Територія – понад 3 гектари, потужність – 60 ліжко-місць, 6 корпусів серед лісу і фантастичні за своїми цілющими властивостями лікувальні торфи та джерела. Так і хочеться сказати: «Волинь запрошує на оздоровлення!». Ось тільки місце, де зосередилися усі ці принади, нині зовсім не рекреаційне. Більше нагадує локацію із фільму жахів.
Зараз у село Журавичі, що у Ківерцівському районі, їдуть хіба що по гриби і ягоди. А ще 20 років тому сюди з’їжджалися, аби поправити здоров’я ті, хто мав проблеми з опорно-руховим апаратом чи травною системою.
Історія волинської здравниці, що потужно функціонувала на зламі епох з 1987 по 1998, цим періодом не обмежується. Ще до Другої світової тут лікувалися офіцерські чини польської армії.
Нині санаторій на балансі державного підприємства «Колківський лісгосп». Тож фактичний його власник – Державне агентство лісових ресурсів України. Передати об’єкт у комунальну власність області, щоб реконструювати, зелені мундири не квапляться. Вважають, віддати курку, що з часом нестиме золоті яйця, – необачний крок. Але який тоді вихід: чекати повного розвалу чи все ж таки спробувати якось реанімувати санаторій? Ця дилема набила оскому усій Волині.
А тим часом територія пустує, корпуси руйнуються, в приміщеннях панує пліснява, вийшла з ладу каналізація, відімкнена електроенергія.
Хто ж довів санаторій до руйнації й чи реально відродити його на благо волинян – далі у розслідуванні «Народного контролю».
