок по Іванова. Він був куплений і повернений в комунальну власність. Сьогодні він функціонує. Розумієте, ми можемо надати кошти, а хто тепер хоче його повернути і продати», – розповідає головний спеціаліст відділу дошкільної освіти та обліку дітей Леся Гарник.
Леся Гарник (справа), головний спеціаліст відділу дошкільної освіти та обліку дітей
691 малюк – саме стільки не потрапили в дитячі садки у минулому році, бо нових закладів або не будують, або якщо ж і будують, то їх не вистачає для того, щоб забезпечити місцями всіх дітей. Старі ж у розпорядженні приватних підприємців.
Цього року згідно з електронною чергою до садочків мають потрапити 4703 дитини.
Дитячий садочок поряд з приватними підприємствами
Як показує практика, частина батьків не хочуть чекати і, зареєструвавшись у електронній черзі, все-одно шукають способи обійти її. Деяким це вдається, тому для інших черга рухається повільно. А місце у садочку вже давно перетворилося на товар, який легко можна купити у директора. Ціна залежить від престижності садочка та дефіциту місць у мікрорайоні. Як правило сума коливається від 500 до 1000 гривень.
Відкрито батьки про це бояться розповідати. У всякому випадку поки дитина ще відвідує садочок. А от у закритих батьківських групах у соціальних мережах інколи діляться досвідом:
- «Місця в садочку не було, а дитину треба влаштувати, тому я давала сама хабар, щоб дитину взяли і спасибі тій директорці, яка якось там втулила нас, хоча групи були забиті, а гроші вона довго не хотіла брати, але я сама так захотіла»
- «Я б не сказала, що все прозоро. Коли набиралися групи в наш садочок ми були 78, групи набралися, а ми залишилися в черзі перші, тому прийшлось заплатити і нас одразу взяли в садочок. Три роки назад я заплатила 50є (євро, – ред.)»
- «Малюк моєї знайомої вже другий рік стоїть четвертим у такій черзі. Групи набираються, а вони вдома»
Щоб перевірити, чи реально купити місце в садочку розпочинаємо власний експеримент. Вдаючи із себе матусю, журналістка «Народного контролю» вирушила до дошкільної установи № 16, аби влаштувати свою уявну дитину. Мовляв, щойно переїхали із села до Вінниці, купили житло неподалік садка, хочемо до Вас.
Завідувачка Світлана Миколаївна каже, що за списком у черзі до цього садочка ми будемо третіми. Начебто і не так багато, але слізно прошу, нам так потрібно вже зараз! Зрештою завідувачка здається і обіцяє нас взяти, хоча попереджає, що групи переповнені. Журналістка натякнула, може коштами садочку якось допомогти?
Хабара не попросили, це потішило! Але уявну дитину беруть! Хоч і групи переповнені, і ліжка нам не буде, і на постіль гроші потрібно здати, уявний малюк вже майже зарахований. Втім у департаменті освіти запевняють, що фактичне відвідування інакше. До садка приходять значно менше дітей, аніж їх є за списком, тож усе відповідно дозволеним нормам.
«Але якщо чисельність дітей і збільшена в групах, то це загальна чисельність, але є фактичне відвідування, то фактичне відвідування відповідає нормам», – розповіла Леся Гарник.
А що ж як раптом до садочка прийдуть усі діти? Тоді батьки і починають усвідомлювати, що означає потрапити до садочка поза чергою у переповнену групу.
Садочків у місті бракує. Через переповнені групи вихователі не встигають приділити усім малюкам достатньо уваги, діти частіше хворіють.
А тим часом у Вінниці активно ведеться будівництво житлових комплексів, майбутні мешканці яких найчастіше молоді родини, обов’язково розраховують на дитячий садочок, школу, лікарню.
Будівництво житлових комплексів у Вінниці
У рекламі майже усіх житлових комплексів забудовник обіцяє розвинену інфраструктуру, школи і садочки. Проте не завжди вказує, звідки вони там візьмуться та хто і коли їх збудує.
«Сьогодні у Вінниці відбувається будівельний бум, будується дуже багато, ростуть багатоквартирні будинки прямо на очах, разом з тим спостерігається, що не забезпечується соціальний сектор і має бути прив’язаної до будівництва такої великої кількості квадратних метрів, хтось заробляє на квадратних метрах, а школи, садочки, інші інфраструктурні об’єкти, вони не будуються», – прокоментував лідер «Народного контролю» Вінниччини Воловодюк Володимир.
Воловодюк Володимир, лідер «Народного контролю» Вінниччини
Нині забудовники звільнені від обов’язкового забезпечення житлових комплексів соціальною інфраструктурою. Згідно з законом України вони мають сплачувати в міський бюджет пайовий внесок.
«Розмір пайового внеску має становити не більше 4% від забудови житлового призначення і не більше 10% для забудови не житлового призначення розмір 4 і 10% обраховується від загальної кошторисної вартості будівництва», – говорить юрист «Народного Контролю» Олексій Мусіровський.
Олексій Мусіровський, юрист «Народного Контролю»
Такі, майже пільгові умови, цілком влаштовують забудовників. Із проекту рішень міської ради, що представлений на сайті Вінниці, ми дізналися, що у 2016 місто отримало понад 8 мільйонів гривень від забудовників. За ці кошти можна побудувати невеличкий дитячий садок. Один! А на школу чи лікарню цих пайових грошей вже не стане. У проекті розвитку міста на 2017 пайова участь майже втричі менша: 3,3 млн. грн. Їх забракне навіть на пів-садочка.
У Департаменті освіти нам пообіцяли, що у 2017 році планують відкрити три дошкільні заклади у Вінниці.
«Тим більше, я сподіваюся, що питання з чергою в цьому році буде вирішено, тому що в експлуатацію мають ввійти три садочки на Покришкіна, на Максима Шимка і в районі Академічного на 30 груп», – каже директор департаменту освіти Вінницької міськради Оксана Яценко.
Оксана Яценко (зліва), директор департаменту освіти Вінницької міськради
Час летить швидко і все змінюється. Не так давно садочки були не потрібні і значну їх частину з часом просто продали, але сьогодні, коли демографічна ситуація покращується, вони необхідні. Сподіваємося, що у Вінниці з’явиться ще не один дошкільний заклад і ваші діти будуть почувати себе в них вільно і комфортно. Розплачуючись за помилки попередників, давайте подумаємо про майбутнє наших нащадків.
