Фракція «Народний контроль» закінчує рік зі знаком «плюс». Про це говорять наші досягнення, – Валерій Веремчук

Чим жив Львів у 2017 році, які уроки і досягнення були у ньому, як змінюється життя в різних районах міста, – керівник фракції «Народний контроль» у Львівській міській раді Валерій Веремчук підводить підсумки роботи своїх колег.

– Валерію Миколайовичу, чим Вам запам’ятався цей рік? Які висновки з нього треба зробити – і мешканцям, і місцевій владі?

– Рік був дуже насиченим. І це був рік серйозних викликів. Нікого не здивую, якщо скажу, що головним стало вирішення сміттєвого колапсу у Львові, адже місто опинилося на межі екологічної катастрофи. Водночас бачили, що виконавча влада неспроможна розв’язати проблему. Вона вперто ігнорувала пропозиції, зокрема нашої фракції, про оголошення міжнародного інвестиційного конкурсу на будівництво сміттєпереробного заводу, проведення відкритих перемовин із громадами, які могли приймати сміття. Врешті про співпрацю з областю, про що практично одразу після Грибовицької трагедії говорив наш колега у Львівській обласній раді, а нині перший заступник голови ЛОР Андрій Білоус. Возіння сміття по всій країні з’їдало сотні мільйонів гривень із бюджету, відбувалися афери і махінації, коли по документах відходи мали доставити на полігон на Дніпропетровщину, а непотріб «ловили» у Стрию. Понад те, із господарської площини тема скочувалася в політичну. Саме тому був підписаний Меморандум із Львівською ОДА про передачу управління ТПВ Львова області.

Ця ситуація мала стати доброї наукою для всіх. Перше, якщо на серйозну проблему заплющити очі, то рано чи пізно вона вибухне. А катастрофа у Грибовичах назрівала роками. Друге, думка громади. Її треба чути і враховувати. Інакше суспільного кипіння не оминути. Саме так було на Рясному, де всупереч позиції місцевих мешканців, планували запустити прес для відходів. Але чи зробить міський голова і його чиновники висновки… Зараз маємо гостру проблему із транспортом. Але, як і у випадку зі сміттям, виконавча влада практично бездіяльна. Нема ні стратегії, ні бачення розвитку сфери, комунальне АТП-1, що охоплює понад 40% перевезень у місті, очолив банкір – людина далека від транспортної проблематики. Майже рік профільне управління – без керівника. До слова, останнього очільника міського транспорту пана Щира звільнили за нашим наполяганням. Це була абсолютно нефахова і некомпетентна людина.

 

Комунальні підприємства мають звітувати про кожну витрачену копійку громади

– Фракція «Народний контроль» у Львівській міській раді налічує шість депутатів. Чи можливо при такому кількісному складі впливати на події у сесійні залі, на ухвалення тих чи інших рішень?

– Головне – не кількість депутатів, а їхня позиція та ініціативи. Зазначу, що жоден із моїх колег не був раніше депутатом. Усі вони різні – АТОвець Віталій Свінціцький,  юрист Ірина Оршак, викладач Анна Мармуляк, волонтери «Народної Самооборони» Львівщини Михайло Дідух і Тарас Ворко. Перші кілька місяців, півроку їм потрібно було «втягуватися» в абсолютно нову для себе роботу. Та зараз кожен від «а» до «я» знає проблеми свого округу, свою «тему». Спільно пропонуємо цікаві ідеї, як вивести життя у місті на новий рівень. Деякі речі протягувати складно. Але це робиться. Для прикладу, впровадження сортування сміття. Про це ми говорили давно, і врешті саме Ірина Оршак стала автором відповідної ухвали. Цьогоріч, як і у 2016-ому, львівські школярі мають змогу їздити в автобусах у навчальний період за половину вартості проїзду. Це також ініціатива Ірини.

Ще один приклад. Рівно рік тому за моєї ініціативи нашому знаменитиму скансену, Музею народної архітектури і побуту присвоїли ім’я одного з його засновників –Климентія Шептицького. А навесні у сесійні залі я підняв питання про руйнацію пам’яток у цьому духовно-культурному центрі Львова. Врешті були виділені 2 млн грн на реставрацію унікальних пам’яток. А нещодавно Виконком затвердив Стратегію розвитку Шевченківського гаю. Тож є надія, що зуміємо зберегти для наступних поколінь цю безцінну спадщину.

Є й інноваційні пропозиції. Цьогоріч у Львові за ініціативи Тараса Ворка реалізовується пілотний проект зі встановлення сонячної електростанції  на  даху школи №68. Вартість – 1,3 мільйони гривень. Окупність – 5-6 років. Школа отримуватиме кошти від «зеленого тарифу», такі ж надходження будуть у бюджет міста. Надалі сонячні електростанції можна буде вставновлювати на інших навчальних закладах, комунальних установах. Запуск енергоефективних систем, що є вимогою нашого часу, світовим трендом, дозволить залучати у Львів інвесторів.

Також саме наша фракція розпочала важкий і, мабуть, тривалий процес наведення порядку з комунальним майном. Нагадаю, навесні нагору випливла так звана «афера століття», коли виявили розкрадання комунального майна на сотні мільйонів гривень. Переконані – це наслідок неналежного виконання своїх посадових обов’язків працівниками управління, його керівником Інною Свистун. За нашої ініціативи була утворена Тимчасова контрольна комісія для вивчення обставин і причин афери. Її очолив Тарас Ворко. Плануємо довести цю справу до кінця, аби всі причетні до розкрадання майна громади були притягнуті до відповідальності.

– Пріоритетом своєї роботи «Народний контроль» завжди декларував антикорупційну діяльність….

– Цей принцип зберігаємо. Не було сумнівів, що на вивозі сміття дехто не погано заробляє. Тож «Народний контроль» наполіг на проведенні аудиту діяльності «Львівспецкомунтрансу».За результатами перевірки виявили зловживання на суму у близько 50 млн грн! Я вже зареєстрував проект ухвали, за яким щорічний незалежний аудит найбільших львівських комунальних підприємств – «Львівводоканал», «Львівтеплоенерго», «Львівелектротранс», «Львівавтодор», АТП-1 – має стати обов’язковим. Щороку вони отримують сотні мільйонів гривень у свої статутні фонди, але не поспішають звітувати про їх використання. А йдеться про гроші громади, про гроші платників податків. Тому повинні знати до копійки, на що витрачаються гроші львів’ян.

 

Результатом роботи депутатів мають стати якісні зміни для мешканців

– Три депутати фракції представляють Шевченківський район, ще двоє – Залізничний район. Якими є результати їхньої роботи на округах?

– Нашим депутатам дісталися райони, де роботи – не початий край. Рясне… Роками до цього мікрорайону взагалі не було нікому діла. Ситуація кардинально змінилася після того, як тут почали працювати депутати «Народного контролю». Михайло Дідух представляє Рясне-1, Віталій Свінціцький – Рясне-2, Ірина Оршак – Кам’янку. Самі ряснянці визнають, що у їхній район наче вдихнули життя. За два роки зусиллями наших депутатів тут було реалізовано понад 100 об’єктів для покращення благоустрою та місцевої інфраструктури. Це ремонти хідників, доріг, прибудинкових територій, встановлення вуличного освітлення, дитячих і спортивних майданчиків. Ірина Оршак, скажімо, добилася створення нового скверу – «Кам’янка», Віталій Свінціцький зі своїми товаришами відкрили соціальний тренажерний зал, Михайло Дідух ініціював  створення громадського простору «Рясна алея». Також на Рясному-1 і Кам’янці запустили процес каналізування вулиць.

Величезним спільним досягненням наших депутатів стало відкриття ЦНАПу на Рясному, щоб місцеві мешканці могли отримувати адміністративні послуги, ті ж довідки, «на місці», а не їхати в інші частини Львова. Завдяки їхнім зусиллям, уже незабаром відкриють першу у мікрорайоні медіатеку. Тривають перемовини щодо облаштування повноцінної поліклініки. Після численних звернень на Рясне додали  автобуси на маршрут №6а. Нарешті домоглися коштів на проект будівництва дороги, що сполучить Рясне із Левандівкою, а ще – на новий міст на перетині Шевченка-Ковча. Таким чинов вдасться розвантажити вул. Шевченка, а район отримає краще сполучення з іншими частинами міста.

Багато зроблено і в Залізничому району, де працюють Анна Мармуляк і Тарас Ворко. Це також покращення місцевої інфраструктури – відновлення дворів, дорогі, нові майданчики. А ще ремонт моста на вул. Городоцькій, по якому писалися численні звернення. За ініціативи Тараса Ворка музичну школу планують переселити у велике приміщення  на вул. Кричевського, 61, яке незабаром відремонтують. Натомість на вивільненій площі на вул. Виговського, 1а  відновить роботу ДНЗ №111 на 10 груп. З огляду на дефіцит  вільних місць у садках Львова, це довзолить розвантажити «чергу».

– Чи складно добиватися необхідних коштів для реалізації всього задуманого, адже депутати, мешканці можуть планувати і хотіти багатьох речей, але фінансові можливості міста не безмежні?

У 2017 році Львів мав непоганий бюджет розвитку – близько 2 млрд грн. Але, звісно, потреб у міста значно більше, аніж фінансових можливостей. І те, що вдалося так багато реалізувати, – винятково підсумок активності депутатів «Народного контролю», їхньої наполегливості, вміння працювати з громадою. Ми не втомлюємося писати запити і звернення, ходити по чиновницьких кабінетах і доводити, що той чи інший об’єкт є потрібний. Результат – якісні зміни для мешканців. І так має відбуватися й в інших мікрорайонах Львова. Коли кожен містянин зможе сказати, що йому комфортно у своєму районі – тоді й можна буде говорити, що Львів – зручне місто.