Ми ще маємо вчитися сприймати особливих дітей, — Лісовська

Сьогодні — Міжнародний день захисту дітей. Це не тільки веселе й радісне свято для самих дітей, а й привід нагадати суспільству про необхідність захищати права неповнолітніх.

«Передусім хочеться привернути увагу громадськості до проблем дітей із особливими потребами. Нагадати, що вони повинні й можуть бути такими ж активними, цікавими, талановитими і соціально адаптованими, як і їхні здорові однолітки. Дорослі мають підтримати цих діток і допомогти їм проявити свої безмежні таланти. Бо кожна людина має право на щасливе дитинство, незалежно від обставин», — зазначає заступник директора Тернопільської спеціальної загальноосвітньої школи, член міської організації «Народного контролю» Світлана Лісовська.

У школі, де працює Світлана Олександрівна, навчаються особливі діти. Ставлення до них залежить від виховання кожного з нас, від того, чи навчимо ми своїх дітей толерантно поводитися з тими, у кого гірший слух чи зір, хто не може ходити, хто бачить світ в інших кольорах чи бачить тільки свій власний світ, хто може гірше розуміти шкільний матеріал. Але вони також мають серце, переживають емоції і мріють — кожен про своє. Когось можна навчити математики, когось — самостійно зав’язувати шнурівки. Але і те, й інше — навчання. Особливі діти навчаються трохи повільніше, однак оточення надважливе для них. Тому суспільство має толерантно ставитися до таких діток, створювати їм можливості для реалізації творчого потенціалу, ефективного навчання.

«Сьогодні всі говорять про права дітей, але я хочу наголосити не просто на їх праві, а на життєвій необхідності — відчувати любов від людей, котрі їх оточують. Адже особливим дітям, з яким синдромом вони не були б, потрібне щасливе дитинство. Ні розлад аутичного спектру, ні синдром Дауна не можуть завадити дитині радіти життю. Перешкодою на шляху до щастя може стати наше несприйняття їхніх особливих потреб. А сприймати їх ми ще маємо вчитися», — Світлана Лісовська.