Криве дзеркало європейських цінностей, – блог Дмитра Добродомова

Україна, що з кров’ю виривалася із «сірої зони»  диктаторського режиму Януковича, може знову скотитися до владної тиранії. Маріонетки олігархів вже у новій владі, керуючись інтересами своїх ляльководів-спонсорів, чхали і на такі високі поняття як демократія, громадянські свободи і виборче право.

Учора я із превеликим «задоволенням» дізнався, що відтепер Кабмін забороняє держслужбовцям критикувати владу. Після цього не здивуюся, якщо у школах перед уроками дітей зобов’яжуть співати «ремікси» на тему «Жити стало краще, жити стало веселіше».

І це не жарти, а наша ймовірна перспектива. Здається, у представників нинішньої влади таки не все гаразд із географією – декларуючи курс «на Європу», вони скеровують країну у геть протилежну сторону.

Коли 16 лютого вожді фракцій через кнопкодавів (до слова, колишніх опозиціонерів, які колись пропонували карати за таке позбавленням мандату) протягнули у ВРУ скандальний проект Закону N3700 (Закон 1006-VIII) про «партійну диктатуру», я одразу запропонував поцікавитися думкою наших західних партнерів про цю «ініціативу».

Адже цей закон, і принцип його ухвалення, нівелює політичну демократію, множить на нуль результати волевиявлення народу, бо дозволяє тасувати партійні списки уже після виборів. А, значить, дає змогу просувати у парламент ставлеників і «смотрящих» від «грошових мішків» партій, захованих від виборців десь у хвості списків.

Поспіхом підписаний і спікером, і Президентом закон про «партійну диктатуру»  – це не лише викривлене дзеркало демократичних цінностей, він не лише йде у розріз здорову глузду і логіці, а ще й суперечить Головному Закону нашої країни – Конституції. До того ж, одразу кільком її положенням.

Закон 1006-VIII має зворотню дію в часі, що суперечить ст. 58 Конституції України.

Пункт 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону 1006-VIII передбачає можливість виключати кандидатів у народні депутати з виборчого списку партій, які були суб’єктами виборчого процесу у виборах до ВРУ 26 жовтня 2014 року. Тобто це положення передбачає зворотню дію в часі, хоча у ст. 58 Конституції України чітко вказано: «закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи». 

Оскільки Закон N1006-VIII не стосується жодного виду юридичної відповідальності, тож застосовувати зворотню дію в часі антиконституційно.

Закон дозволяє змінювати результати виборів вже після виборів, що суперечить ст. 5 Конституції України та роз’ясненням Конституційного Суду України.

Закон дозволяє з’їзду партії вилучати з виборчого списку кандидатів після оголошення виборів. Але читаймо ст. 5 Конституції України: «Єдиним джерелом влади в Україні є народ»! КСУ ще у 2005 році розтлумачив цю норму Конституції та надав свій висновок: результати народного волевиявлення, отримані через вибори, є обов’язковими.

Натомість, Закон N1006-VIII фактично дозволяє змінювати результати виборів, які за Конституцією України, є непорушними.

Закон обмежує виборче право громадян (звуження змісту та обсягу існуючого права), що суперечить ч. 3 ст. 22 Конституції України.

Фактично Закон звужує права виборця, який під час голосування підтримує увесь список кандидатів від політичної партії саме у тому вигляді, в якому він був зареєстрований у Центральній виборчій комісії. При цьому як і персональний склад, так і черговість включення кандидатів до списку.

Закон просто нівелює волевиявлення громадян дворічної давнини, чим звужує зміст активного виборчого права, закріпленого в ст. 70 Конституції України.

Це, в свою чергу, суперечить ч. 3 ст. 22 Конституції України: «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».

Урешті Закон суперечить сам собі, тобто Закону «Про вибори народних депутатів України».

Закон 1006-VIII вносить зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України». Утім в останньому досі залишається незмінною ч. 7 ст. 58, яка забороняє змінювати перелік та черговість кандидатів у депутати у виборчому списку після подання документів для реєстрації ЦВК.

… Я також є лідером політичної партії, але ухвалення цього Закону сприйняв як один із найганебніших моментів, які спостерігав у парламенті. Ані для мене, ані для сили, яку очолюю, неприпустимо ігнорувати волю наших виборців, людей, які нам повірили.

Так, само, як неприпустимо мовчки спостерігати, як ВРУ, ухвалюючи закони, необхідні для лібералізації безвізового режиму, паралельно голосує за абсолютно антиєвропейські норми, легалізовує політичну корупцію.

З огляду на це, разом із колегами із міжфракційного обʼєднання «Народний контроль»  ми підготували подання у Конституційний Суд України з вимогою визнати неконституційним Закон 1006-VIII. Наші аргументи я уже навів вище.

Щоб направити подання в КСУ потрібно, щоб під ним поставили свої підписи щонайменше 45 народних депутатів. Тож, закликаю колег підтримати нашу ініціативу! 

postanova

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

 лідер партії  «Громадський рух «Народний контроль»

Дмитро Добродомов

 «Українська правда»