Історія про два Львова – кампанія, яку обрав один із кандидатів на посаду міського голови, сколихнула Фейсбук лавиною тролінгу та жартів на цю тему. Проте доля правди в тому є. Справді, є одна частина Львова, яка отримує все, а є інша – якій не дістається нічого. «Сином», обділеним увагою батька-мера, став мікрорайон Рясне.
Сказати, що у Рясне немає жодної інфраструктури – не сказати нічого. Жодного громадського простору, закинуті дороги та відсутність транспортної комунікації з центром міста. Якщо подивитися на фото Львова, який «відкритий для світу» із чудесною центральною частиною міста, що отримує колосальні фінансові вливання, та водночас переглянути знимки Рясного, з його сірою буденністю, розваленими будівлями та заводами, то доречним буде порівняння прекрасної європейськості та країни «третього світу».
Упродовж останнього року ситуація почала виправлятися. Ряснянці делегували до львівської міської ради депутатів, які вирішили змінити мікрорайон, зробити його новим та кращим. Одним із таких депутатів, є громадський активіст, член фракції «Народний контроль» у Львівській міськраді Михайло Дідух, який сам є мешканцем Рясного.
Тож про проблеми та методи їх вирішення в мікрорайоні, – у розмові з Михайлом Дідухом.
– «Трамвай – на Сихів, сміття – в Рясне», – фразу, якою користувачі соцмереж описують ситуацію, що склалася навколо мікрорайону. Чому так сталося? Чому про Рясне забули і хочуть використовувати його як якийсь додаток до міста?
– Цей жарт виник після того, як міські чиновники вирішили пропхати в порядку денному сесії Львівської міськради рішення про виділення землі під облаштування сміттєсортувальної лінії поряд із Рясним. На жаль, жарт має лише долю жарту. По суті, це те, чим живе наш мікрорайон. Таке ряження, що до нас ставляться, як до гето. Напевно, тут все більше, ніж цинічно. Центр – це картинка, Сихів та інші спальні райони – це основна кількість виборців. До маленького Рясне діла немає.
– «Дорожня карта». Зараз цей вислів в тренді. Йдеться про так званий план виходу із кризових ситуацій. Чи є «дорожня карта» для Рясного?
– Протягом останніх двох років нам із однодумцями вдалося влити трішки життя в мікрорайон. Це облаштування міжбудинкових дворів та хідників, ремонт доріг, за один рік роботи у міськраді ми нарешті домоглися каналізування вулиці Брюховецької. Ви тільки уявіть, як туристам в центрі міста розповідають про велич Львова, а в той же час люди не мають каналізації вдома. Але нам вдалося це змінити, адже громада разом відстоювала своє право на нормальне життя. І надалі це залишатиметься нашою «дорожньою картою». Тільки разом ми можемо зробити Рясне кращим.
– А якщо конкретніше, по-пунктах, то які ваші першочергові кроки виходу з цієї ситуації?
– Як активіст, а тепер вже депутат, я намагаюся зробити все, для нашого району. Адже для мене, це не лише виборці, – це мої сусіди друзі, які делегували мене в міську раду робити те, що я обіцяв. Тому я знаю, якщо нічого не робитиму, то втрачу авторитет громади – як депутат, як активіст і, головне, як людина. Першочергових задач – дуже багато. Одна з таких – комфортне життя в мікрорайоні. Немає нормальних скверів, громадського простору. Цього року з допомогою Марти Гладкої ми подалися на конкурс громадських проектів міста «Рясна алея». Наш проект був одним із найяскравіших та цікавих. І це без жодних перебільшень. На жаль, голосів для перемоги нам не вистачило, але ми зробимо все можливе, аби проект був реалізований за бюджетні кошти. «Рясна алея» стане місцем дозвілля для ряснянців. Наступне питання – транспортна комунікація. З Рясне до центру фактично веде одна дорога – вулиця Шевченка. Про її стан відомо усім містянам. Понад те, щойно щось стається на дорозі, рух повністю зупиняється. Тож, окрім того, що ми будемо ініціювати ремонт вулиці Шевченка, маємо ідею побудови альтернативної дороги до Рясне.
– Ви ж розумієте, що це великі кошти. Якщо місто не знаходило роками грошей на ремонт вулиці Шевченка, де знайти гроші на нову дорогу?
– Так, я розумію, що це не близька перспектива, але зараз активно обговорюється запуск проекту індустріального парку на Рясне-2, а це величезні інвестиції. Тільки подумайте, якщо все вдасться, це ж буде колосальне навантаження на вулицю Шевченка, і коли інвестори побачать той бардак – грошей не буде. Без інвестування в бізнес – заробітку не буде. Потрібно вже про це думати. І маленькими кроками ми зможемо досягти успіху.
– Нехай ми матимемо відремонтовану вулицю Шевченка, а в перспективі нову магістраль, та що робити з громадський транспортом?
– Розігнати керівництво управління транспорту ЛМР, оголосити конкурс, аби до управління прийшли професійні та відповідальні люди. Адже мало лише заключити нові договори з перевізниками. Потрібно, щоб вони їх дотримувалися, а за цим мають слідкувати незалежні працівники. Для прикладу: якось на сесії міськради запитую в керівника управління: «Скільки автобусів на маршруті №6 А», – він каже: «Два». Водночас ми дивимося на он-лайн карту, а на маршруті нема жодного автобуса. А керівник то мав у носі. Чому? Питання риторичне. Отож, це все має бути пов’язано. Зарплата управління мають залежати від якості виконання роботи, як і заробітки перевізника. Немає на маршруті визначеної кількості автобусів – штрафи усім, і перевізникам і управлінню. Більше того, потрібно нарешті впровадити електронний квиток. Це те, що нам дозволить побачити прозорий рух коштів у бізнесі пасажирських перевезень. Єднаємо це все в одну, як ви казали «дорожню карту», і маємо результат не лише для Рясне, а і для усього міста.
– Ми розпочали наш діалог зі сміття, але так і не зупинилися детально на цьому питанні. Що сталося на останній сесії міськради? Що за скандальна ділянка на території заводу «Сільмаш»?
– 10 листопада на черговому пленарному засіданні в порядку денному з’явилося питання «Про надання ЛКП «Транспортна фірма «Львівспецкомунтранс» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Т. Шевченка, 327 г». Минулого місяця «Львівспецкомунтранс» придбали там склад, а тепер планують облаштувати сміттєсортувальну лінію. Мешканці дізналися про це з порядку денного засідання. Слів немає, хіба одні емоції. Під носом у людей таке будувати і не поцікавитися навіть думою громади? Вибачте, але ми того не дозволимо і крапка!
Розмовляв Андрій Ткачук
