Заклади охорони здоров’я перебувають у жахливому стані. Фінансуються ліжка, утримуються напівпорожні великі споруди, а грошей на лікування хворих не вистачає. Саме тому закладам потрібно надати фінансово-господарську автономію. Водночас це не має вплинути на доступність меддопомоги.
На цьому наголосив народний депутат України з фракції «Блок Петра Порошенка», член політради партії «Громадський рух «Народний контроль» Олег Мусій в ефірі телеканалу «Соціальна країна».
«Фінансово-господарська автономія – перший крок до медичної реформи. Водночас потрібно пам’ятати, що Україна є соціальною державою і в жодному разі не можна допустити звуження прав громадян через тотальну приватизацію. Автономізацію не заперечує ні Комітет ВРУ з питань охорони здоров’я, ні Адміністрація Президента, ні Уряд, ні Міністерство. Але автономізація задля розкрадання, чи задля збереження соціальної складової – діаметрально протилежні речі. Для України прийнятний лише другий варіант», – зазначив Олег Мусій.
Він пояснив, у чому полягає суттєва відмінність між урядовим законопроектом про фінансово-господарську самостійність закладів охорони здоров’я («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров’я» №2309а) та альтернативним законопроектом його авторства (№2309а-1).
«Законопроект МОЗ-КМУ про автономізацію пропонує повну комерціалізацію медицини шляхом перетворення на казенні підприємства, які можна включити до переліку для приватизації, акціонерні товариства з різними відсотками власності держави, товариства з обмеженою відповідальністю. По суті так званий «план реформ» від пана Квіташвілі – це механізм для розкрадання привабливих об’єктів системи охорони здоров’я, які зараз є державною чи комунальною власністю, та землі, на якій вони розташовані. Натомість відповідно до мого законопроекту, заклади можуть бути перетворені на некомерційні підприємства і увесь їхній прибуток буде скеровуватись виключно на утримання і розвиток самого закладу охорони здоров’я та на лікування людей (він не може бути розподілений чи просто вкрадений). Такі заклади апріорі не підпадають під банкрутство, приватизацію», – наголосив Олег Мусій.
Парламентар зауважив, що в урядовому законопроекті, на відміну від документу, поданого ним, немає чіткого розмежування фінансування різних рівнів надання медичної допомоги (екстреної, первинної, вторинної, третинної). Через що профілактика та первинна допомога буде фінансуватися за залишковим принципом. Крім того, урядовий проект дає всім закладам лише рік (2016-й) для переходу на автономну роботу. Якщо за рік не встигли – бюджетного фінансування не буде і з 1 січня 2017 року буде ризик невиплати зарплати у таких лікарнях та швидкого їх закриття.
«Мій проект пропонує інший підхід – вільний ринок для закладів, які мають бажання і можливості для автономної діяльності. А ті, які є соціальними і потребують дотацій, можуть не змінювати форму власності і не автономізуватися. Таким чином з’явиться конкуренція і можна буде побачити, який заклад ефективніший. Повна комерціалізація, яка пропонується для державних закладів законопроектами Квіташвілі-Яценюка може реалізовуватися у формі державно-приватного партнерства (наприклад прямі іноземні інвестиції у створення нових лікарень). Побудуйте нові заклади і нехай вони конкурують з існуючими у рівних умовах, а не під виглядом хорошої справи намагайтеся все вкрасти в українського народу», – сказав Олег Мусій.
Народний депутат також зазначив, що поштовхом для побудови нової системи охорони здоров’я стане ухвалення концептуального законопроекту «Про засади державної політики охорони здоров’я» його авторства та запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, перехід до якого напряму залежатиме від нової грунтовної податкової реформи.
