Депутатські забудови: хто перетворює місто в бетонні джунглі

Масові стихійні забудови по всій країні супроводжуються акціями протестів. Та змусити забудовників грати за правилами і будувати без порушень не може ніхто. А все тому, що за будівельними компаніями стоять не просто бізнесмени, а депутати. У Хмельницькому будівельники вже давно обжились у депутатських кріслах міської ради. І перетворили орган самоврядування на ще один прибутковий бізнес. Найбільша вартість – це комунальна земля. Міські наділи «закритий клуб по інтересам» тихо дерибанить між собою. За найменшими підрахунками, деяким вдалось відкусити землі на 20 років вперед. І торговельні центри та житлові будинки з’являються в найнеочікуваніших місцях.

Понад 20 років тому місцеві висадили біля звичайної дев’ятиповерхівки в одному із спальних районів Хмельницького свій фруктовий садок. Садочок з’явився з легкої руки тодішнього мера нині покійного Михайла Чекмана. Частину прибудинкової території тодішні депутати віддали під забудову. Перед вікнами хотіли звести двоповерховий торговельний центр. Двадцять років тому відстояти свій двір людям вдалось.

«Чекман Михайло Костянтинович надав нам гарантійного листа, в якому йшлось про те, що тому пану, який забив там сваї, надана інша земельна ділянка, надана компенсація за ці сваї», – згадує місцева мешканка Марія.

Гарантії закінчились в 2016 році. У лютому мешканці почули, що їхній міні-садок знову збираються забудувати.  З того часу з періодичністю раз на два місяці до людей приїздять представники виконавчої влади – усі з  команди нового мера – та обіцяють захистити інтереси громади. Проте часті візити міської влади справі не зарадили – незабаром дерева зрізали, звели паркан і навіть вирили котлован. Спочатку люди блокували саме будівництво, а згодом і міську дорогу.

Перекриття дороги мешканцями з Панаса Мирного, 31

Перекриття дороги мешканцями з будинку на вул. Панаса Мирного, 31

І лише після цього на протест відреагували у високих кабінетах. Знадобилось 10 місяців, щоб юридичний відділ міської ради підготував та подав позов на скасування містобудівних умов. Чому чиновники так довго зволікали зі скасуванням містобудівних умов? Мешканці впевнені, все через те, що у цій забудові зацікавлений міський депутат.

«Пересікаючи суцільну лінію, з будови навпроти «Альянс буд» заїжджала машина, яка возить бетон. Ми швидко перебігли на зупинку, аби не дати в’їхати їм, та водій, не звертаючи на нас уваги, їхав просто на нас машиною», – розповіла журналістам місцева мешканка Людмила.

Якраз через дорогу зводять чергову багатоповерхівку. Цим об’єктом опікується ТОВ «Будівельний альянс інвест». Засновниця Ірина Регула має відношення ще до трьох будівельних підприємств. Усі вони розташовані за однією адресою – вул. Зарічанська 5/3.

За цією адресою також розташовувалась і приймальня депутата БПП Андрія Кветка. Але після оприлюднення цих фактів приймальня народного обранця переїхала до ЖЕКу №2.

Приймальня Андрія Кветка до публікації активістами інформації про голосування в умовах конфлікту інтересів

Приймальня Андрія Кветка до публікації активістами інформації про голосування в умовах конфлікту інтересів

Приймальня Андрія Кветка після публікації активістами інформації про голосування в умовах конфлікту інтересів

Приймальня Андрія Кветка після публікації активістами інформації про голосування в умовах конфлікту інтересів

25 січня цього року «Будівельна компанія Дністер ХХ1», яку очолює вже згадувана пані Регула, отримує 48 соток під забудову житлового будинку. Земельну ділянку передають підприємству за програмою державно-приватного партнерства.

Державно-приватне партнерство в Україні — система відносин між державним та приватним партнерами, при реалізації яких ресурси обох партнерів об’єднуються з відповідним розподілом ризиків, відповідальності та винагород між ними, для взаємовигідної співпраці на довгостроковій основі у створенні нових та/або модернізації існуючих об’єктів, які потребують залучення інвестицій, та у користуванні такими об’єктами.

Під час виділення цієї ділянки «Будівельній компанії Дністер ХХ1» ледь вистачає голосів. Зелене світло дає голос депутата Кветка, який не мав би братися до уваги.  Адже голосує депутат в умовах конфлікту інтересів. Хоча сам, не моргнувши і не червоніючи, запевняє, що за власні  інтереси у жодному разі руку не підійматиме.

«Можливо є якісь моменти, де потрібно більш уважно дивитись, в мене не одне підприємство, я вже собі роздрукував і поклав в портфель цей список, і я гарантую вам, що якщо буде розглядатись питання, яке стосується мого підприємства, я буду заявляти і не буду голосувати», – пообіцяв журналістам депутат Хмельницької міської ради Андрій Кветко.

За програмою державно-приватного партнерства міська рада передає земельну ділянку забудовнику на конкурсних умовах. Натомість має отримати майно на 10%.

«Державно-приватне партнерство – це нова фішка Хмельницької міської ради. На жаль, при прийнятті цього положення було прописано дуже цінний пункт про те, що минулі проведені конкурси зараховуються, і просто переукладають договори», – висловлює застереження голова ГО «Жіночий Антикорупційний Рух» Альона Береза.

За таких умов будувати можуть лише ті компанії, які на Хмельницькому ринку існують щонайменше три роки. Активісти впевнені, правила писалися під конкретних депутатів. Тим часом Антимонопольний комітет виносить припис щодо цього обмеження.

«Хмельницька міська рада прийняла рішення, згідно з яким обмежила конкуренцію на ринку виділення земельних ділянок комунальної власності, обмеживши право це лише тим об’єктам господарюванням, які мають стаж роботи 3 роки на хмельницькому ринку будівництва. Це нікуди не годиться. Це порушення. Такі обмеження в Україні ніхто не вводить. Тому ми, відповідно, розпочали справу, прийняли рішення і зобов’язали міську раду скасувати дане рішення», – коментує депутатську діяльність голова Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Віталій Олуйко.

Виправити цю помилку планують вже 23 березня на сесії міської ради.

25 січня 2017 року відбулася чергова сесія міської ради. Підприємства, до власності яких має відношення ще один депутат Руслан Афійчук, зривають великий земельний куш. Вхопити вдається аж три ділянки загальною площею 10,7 гектара. Будує Афійчук і торговельні центри. Один із його архітектурних шедеврів виник прямісінько перед комунальним будинком молоді «Проскурів». Попри усі будівельні норми  цей чорний недолугий квадрат нахабно затулив собою стару будівлю,  майже приліпившись до неї.

Будинок молоді «Проскурів» і ТЦ «Грильяж»

Будинок молоді «Проскурів» і ТЦ «Грильяж»

Активісти перевірили – і ця земля виділена з порушеннями.

«Яким чином було продовжено договір оренди, якщо перед цим земельна ділянка перебувала в користуванні комунального закладу? Потім вже перевидали містобудівні умови та обмеження на ТОВ «Мега Транс». Тож говорити про законність забудови дуже важко», – коментує голова ГО «Жіночий Антикорупційний Рух» Альона Береза.

Рік тому, як тільки почали зводити торговельний центр «Грильяж», тутешні мешканці намагалися протистояти. Навіть зібрали місцеву ініціативу. Та після зустрічі з владою і забудовником люди раптом заспокоїлись.

«Була місцева ініціатива десь, напевно, більше року тому, ми на неї виїжджали із секретарем міської ради, але громадянам все пояснили. Там був пан Афійчук, тоді громадянам розказали бачення того, що має бути, і вони не стали наполягати на місцевій ініціативі, вони її забрали», – пригадує заступник міського голови Хмельницького Андрій Бондаренко.

Любов до чорного та похмурого пан Афійчук вкотре демонструє і в самісінькому центрі міста. Цього разу із партнерами Олександром Скочелясом та родиною Кольгоферів. Вони зводять ТЦ «Квартал». Вочевидь, надто захопившись,  бізнесмени так розбудувались, що захопили частину тротуару. Торговельний центр вже частково запустився. Відтоді у цьому місці на  Кам’янецькій постійні затори.

Затори на Кам’янецькій біля ТЦ «Квартал»

Затори на Кам’янецькій біля ТЦ «Квартал»

Коллега Афійчука – ще один депутат-забудовник – Олекандр Скочеляс також у тренді будівельних скандалів, його об’єкти, на відміну від інших депутатів, навіть час від часу активісти пікетують. То фірма його батька «Терема» у захисній смузі річки елітний житловий комплекс зводить, то його юрист Ярослав Бляхарський адміністративну будівлю для прокуратури будує, а виходить офісний центр. Цього разу Скочеляс взявся в рекреаційній зоні спортивний комплекс зводити.

«Будівництво йде з кінця літа 2016 року. До цього часу ми не можемо знайти на цьому об’єкті паспорту, а це є дуже великим і грубим порушенням. Вже будують дві черги, але сваї забиті навіть там, де ще не має декларації на початок будівельних робіт, яка б дозволяла розпочинати роботи», – розповідає голова ГО «Жіночий Антикорупційний Рух» Альона Береза.

Так ось, за генеральним планом майже два гектари є рекреаційною зоною поблизу річки Буг. Цільове призначення – будівництво та обслуговування об’єктів фізичної культури. ТОВ «Торгівельний центр «Прибузький» придбав право оренди земельної ділянки на аукціоні. Щоправда, окрім спортивного комплексу, підприємство вирішило звести ще більше шестисот квартир для містян. Міська влада під тиском громадськості все ж подала позов до суду. Та от тільки Феміда стала на бік забудовника. Нині міська рада готується оскаржувати рішення апеляційного суду та спробує зупинити будівництво спортивного комплексу та житлових площ біля нього .

«Спорт Сіті» в рекреаційній зоні

«Спорт Сіті» в рекреаційній зоні

Тим часом депутат у своїй перемозі впевнений і переконує, що місту вигідніше така форма партнерства замість земельних аукціонів.

«Якщо є порушення, це встановлюється судом, на сьогодні судом встановлено, що там порушень немає», – усміхається депутат Хмельницької міської ради Олександр Скочеляс.

Архітектура українських міст все більше і більше схожа на малюнки трирічної дитини. Здається, що сучасних будівельників не цікавить, як їхні об’єкти виглядатимуть після завершення, і чи впишуться у загальний архітектурний ансамбль.

«Архітектори, певно, не вписувались в ту модель, яка існує в сфері будівництва, а саме у сфері отримання замовлення, отримання земельних ділянок. Тому що завжди архітектори йшли потім: спочатку земельники з депутатами вибирали земельну ділянку, а потім архітектора просто примушували поставити відповідну печать й видавали такий документ як «містобудівні умови та обмеження», – констатує жахливу ситуацію в будівництві член Національної спілки архітекторів України Сергій Козак.

Думкою архітекторів давно ніхто не цікавиться. А будівельникам байдуже, хто платить, той замовляє.

За документами ця модель йшла як угода суперфіцію.

Суперфіцій — право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 Цивільного кодексу України).

Перші угоди суперфіцію почали укладати у 2014 році. Починаючи з 2010 року, Хмельницька міська рада передавала своїм управлінням та комунальним підприємствам безкоштовні земельні ділянки. Потім ці управління через угоду суперфіцію передали приватним забудовникам в обмін на кілька квартир.

За підрахунками «Народного контролю», міський бюджет за 2014–2015 роки недоотримав приблизно 302 мільйони гривень. А це 3,5 тисячі дитячих майданчиків, це 100 громадських туалетів із урахуванням потреб маломобільних груп населення, це 350 тисяч квадратних метрів асфальтованої дороги, це 86 тисяч пандусів, це 3 тисячі відремонтованих дахів.

Цей перелік можна продовжити. Понад  30 гектарів комунальної землі безкоштовно перейшли кільком депутатам-забудовникам.

10,5 гектарів міської землі через суперфіцій дістались екс-депутату від «Батьківщини» Михайлу Кіперману (ПП «Діта» + ПП «Будремпроект»), 9,5 га – підприємствам з орбіти ще одного депутата-«тимошенківця» Олександра Скочеляса, трохи більше 4 гектарів взяли підприємства, пов’язані ще з одним забудовником Русланом Афійчуком. Решті залишились крихти.

Технічні голосування та кулуарні домовленості – ось так вже 25 років виглядає депутатська земельна комісія. Депутати чхати хотіли на конфлікти інтересів, і підставляють плече один одному навіть всупереч законам.

Три роки тому в місті розпочалась активна боротьба влади із забудовниками. Одночасно скасовували містобудівні умови двом порушникам: ТЦ «Квартал» та відпочинковій базі над водою «Ультрасервіс». Та сьогодні «Квартал» працює, а ось справа «Ультрасервісу» і досі у судах.

«Ми тоді скасовували одразу двоє містобудівних умов та обмежень: для «Кварталу» і для  «Ультрасервісу». «Ультрасервіс» і далі добивають у судах, думаю, це пов’язано з тим, що забудовник не став депутатом, тоді як «Кварталу» дозволили взяти нову декларацію», – розмірковує колишній в. о. міського голови Хмельницького Костянтин Чернилевський.

Тоді ще кандидат в мери Олександр Симчишин запевняв, що генеральний план має бути один для всіх без виключень.

«Головне, ми маємо генеральний план, можливо, його потрібно коригувати, але це генеральний план, і потрібно вчитись його дотримуватись всім. І міський голова має бути тим контролером за дотриманням генерального плану, коли ми говоримо про міську забудову», – палко обіцяв з екранів телевізорів у 2015 році кандидат Олександр Симчишин.

Хмельницький вже півроку без архітектора. Департамент архітектури очолює побратим мера Олександр Чорнієвич, який за кілька місяців на посаді встигає «вляпатись» у будівельну оборудку. Складські приміщення музичної школи – будівлі, яка має статус пам’ятки історії, він віддає під реконструкцію. Та замість реконструкції там розпочинається ціле будівництво. Там зробили парковку для сусіднього готелю. А пан Чорнієвич відкрито лобіює інтереси забудовника ТОВ «Діамант», яке підконтрольне бізнесмену Олександру Ружицькому.