На Тернопільщині — до 55 відсотків сільського населення. Багато людей виїхали на заробітки, а ті, що залишилися, здебільшого змушені виживати коштом індивідуального господарства. Щоб оживити села, потрібно сприяти об’єднанню селян у сільськогосподарські кооперативи.
«Народноконтролівці» переконані, що кооперативи повинні стати прибутковими підприємствами з постійною державною підтримкою. Це сприятиме подальшому розвитку аграрного виробництва і села, розширенню сфери зайнятості селян і підвищенню їхнього добробуту.
Розвиток кооперації в Західній Україні відстежує доктор економічних наук, професор Мирон Жибак — директор відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут», кандидат у депутати до Тернопільської обласної ради від політичної партії «Громадський рух «Народний контроль».
«Сьогодні на Тернопільщині є понад 50 дієвих сільськогосподарських кооперативів. Більшість у Кременецькому, Бережанському і Козівському районах. Головні напрямки — молоко, ягідництво і садівництво, перероблювання зернових, виробництво кормів. Проте створення і діяльність кооперативів тісно пов’язані з непрогнозованістю державної політики. На жаль, це ще не стало загальнодержавною справою. Не розуміють суті кооперативів, вигоди від них власники особистих селянських і фермерських господарств, сільськогосподарські товаровиробники, керівники кооперативних структур. А ще в нас недосконале законодавство, передусім щодо подвійного оподаткування кооперативів, їх неприбуткового статусу та державної підтримки», — пояснює Мирон Жибак.
«Народноконтролівець» вважає, що місцеві органи влади повинні ініціювати навчання мешканців сіл основ кооперації. Це не менш важливо, ніж необхідне законодавство та фінансування.
«Через систему кооперативів, що належать безпосередньо сільгоспвиробникам, реалізується понад 50 відсотків продукції молочарства в Бельгії, Великобританії, Польщі. У Нідерландах, Австрії та Данії ця частка сягає 95 відсотків. Практично 90 відсотків молокозаводів у країнах Євросоюзу та Північної Америки є кооперативними. Через кооперативи фермери продають понад 60% оливкової олії в Іспанії та Греції, 69% м’яса у Фінляндії, 72% фруктів та овочів у Бельгії, 95% квітів у Нідерландах. Понад 50% зерна у Франції та Австрії зберігається на кооперативних елеваторах, що належать не посередникам, а сільгоспвиробникам», — аргументує потребу в створенні кооперативів Мирон Жибак.
