Коли на сході країни вже третій рік триває війна за цілісність України, а для боротьби з російською пропагандою Президент створив ціле міністерство, Кабмін відновив роботу українського інституту національної пам’яті, у Нетішині тихенько з молотка спустили кургани бронзової доби. У місцевому відділі культури не побачили жодної цінності в похованнях, яким 4 тисячі років.
На Хмельниччині кількасот різноманітних пам’яток архітектури, серед них вежі, палаци, садиби, монастирі, фортеці. Звісно, найбільш розпіарена – це квітка на камені Кам’янець-Подільський. Від туристів тут немає відбою. А кінематографісти вже давно запримітили місцеву фортецю для своїх героїчних кінострічок. Найбільше архітектурних та історичних пам’яток знайшли та дослідили саме на півдні області. А ось північ Хмельниччини – це Шепетівський, Славутський, Полонський та Ізяславський райони своєрідна «терра інкогніта» для науковців.
Три гектари міського лісу у Нетішині вирішують забудувати. На генеральному плані колишня промзона з майже віковими соснами – це перспективна ділянка для житлової забудови. Тож, як годиться, чиновники-архітектори ще у серпні 2015 року покликали обласних археологів, аби ті обстежили територію і дали добро на забудову, мовляв, ніяких ані історичних, ані культурних цінностей тут немає. Втім сталося інакше. Археологи знайшли 6 курганів, висотою півтора метра, це древні поховання періоду бронзи.
«Ми їх виявили ще у 2015 році. Повідомили про це Нетішинську виконавчу владу, зобразили орієнтовне їхнє розташування. І включили їх до переліку нововиявлених об’єктів історії. Нашими співробітниками виготовлена документація – облікова картка об’єкта культурної спадщини – і цим 6 курганам присвоєно охоронний статус пам’ятки, тобто вони є під охоронною держави. Приватизація заборонена», – пояснює журналістам «Народного контролю» завідувач відділом охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області Сергій Шпаковський.
Літні фото курганів на Хмельниччині
Кургани виявились не просто метровими горбочками, а древніми могилами малодослідженого періоду історії. Для археологів вивчення та дослідження цих поховань цінне не лише через рештки речей, а й – можливість дізнатись про наших пращурів, які жили на півночі області понад 4 тисячі років тому.
«Кургани в Нетішині належать до Тшинецько-комарівської культури, яка була поширена на півночі нашої області в другій половині 2 тисячоліття до н.е., тобто понад 4 тис. років тому. Ці кургани цікаві, перш за все, не тільки тим, що вони є місцем поховання тієї чи іншої людини, але й тим, що вони є відображенням певного ритуалу. І, що цікаво, з досвіду інших розкопок в регіоні, в більшості випадків сам процес не повторюється», – розповідає про виявленні древні зольники науковий працівник відділу охорони пам’яток історії та культури у Хмельницькій області Володимир Захар’єв.
Нетішинським чиновникам такий поворот зовсім не на руку. Нетішинська міська рада тихенько та швиденько готується до продажу курганів. На сесії депутатам пропонують проголосувати за проект землеустрою, який з’явився з бухти-барахти.
«Вже був готовий проект землеустрою, але попав він на сесію повз земельну комісію, земельна комісія не виїжджала, не розглядала, його винесли вже на сесію», – згадує події депутат Нетішинської міськради від «Народного контролю» Юрій Камозін.
У юридичного відділу зауважень щодо порушень процедури немає.
«До даного проекту рішення зауважень від юридичного відділу Нетішинського міськвиконкому не було. Рішення винесено на сесію згідно з чинним законодавством України», – прокоментувала журналістам начальник юридичного відділу Нетішинської міської ради Оксана Латишева.
Три гектари разом з історичними похованнями відправляють на аукціон. Не зупиняє міську владу і той факт, що це рішення міської ради оскаржують у суді громадські активісти.
«На той час, 25 жовтня, існувало в суді вже дві справи, одна була наша. Ще одну подав підприємець, який займається випалюванням вугілля, він стверджує, що виділення цієї земельної ділянки не відповідає санітарній зоні, яка йому передбачена законодавством, – 500 метрів. Вони були попереджені, що існує два позови, і що рішення може бути скасовано, але аукціон відбувся», – розповідає депутат Нетішинської міськради від «Народного контролю» Юрій Камозін.
Нетішинські чиновники поспішний продаж прикрили листом з управління культури. Тільки останній абзац у мерії, чи то свідомо, чи ще з яких інших причин, не помітили.
«Приватизація, проведення будівельних та інших земляних робіт на території, де розташовані виявлені кургани, без проведення попередніх археологічних досліджень (розкопок) заборонено згідно з чинним законодавством України (ред.)», – сказано у листі.
Лист від управління культури про заборону будівельних робіт і приватизацію
Майже за два мільйони гривень Олександр Миклуш став щасливим власником трьох гектарів лісу, двох курганів та частини лінії електромережі.
Нетішин як місто атомників з’являється на мапі Хмельницької області у 1977 році. Саме тоді почали будувати атомну електростанцію. Тож невеличке село виросло і перетворилось на місто згідно з чітким планом радянських зодчих. На перспективу лишились три великі квартали під житлову забудову. Попри десяток вільних ділянок, міська влада вирішує забудувати колишню промзону. Адже тут усі мережі поруч.
Генплан Нетішина
«Місту зараз не потрібна промислова зона у такій кількості і на такій великій території. Тому цю територію можна ефективно використати, і найголовніший плюс у тому, що тут є вже всі комунікації», – пояснює мотиви забудови трьох гектарів міського лісу начальник управління архітектури, містобудування Нетішинської міськради Любов Керницька.
Любов Керницька, начальник управління архітектури, містобудування Нетішинської міськради
Та чи справді в мережах справа? Ні для кого не секрет, що мер Нетішина Олександр Супрунюк – давній знайомий Олександра Миклуша. Їхні добрі стосунки беруть початок ще з громадської організації підприємців «Край».
Тож у 2015 році розпочинається спільна підготовка до амбітного проекту двох Олександрів.
«У 2015 році було прийнято рішення про включення в перелік (проект, – ред.), протягом 2016 року була розроблена і затверджена документація, в жовтні був проведений аукціон – і земельна ділянка була викуплена. На земельній ділянці наявні обмеження – це об’єкти культурної спадщини і охоронна зона лінії електропередач», – розповів начальник земельного відділу та охорони навколишнього середовища Нетішинської міськради Володимир Миронюк.
Історик за освітою, мер Нетішина Олександр Супрунюк, як ніхто інший, усвідомлює справжню наукову та матеріальну цінність курганів доби бронзи. Втім підприємницька жила градоначальника перемагає і любов до історії, і навіть страх опинитися на лаві підсудних. Чиновники все обставляють так, немов кургани давно розриті і не мають жодної цінності.
«Ці кургани в 80-х роках досліджували, наскільки я знаю, працівники музею, розказували, нічого цінного там виявлено не було. Після того в нас були такі «чорні» археологи, які теж займались цими питаннями», – коментує продаж курганів міський голова Нетішина Олександр Супрунюк.
Справжньою цінністю, а радше матеріальним інтересом, для міського голови Олександра Супрунюка є розвиток нового житлового мікрорайону, адже тут розвивається його родинний бізнес.
ТЦ в Нетішині, власником якого є дружина мера міста Олександра Супрунюка
«Один з власників цього торгового центру є дружина міського голови, тобто, коли він став мером, він переоформив свій бізнес, тому наразі частина цієї будівлі належить їй, у нього є інтерес розвивати цей мікрорайон, щоб наповнити клієнтами супермаркет, який розташований на першому поверсі, і орендні площі, які пустують», – розповів депутат Нетішинської міськради від «Народного контролю» Юрій Камозін.
Витяг з єдиного реєстру речових прав щодо нерухомості Супрунюка
Запитання про власні інтереси дратує мера: «А при чому тут мій магазин?». Можливо, і ні до чого. Але афера із продажем курганів, вочевидь, вдалася.
«Я зараз вам не можу сказити, чиєю власністю є кургани, в кого і як вони відображені. Земельна ділянка є власністю конкретної людини, а кургани – то є також земельна ділянка…», – спробував пояснити начальник земельного відділу та охорони навколишнього середовища Нетішинської міськради Володимир Миронюк.
Не знають чиновники, але зафіксував державний реєстратор. Обтяження, які чітко були зазначені у землевпорядній документації, про які йшлося на аукціоні, – це поховання бронзової доби та електромережа – не зафіксовані в державному реєстрі. Тобто пан Миклуш таки володіє двома курганами і частиною електромережі без жодних обмежень.
Витяг з держреєстру речових прав з приводу 3 га землі Олександра Миклуша
За доброю звичкою українських чиновників двобоке трактування законодавчих норм та затягування бюрократичних процедур стають їм у пригоді.
«Поки ці кургани проходили довжелезну процедуру оформлення як пам’ятки культурної спадщини, Нетішинська міська рада фактично відчужила їх разом із земельною ділянкою. Повне небажання місцевої влади охороняти об’єкти культурної спадщини, що фактично є недбалістю, чудово відобразилося у непроведенні державної реєстрації обтяжень цієї земельної ділянки», – коментує наслідки юрист «Народного контролю» Роман Черняк.
Одразу після ухвалення рішення громадські активісти звернулись до прокуратури .
«Шепетівська місцева прокуратура подала клопотання до Нетішинського місцевого суду про вступ в справу як окремої процесуальної сторони на захист інтересів держави в особі територіальної громади міста Нетішина, проте їм було відмовлено», – розповідає юрист ГО «Нетішинська самооборона» Сергій Волков.
Час минав, а в прокуратурі все тихо. Журналісти «Народного контролю» поцікавилися, чи просувається справа? У прокуратурі повідомляють – збирають докази. Нарешті з’являються чутки, що кургани таки досліджуватиме інститут археології.
«Є в нас договір на археологічні розкопки згідно з законодавством, і в договорі прописано, що там 6 курганів, і ми власним коштом готові розкопати, а точніше, ми найняли вже Інститут археології України, який з першого квітня проведе повністю розкопки», – розповів журналістам забудовник Олександр Миклуш.
Олександр Миклуш
Все ж питання залишається відкритим, чи була б досліджена історія українських пращурів, якби не спротив громади? Міське профільне управління культури про існування історичних зольників дізнались після їхнього продажу, місцева влада допустила приватизацію курганів, юридичний відділ пропустив цей проект рішення повз депутатські комісії, а прокуратура, як завжди, не побачила порушень.
