0305hm

«Народний Контроль» з’ясував, що урядові субсидії абсолютно не панацея

Намет, вогнище та приготування їжі у казанку… Це доволі реалістична перспектива для українців. У цьому році уряд підняв тарифи на газ для населення в 3-7 разів, удвічі подорожчала електроенергія, за тепло люди платитимуть на 72 відсотки більше, вартість гарячої води для населення зросла вполовину, ціна за холодну воду відрізнятиметься на 15 відсотків. А заробітна плата за весь рік зросте лише на 100 гривень. Тож до кінця року жити на природі стане не просто корисно, а й по кишені.

Підняли, а потім схаменулись – українці не зможуть платити і комунальний бізнес просто розвалиться, а за ним і весь житловий фонд.

 «Це просто геноцид знову. Як платити? Ну ще молоді там можуть якось витягти, а як вони думають за старих пенсіонерів, я не розумію цього, просто геноцид», – каже хмельничанин Володимир.

 «От хай він бере сам і платить той уряд. Я сьогодні заплатила зі своєї пенсії, отак. То треба дальше не платити, напевне, тоді буде вигідно», – скаржиться хмельничанка пані Віра.

Міністерські потилиці та лоби чухались не від куль, а від того, як виправити те, що наробили. Ідея фікс – роздати усім субсидії.

 «Ми максимально спростили все. Не треба стояти в черзі, не треба заповнювати декларацію на 90 питань. До людини додому прийшов конверт . В конверті всього-на-всього на одну сторіночку простенька декларація, ось вона. Людина заповнила цю декларацію, відправила назад і наша соціальна служба самостійно призначила субсидію», – слова прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка.

Але звичайні люди владі не вірять. Кажуть: якби урядовці самі спробували оформити субсидію, зрозуміли б , як це «легко і просто».

 «Мої батьки звернулися, написали заяву на субсидію, і так досі нічого не має. Звичайно, дуже важко, бо ціни не тільки на комунальні тарифи підросли, а й на все інше.  Доходи не збільшуються, а витрати збільшуються, на жаль», – каже хмельничанка Анжела.

 «Краще б дали нормальну пенсію і тоді ніяких субсидій не потрібно було б. Якби була нормальна пенсія, можна було б нормально платити квартплату, комунальні послуги, а усе це такі примітивні і по-моєму не зовсім нормальні дії, це мишина возня», – каже хмельничанка Валентина Сергіївна.

 «Спробуємо зробити субсидію, яку нам уряд обіцяв. Люди не розуміють позиції, що бійцям АТО допомагаємо, чим можемо, і плюс виходить, що за рахунок простих людей це все вирішується, держава не хоче дбати про це», – каже хмельничанин Сергій.

 «Він думає тільки про себе, а про простих людей він не думає. Будемо на субсидію подавати, якщо так. Дуже дорого на сьогоднішній момент», – скаржиться хмельничанка Ірина.

Лише за травень у Хмельницькому субсидію попросили сім з половиною тисяч містян. І управління соцзахисту забуло і про вихідні, і про святкові дні і про нормований робочий графік. Людей, які потребують субсидії, у буквальному сенсі слова, поставили на талони.

 «Весь травень ми працювали без вихідних, узагалі без вихідних. Складали графіки для того, щоб не виходило все управління повністю, виходило завжди двоє спеціалістів, сиділо на прийомі, і в святкові дні. Всі травневі свята ми працювали. Ми йдемо додому дуже пізно, переробляємо години, за які нам ніхто не оплачує», – розповідає Ірина Коваленко, старший спеціаліст відділу соцзахисту у Хмельницькому.

Панацею свого часу не знайшли ні стародавні греки, ні середньовічні алхіміки, тож чи може стати порятунком урядова субсидія у країні з порожнім бюджетом?