Щороку громадська організація Червоного Хреста по всій країні обслуговувала понад 100 тисяч хворих пенсіонерів, понад 30 тисяч інвалідів. Окрім медико-соціальної допомоги, червонохрестівці надавали гуманітарну допомогу. Але з нового року Міністерство охорони здоров’я не фінансує організацію. Фінансування на себе взяли міські ради, але житомирський Червоний Хрест уже чотири місяці не працює. Детальніше у сюжеті «Народного контролю».
Сам на сам зі своєю бідою
Колишні підопічні організації Червоного Хреста розповідають про те, що завжди могли покластися на своїх патронажних сестер. А деяких одиноких людей після операцій, медсестри навіть вчили заново ходити.
Почесний донор України, а також підопічна Червоного Хреста Антоніна Іванівна розповідає: «Я їй говорю: «Олено, вчи мене ходити!». Вона прийшла, і через два тижні завдяки Оленці моїй, дай Бог їй здоров’я, вона навчила мене ходити».
Антоніна Іванівна, підопічна житомирського Червоного Хреста
Людмила Іванівна – підопічна, яка страждає на стенокардію, змушена була часто розраховувати на свою помічницю з Червоного Хреста, медсестру Тетяну, адже вона до лікаря записувала, медикаменти купувала, а також у домашніх справах допомагала.
«Тетяна мені робила уколи у вену. Вона і в аптеку сама збігає, і ліки купить, принесе і каже: «Людмило Іванівно, не хвилюйтесь, ліки і все необхідне купила». А як бути далі самотній хворій людині без її допомоги?», – поділилася Людмила Іванівна.
Людмила Іванівна, підопічна житомирського Червоного Хреста
Окрім медико-соціальної, Червоний Хрест надавав гуманітарну допомогу нужденним, пенсіонерам та малозабезпеченим. В організації люди завжди могли собі взяти необхідний одяг та взуття, речі першої необхідності. Для багатьох біженців із зони АТО організація Червоного Хреста стала справжнім порятунком у часи скрути.
«Все що в них є, вони говорять: «Бери заходь, бери, що тобі потрібно». На сьогоднішній день – це речі, які потрібні кожному з нас в такий нелегкий період життя. Знаєте, важко сказати, кому ми потрібні будемо Але я думаю, це буде великою помилкою ліквідувати цю організацію», – розповів переселенець Олександр.
Олександр, переселенець
З історії Червоного Хреста
Товариство Червоного Хреста на теренах України існує вже понад сто років. Це Міжнародний рух, який ґрунтується на Женевських конвенціях і покликаний допомагати жертвам війни. Під час обох світових воєн благородні люди: лікарі, медичні сестри, санінструктори, прості санітари, – добровільно ішли на фронт. Червоний Хрест завжди поруч, як під час військових дій, так і стихійних лих та масових заворушень.
У дні Революції Гідності 2013 року волонтери та медики Червоного Хреста також були у самому епіцентрі подій на вулицях Києва. Рятували поранених, перев’язували, доправляли до лікарень.
Волонтери та медики Червоного Хреста під час Революції Гідності
Але нині бійці майже невидимого фронту Червоного Хреста допомагають не лише на полі бою, а й у місцях стихійного лиха. На них дуже розраховують ті, кого вони вже обігріли своєю турботою. Щороку Червоний Хрест обслуговує понад сотню тисяч хворих похилого віку та понад 30 тисяч інвалідів по всій Україні. Але віднедавна існування Червоного Хреста в країні під великим питанням.
Наприкінці 2016 року надійшов лист із МОЗу, в якому йшлося, що гроші на патронажну службу організації більше не виділятимуть. Новина шокує як пацієнтів, так і самих працівників Червоного Хреста. Про подію говорять усі ЗМІ.
Ті, хто допомагали, тепер самі потребують допомоги
В одній шерензі з людьми, яким допомагали вчора, опинилися і самі патронажні сестри. Адже цього дня вони втратили роботу і заробіток. Сподіваючись якось вирішити проблему у майбутньому, медиків житомирського Червоного Хреста не звільняють, а лише відряджають у відпустку «за власний рахунок».
«На сьогоднішній день служба ліквідована. 15 грудня наші медичні сестрички всі звільнені. До цього часу, не попередивши нас, ми були змушенні піти у відпустку за власний рахунок. Уже 4-ий місяць медичні сестрички перебувають у такому негарному становищі», – повідомила керівник житомирської міської організації Червоного Хреста Раїса Черемісна.
Раїса Черемісна, керівник Житомирської міської організації Товариства Червоного Хреста
Після 4 місяців безробіття колишні медпрацівники кинулися шукати роботу, подалися до державної служби зайнятості. Втім із роботою за спеціальністю нині не просто.
«Я підходила на біржу, і мені сказали, що «ви можете йти у двірники, можете йти прибиральницею, у нас є вакансії, робочі місця», але навіть не внесли мене до списків», – зазначає молодша патронажна медична сестра Сильвіка.
Сильвіка, молодша патронажна сестра Червоного Хреста
Гроші які «зависли у повітрі»
Фінансувати Червоний Хрест начебто обіцяє Міністерство соціальної політики. А поки питання вирішується на рівні держави, міська влада Житомира виділила кошти із місцевого бюджету.
«Було виділено 160 тисяч гривень, це були виділені кошти на перший час для підтримки Червоного Хреста, для того, щоб в подальшому знайти максимально ефективний механізм співпраці з ними», – зазначає заступник міського голови Житомира Матвій Хренов.
Матвій Хренов, заступник міського голови Житомира
Проте сума надто мала, каже керівник міської організації Червоного Хреста Раїса Черемісна.
«На заробітну плату цих коштів вистачить, якщо 10 чоловік зі скороченням це, можливо, на перший квартал. Ми просили лише на підтримку патронажної служби лише на заробітну плату для працівників. Ми нінащо більше не просили», – зазначила Раїса Черемісна.
Щоб благодійники могли користуватися коштами, міська влада висуває перед ним перелік вимог. Тому поки що гроші «зависли в повітрі».
«Все перекрили медичними послугами і тому, мабуть, на сьогоднішній день є така картина», – додала керівник організації Червоного Хреста у Житомирі.
Пані Раїса говорить, що у мерії запропонували, аби свою зарплатню патронажні сестри заробляли медичними послугами: ін’єкціями, крапельницями, замірами тиску хворого і усім тим, що призначить дільничний лікар пацієнтові. Тобто брали за це гроші.
Проте у міський раді запевняють, що їх неправильно зрозуміли. Червоний Хрест зможе й далі працювати у попередньому режимі й надавати саме безоплатні медико-соціальні послуги. Достатньо лише зареєструвати пакет документів та звітувати, куди використали ці кошти.
«Для того щоб отримати 160 тис. гривень, достатньо лише зареєструвати казначейське зобов’язання. Вони ображаються, що ми вимагаємо звіти, але ми і надалі будемо вимагати звіти. Я вже особисто знайшов кведи, які дозволяють їм отримувати ліцензію, на функції медичного догляду це можливо зробити, але просто треба взяти і зробити», – констатував заступник міського голови Житомира Матвій Хренов.
Ці 160 тисяч гривень, розповідає Матвій Хренов, виділено лише на першочергову підтримку організації. У перспективі – тривала співпраця і фінансування.
«Була домовленість між депутатами та Червоним Хрестом, що ми виділяємо на перший час 160 тисяч, щоб вони провели всі процедури з документами, а потім підраховуємо, яка сума потрібна до кінця року, і оголошуємо конкурс, який вони виграють», – зазначає чиновник.
Заступник міського голови додає, що у конкурсі може бути і конкуруюча організація, яка надаватиме аналогічні послуги, на те він і є конкурс. Якщо ж Червоний Хрест не продовжуватиме свою роботу, то опіку над пенсіонерами та інвалідами передадуть соціальним працівникам та поліклінікам.
Через непорозуміння між міською радою та керівництвом Червоного Хреста, питання залишається все ще відкритим. А тим часом люди, якими опікувалося Товариство щодня чекають своїх медсестричок та помічників. Патронажні сестри сподіваються повернутися на свої робочі місця. Система рухнула, і, насамперед у ній постраждали ті, хто найбільше потребує допомоги.
