Учора Антикорупційний комітет за наполяганням голови Єгора Соболєва відклав розгляд законопроекту N5159, яким пропонується карати довічним ув’язненням ТОП-хабарників і корупціонерів. Хоча корупційних ризиків у посиленні відповідальності за корупційні злочини Комітет не побачив.
Моя особиста позиція як співавтора ініціативи, як і моїх колег з “Народного контролю”, загалом проста – в умовах, у котрих перебуває країна, іншого виходу, аніж максимально посилювати відповідальність за корупцію, немає.
Те ж стосується можливості виходу під заставу підозрюваних у корупції посадовців. Тому ми наполягатимемо, аби законопроект рекомендували до розгляду у сесійній залі, а там нехай кожен депутат визначається, як треба поводитися з тими, хто обкрадає країну.
Якщо у наших колег-депутатів є зауваження до окремих норм законопроекту, то ми готові вислухати їх та опрацювати під час підготовки документу до другого читання, замість того, щоб зараз гальмувати ініціативу в цілому.
Щоб зняти спекуляції, зазначу головні ідеї нашого законопроекту N5159 (щодо посилення відповідальності за корупційні злочини та хабарництво).
1. Посилити відповідальність:
– За корупційні злочини та хабарництво (від 14 тис. $) – від 10 до 15 років позбавлення волі, та довічне ув’язнення для ТОП-корупціонерів + конфіскація майна.
– За незаконне збагачення (як то брехня в деклараціях) – від 7 до 10 років позбавлення волі + конфіскація майна.
Чому це потрібно? Щоб у чиновників з’явився страх перед законом. Щоб кожен прокурор чи голова сільради двічі подумав, перш ніж брати хабар чи зловживати владою в інтересах свого гаманця.
Зазначу, що раніше я вже виступав співавтором законопроекту N4109, який також пропонує запровадити довічне ув’язнення, але лише для “хабарників у погонах” (а саме корупцію у правоохоронних органах, судах та органах юстиції, яка є особливо цинічною і небезпечною) . Після обговорення цієї ініціативи на місцях, ми з колегами з “Народного контролю” вирішили піти далі і розширити цю норму на всіх посадовців.
2. Обмежити можливість виходу під заставу:
– Скасовується застава для посадовців, яких затримали за корупцію, а також для осіб,яких підозрюють у таких злочинах, як легалізація незаконних доходів, перевищення влади правоохоронцем тощо.
– Плюс, встановлюємо, що по інших злочинах розмір застави не може бути меншим за розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Як не дивно, але саме ці норми викликали найбільше дискусій під час вчорашнього засідання Комітету. Від деяких депутатів лунали аргументи, що це призведе до встановлення “поліцейської держави”, а також масових позовів до Європейського Суду з прав людини.
Поясню, чому таких ризиків немає.
По-перше, ці норми не обмежують права простих громадян. Мова йде лише про підозрюваних у корупції, якими апріорі можуть бути тільки посадовці, і, в даному випадку, ТОП-рівня.
Щодо скарг до Євросуду, то вони є і зараз, коли людей ув’язнюють усупереч закону. Ми ж як раз і пропонуємо конкретно прописати в законі чіткі винятки, коли такий запобіжний захід, як застава, не може застосуватися, а коли може – але за умов адекватності її розміру заподіяній шкоді.
Вважаємо, що за умов, коли маємо такі показові приклади “втікачів” як суддя Микола Чаус, нардепи Олександр Онищенко і Сергій Клюєв, екс-ректор податкової академії Петро Мельник, іншого виходу, як обмежити це право (наголошу, НЕ для всіх, а для ПОСАДОВЦІВ) – наразі просто немає.
3. Для недоторканих (судді, депутати) зупинити перебіг давності за скоєні злочини
Тобто, якщо стосовно особи ведеться слідство, а її “раптово” обирають нардепом – строк давності “заморожується”. Коли “недоторканість” зупиняється у результаті закінчення каденції, або ж ВРУ позбавляє її – строк давності по злочину рахується без урахування часу, протягом якого людина обіймала недоторкану посаду.
Теж саме стосується випадків, коли особа вчинила злочин вже будучи на посаді нардепа чи судді – строк розпочинається тоді, коли закінчилась недоторканість чи каденція.
4.Посилити відповідальність за злочини проти статевої недоторканості:
– за зґвалтування – підвищуємо нижню межу покарання до п’яти років позбавлення волі, щоб ґвалтівників не можна було випускати і давати їм умовні строки.
Одна з ілюстрацій, чому це потрібно. Так, це не питання протидії корупції, але це питання справедливості.
Це тезово про те, що саме і чому ми пропонуємо. Що такого небезпечного у наших пропозиціях побачив Єгор, я відверто не можу зрозуміти ні з точки зору логіки, ні з точки зору права.
Попереду ще розгляд у Комітетах з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, з питань правової політики та правосуддя, бюджетного та з питань європейської інтеграції.
Але вже очевидно, що для ухвалення невигідних корупціонерам рішень, нам потрібна єдність намірів, а не гра амбіцій.
Закликаю колег зі свого Комітету, депутатів демократичної опозиції, підтримати цю, можливо, жорстку, але наразі необхідну ініціативу. Адже в іншому випадку наш закон захищатиме злочинців від адекватного покарання, а не суспільство від протиправних дій.
Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,
лідер партії “Народний контроль”
Дмитро Добродомов
