Березень 2016. Інвестори колективного підприємства «Цивільжитлобуд» перекрили головну транспортну артерію Хмельницького. Пікети та мітинги під офісом «Цивільжитлобуду» та міської ради для них стали чи не регулярною акцією. Інвестори вимагають, аби забудовник нарешті завершив їхнє житло та припинив тягнути з них зайві гроші.
Квартирна епопея з «Цивільжитлобудом» триває довгих 12 років. А тим часом родина директорки забудовника багатіє із космічною швидкістю. Куди ідуть гроші, та що приховується за ширмою постійної нестачі коштів, з’ясовував «Народний контроль».
Інвестори «Цивільжитлобуд» пікетують офіс забудовника
Вперше півсотні хмельничан з плакатами зібрались під стінами колективного підприємства «Цивільжитлобуд» у 2013 році. Тоді затримка здачі будинку відзначила вже чотири роки. А ціна за квадратний метр невпинно лізла вгору.
«Первинна вартість нашої квартири становила 129 тисяч гривень. Тобто квадратний метр коштував 3000 тисячі гривень. Батько вже виплатив 175 тисяч гривень і це ще не все. Забудовник змушує нас встановлювати опалювальну систему, але щоб підрядником знову був «Цивільжитлобуд», – пояснювала інвестор Ольга.
2014-й рік. Директор колективного підприємства «Цивільжитлобуд» Тамара Онишко аргументує затримку кризою, інфляцією і падінням курсу гривні, мовляв, матеріали подорожчали, тож люди мусять доплатити ще 6 мільйонів гривень.
«Кожен під’їзд має ще доплатити по мільйону гривень. Ми виконали роботи вже на 4 мільйони більше, ніж мали це робити за первинним договором. У нас два під’їзди вже завершені, ми плануємо їх здати у другому кварталі 2014 року», – обіцяла тоді директор колективного підприємства «Цивільжитлобуд» Тамара Онишко.
А це вже лютий 2016 року. 4 під’їзди на Львівському шосе 33/2 нарешті здали в експлуатацію. Але заселитися у довгоочікувані квартири їхні власники все одно не можуть. Екскурсію по будинку на Львівському шосе 33/2 починаємо з під’їздів – незавершений ремонт навіть у ліфтових шахтах.
Стан квартир, які КП «Цивільжитлобуд» передало власникам
Ще гірша ситуація і з квартирами – попри угоди, їх здали у жахливому стані і без жодних комунікацій. Новий котел і лічильник пані Ірина придбала власним коштом, аби підключити, ще додатково заплатила забудовнику. Забудовник не розраховується із підрядниками, і перекладає грошовий тягар на людські плечі.
«Газ нам підключать лише тоді, коли забудовник розрахується з підрядною організацією за всі роботи», – нарікала власниця квартири Ірина.
Майже півсотні обдурених хмельничан вимагали відповіді від «Цивільжитлобуду». Візиту схвильованого натовпу у супроводі журналістів «Народного контролю», ясна справа, ніхто не зрадів. Директорка замкнулась у кабінеті. За матір «віддувається» донька, яка також у бізнесі. Мовляв, винні самі інвестори, які не розрахувались за квартири.
Такого зухвальства люди не витримують і вкотре за 12 років вирушають до міської ради. Мер обіцяє – якщо забудовник не виплатить борги і не передасть будинок на баланс ОСББ, міськвиконком розпочне примусово стягувати кошти на користь інвесторів.
Однак обіцянкам чиновників не надто віриться. Адже своїх квартир вони чекають щонайменше 8 років. Наприкінці 2016 року міська влада таки програє забудовниці, і офіс «Цивільжитлобуду» залишився у середмісті. Люди впевнені, свавілля забудовниці прикривають родинні зв’язки.
«У неї два зяті є. Один точно працює в суді. Тарновецький Іван Ігорович, а другий десь в поліції, бо її прикривають, на неї впливу ніякого нема», – обурювалась інвестор Наталя.
Донька Тамари Онишко – Ольга Забєліна працює разом з мамою. Ще у 2015 році справді одружилася із начальником ізолятора тимчасового тримання Андрієм Забєліним. Особливими статками на той час її родина не вирізнялася. Та за дивним збігом обставин у 2016 році майновий стан пані Ольги раптово значно поліпшується. У її декларації з’являються одразу три квартири та майже триста квадратних метрів комерційної нерухомості. Усе це майно Забєліна начебто отримала в подарунок.
Фактично вся нерухомість Забєліної у будинках, які зводило КП «Цивільжитлобуд», де вона нині працює економістом під материнським крилом. Сама ж пані Онишко трудиться у фірмі вже понад 30 років.
Не залишили без приданого Онишки і свою другу доньку Оксану. Вона викладач у Хмельницькому національному університеті. В рік жінка заробляє трохи більше 70 тисяч гривень. Але їздить панянка на автомобілі Nissan X-Trail. Його заможна викладачка придбала у 2011 році. Вартувала автівка пані Онишко за тодішнім курсом 34 тисячі доларів. Розповісти, де ж заробила такі гроші, молода науковиця відмовляється.
«Я не хочу з Вами розмовляти, тим більше по телефону. І зустрічатись з Вами я теж не хочу», – обурюється донька директора колективного підприємства «Цивільжитлобуд» Оксана Онишко.
Може, пані Оксані дорогу автівку чоловік подарував? Адже він у неї цілий суддя Хмельницького адміністративного окружного суду. Вочевидь, може собі дозволити. Втім Івану Тарновецькому наші запитання про майно також не сподобалися. Адже навіть на свою суддівську зарплатню йому довелося б довгенько не їсти і не пити, аби зібрати на таку розкіш. Втім, окрім зарплатні, суддя Тарновецький без зайвої скромності декларує 110 тисяч готівки та щедрі подарунки від батьків дружини на загальну суму понад 200 тисяч гривень.
«Зробіть запит на суд. А про майно дружини запитуйте у неї», – майже не зупиняючись, відповідає суддя Хмельницького адміністративного окружного суду Іван Тарновецький.
Та ось турботлива теща та мати, забудовниця Тамара Онишко охоче розкриває секрет, як її донька на авто заробляла. Втім лише по телефону.
«Моя дочка працювала у школі після закінчення університету. До обіду торгувала на ринку, а після обіду викладала математику дітям. А потім вона пішла в інститут працювати, і той кіоск на ринку, що ми їй купили, то вона його здавала в оренду, і так заробила на машину. Потім її продала і купила цю машину, а ми взяли кредит і доклали їй», – розповіла директор колективного підприємства «Цивільжитлобуд» Тамара Онишко.
Окрім дорогої автівки, Оксані Григорівні батьки подарували квартиру на майже 100 квадратів в одному з перспективних спальних районів міста, 6 соток в елітному передмісті Хмельницького. Ціни за ділянку на березі Царського озера стартують від 10 тисяч доларів. А ще у дружини судді тут є дачний будиночок усього-на-всього на 218 квадратів. Тамара Онишко пояснює, землю отримав її чоловік ще у 80-ті, тоді і будував.
Дачний будинок Оксани Онишко, який їй подарували батьки
Лютий 2008-го. КП «Цивільжитлобуд» продає свою власність: приміщення на 620 квадратів та 1800 кв. м асфальтного покриття, розпланованого під торгові ряди. Купує це все новостворене ТОВ «Мега-Онікс». Автоматично у користування нового підприємства переходить і 30 соток комунальної землі. Власники та засновники ТОВ «Мега-Онікс»: Олександр Струсовський, Тамара Онишко та Віктор Комарніцький – відповідно директор, головний бухгалтер і голова профспілки колективного підприємства «Цивільжитлобуд». Тож колишня база обслуговування будівельного підприємства перетворюється на ринок «ОНІКС».
Після вдалої інвестиції Тамара Юріївна очолює «Цивільжитлобуд», а свого компаньйона проводжає на пенсію. Хоча спільний бізнес вони ведуть і донині. У 2007 році родина Онишко починає приводити до ладу сімейний будиночок у Лісових Гринівцях. 2009 рік – у власності родини Онишко з’являється дві квартири. Тим часом будинок на Льівському шосе «Цивільжитлобуд» навіть не планує завершувати. 2010 – Онишки добудовують гараж. 2013 рік – інвестори пікетують КП «Цивільжитлобуд» проти додаткових вкладень, які вимагає забудовник. 2015 – ще дві квартири поповнюють список власності родини Онишко. Борг підприємства зростає: три мільйони банку, п’ять – Пенсійному фонду та ще мільйон – державному бюджету.
ВИТЯГ ІЗ РІШЕННЯ СУДУ: Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що з вересня 2013 року по жовтень 2016 року службові особи колективного підприємства «Цивільжитлобуд» шляхом неперерахування до державного цільового фонду єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який підлягає сплаті, маючи необхідні кошти на рахунках підприємства, умисно ухилились від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1 076 763 грн, чим завдали збитки у значних розмірах.
А взагалі, за словами забудовниці, родина Онишко живе на одні кредити, їх беруть під нерухомість. Кредити не завадили жінці придбати 10 соток у середмісті Хмельницького. Ринкова ціна за сотку тут не менше 300 доларів. Забудовниця переконує, буде її продавати.
«Я придбала на Нижній Береговій земельну ділянку разом зі своїми компаньйонами. Там 10 соток на трьох. То я три сотки купила. Третій компаньйон хоче в нас викупити, то ми готуємо документи на продаж», – коментує чергове придбання директор колективного підприємства «Цивільжитлобуд» Тамара Онишко.
Обмануті інвестори «Цивільжитлобуду» звертались до суду і поодинці, і колективними заявами. Вочевидь, сімейна порука родини Онишків міцно тримає оборону. Жодне із рішень суду не прийняте на користь обдурених вкладників.
Наскільки законною та прозорою була діяльність колективного підприємства «Цивільжитлобуд», починаючи з 2008 року вже перевірили контролюючі органи. Тамару Онишко, як директора КП «Цивільжитлобуд», притягнули до кримінальної відповідальності за умисне ухиляння від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та загальнообов’язкове пенсійне страхування. Забудовниця повернула державі майже мільйон гривень боргу. Коли ж поверне решту і чи поверне взагалі, усі ці рішення на совісті та відповідальності правоохоронних органів та суду.
