Молоко в борг: чому в Михиринцях підприємець не розраховується з селянами за надої

Михиринці – невелике село в Теофіпольському районі. Роботи тут фактично не має, лише в бюджетних структурах. Виживають люди за рахунок паїв та молока. У селі більше 400 сотень голів великої рогатої худоби. Менше двох корів сім’ї не тримають, бо інакше просто не виживуть. Молоко купують у селян підприємці. Та недавно одна з компаній просто припинила виплачувати кошти.

«Не виплачують нам за молоко компенсацію за березень і квітень. Мені особисто завинили 20 тисяч», – бідкається житель села Михиринці Василь Іванович.

І замість пояснень – лише порожні обіцянки.

Пенсіонери Тетяна Василівна та Дмитро Феодосійович тримають чотирьох корів. Працюють багато і тяжко. Кажуть, доглядати худобу – нелегка робота, особливо у їхньому поважному віці. Та вибір у селян невеликий – або працюй від світання до смеркання, або голодуй. Пенсія невелика, одну відправляють дітям в місто, а з іншої платять комунальні.

«У мене  двоє дітей, троє внуків чекають на ці гроші від молока. У мене пенсія 1200 гривень. Проживеш на ці гроші? Треба ж і за газ, і за світло заплатити, треба найняти мотоблок, щоб город зорати, бо ми вже старі, і нам тяжко все це вручну робити. А вони ще й затримують ці гроші!», – обурюється пенсіонерка Тетяна Василівна.

Нині вже тепло, тож чотирьох своїх годувальниць – Березу, Марту, Ласуню та Зірку пасуть у леваді. Пенсіонери беруть воду, відра та чимчикують удвох на вечірню дойку. Додому принесуть не менше 40 літрів парного молочка. Дід Дмитро жартує та прикликає свою улюбленицю.  Удвох з дружиною вони доять корів. А потім чоловік показує свої руки в мозолях, примовляючи, що не гоже дурити селян.

Дмитро Феодосійович доїть корову

Дмитро Феодосійович доїть корову

З 2015 року пенсіонери почали здавати надої в селянський виробничий кооператив «Молоко-країна». Спочатку проблем із підприємством не було, розраховувались справно. Та незабаром почались затримки. Нині лише цій родині винні вже понад 11 тисяч за два місяці.

Дві Галини працюють педагогами, і одна, і друга мають також чималі господарства. Тож перед  уроками жінки встигають поратися біля худоби. СВК «Молоко-країна» і їм заборгувало гроші за надої. Люди бідкаються, бо мають за щось жити, сплачувати рахунки за різні послуги, годувати та одягати родину.

В Михиринцях не заплатили за молоко майже двом десяткам дворів. Та найскрутніша ситуація в пані Наталі та її родини. З січня жінка працювала в СВК «Молоко-країна» забірником молока. А нині кооператив не повертає їй гроші не лише за надої, а і власну зарплату. Жінка ледь стримує сльози, увесь свій гнів односельчани зганяють на ній. Хоча сама пані Наталя постраждала чи не найбільше. Родина із трьома дітьми ледь виживає.

«Я за два місяці за газ не плачу! До мене завтра приїдуть і відріжуть. І їм не поясниш, що мені затримують зарплату. Я живу тільки з чоловіком і трьома дітьми. Ми вдвох без роботи фактично»,  нарікає жителька села Михиринці Наталя.

Люди кажуть, що намагалися з’ясувати у директора Славутської філії кооперативу причину затримки?  Та коли отримають свої кошти? Втім керівництво фірми лише бігає від селян і навіть не робить спроб заспокоїти чи домовитись.

«За два місяці вже приблизно 100 тисяч гривень мають віддати людям за молоко. Могли б приїхати, пояснити людям, чому затримка. Мені не вірять, кажуть, що я всіх обдурюю. Хоч бери з села виїжджай! Про свою зарплату я вже їх навіть не питаю», – ледь не плаче забірник молока СВК «Молоко-Країна» Наталя.

Вирушаємо на пошуки  директора Славутської філії кооперативу  «Молоко-країна» і ми. Втім побачення не відбувається. Сергія Лисюка немає на робочому місці. Телефонна розмова з керівником тривала також недовго. Зустрічатися з нами пан директор, ясна справа, не збирається. А от розрахуватися із селянами за молоко пообіцяв вже до кінця травня.

Журналісти «Народного контролю» поцікавилися, хто стоїть за СВК «Молоко-країна», і чи справді варто селянам і досі сподіватись на повернення коштів.

інфографіка мілкіленд власники

СВК «Молоко-країна» утворилось у 2011 році. Кооператив є частиною молочно-сирної корпорації «Мілкіленд». Їхня продукція добре знайома українцям за торговою маркою «Добряна». В Україні в активах корпорації 10 заводів та 23 тисячі гектарів. Належить цей бізнес Анатолію Юркевичу. З 2008 року він входить у сотню найбагатших людей України, екс-заступник голови Київської обласної державної адміністрації, також займається будівництвом у столиці.

Серйозні проблеми з молочним бізнесом у Анатолія Юркевича почались три роки тому. У 2012 році «Мілкіленд» отримує 100 мільйонів євро кредиту від європейських банків. Тим часом вже у 2014 році на cході України розпочинається АТО. Російська Федерація повністю закриває свої кордони для української продукції. Тобто «Мілкіленд» втрачає найбільший ринок збуту продукції. За борги «Мілкіленд» продає актив за активом. А селянам обіцяють якнайшвидше виплатити борг.

Чи дочекаються своїх грошей нині, є підстави хвилюватися. Селяни впевнені, їхні права захищає угода, яку вони укладали з кооперативом. Та ось при детальному вивченні цього документу фахівці хапаються за голову. Своїх годівниць власники здали в оренду практично за безцінь.

«У цьому випадку подив викликає укладений із селянами договір оренди корови. Яка його мета? Просто «прив’язати» селянина до заготівника? Врегулювати інші питання, пов’язані з худобою? Тоді навіщо у цьому договорі прописаний пункт про право власності на молоко за підприємством без умов жодної його оплати?», – коментує юрист Роман Черняк.

Якщо кооператив добровільно не захоче повертати кошти за надої, єдиний шлях – це судитись, пояснюють експерти. А що робити збиральниці молока пані Наталі та як повернути свою зарплатню? Чи здатне захистити її законодавство України? Чиновники кажуть, можливо, якщо трудові відносини оформленні правильно.

Тим часом столичний директор СВК «Молоко-країна» запевняє журналістів, що з людьми розрахуються, адже підприємство планує і далі працювати на молочному ринку.

«Є заборгованості перед нашим підприємством, відповідно, і ми маємо заборгованості перед людьми. Зараз займаємось врегулюванням цієї ситуації, і зокрема,  розрахунком з людьми. Підприємство нікуди не зникає, обманювати нікого не збирається», – запевняє директор СВК «Молоко-Країна» Олексій Лимар.

Сподіваємося, що  СВК «Молоко-країна» не підмочать власної репутації і виконають свої зобов’язання перед селянами. А  люди нарешті отримають чесно та тяжко зароблені гроші. А «Народний контроль» обов’язково триматиме руку на пульсі.