Із року в рік під час обговорення держбюджету у влади відбувається «сезонне» загострення «любові до народу». Адже і “загострення” політичної ситуації актуалізує можливість дострокових виборів, і можновладці мають вдвічі дужче боротися за свій «електорат». Осінь-2016 винятком не стала – напередодні ухвалення головного кошторису країни на українців посипався шквал солодких обіцянок. Але те, чи стане від того простим людям легше жити наступного року, – питання риторичне.
Спочатку заклавши у проект Держбюджету-2017 підвищення зарплат на 7-10% вже після ухвалення документу в першому читанні — Уряд різко змінив плани та риторику. Прем’єр-міністр урочисто пообіцяв, що вже наступного року мінімальну зарплату в країні буде збільшено вдвічі – до 3200 грн.
Експерти, тим часом, зі скепсисом сприйняли заяви як одних, так і других і причин на це кілька. По-перше, ні прем’єр, ні міністр фінансів так і не пояснили, за рахунок чого будуть покриватися додаткові витрати з бюджету, а мова йде про мільярди гривень. Прибуткову частину бюджету урядовці і так запланували із надто нереалістичних шляхів наповнення (детальніше про це на ст.3).
Відтак, можливо, «дірку в бюджеті» влада «залатає» за рахунок емісії гривні. Тобто, гроші на забезпечення «солодких обіцянок» просто надрукують. Наслідком цього ж стане значна інфляція, яка просто «з’їсть» підвищення окладів.
Де взяти гроші на підвищення зарплат?
У «Народному контролі» підтримують такі здогади і зазначають, що без зрозумілих шляхів наповнення бюджету влада просто запустить маховик інфляції і скільки вже на весні вартуватиме долар, спрогнозувати буде неможливо.
Друге, що непокоїть в обіцянці підняти «мінімалку» — це те, що тягар її виплати ляже переважно на малий та середній бізнес, який і так ледь зводить кінці з кінцями.
«Малий бізнес просто ляже. Бо платити мінімальну заробітну плату у 3200 грн у Києві це одне, а у Львові, Житомирі, Кропивницькому – інше. Це небо і земля, рівень життя інший», – каже депутат «Народного контролю» Андрій Антонищак.
Економісти ж тим часом порахували, що по кишенях власників великих підприємств підняття мінімальної зарплати не вдарить, проте і не торкнеться жодним чином робітників промислових гігантів.
Натомість для малого бізнесу, для якого виплата зарплат становить левову частку усіх витрат, сума у 3200 грн може стати непосильною.
Ще один нюанс, про який делікатно мовчить влада: «покращення життя» зачепить досить обмежену кількість людей. Адже, за словами Міністра соцполітики Андрія Реви, у законодавство внесуть зміни, щоб «відв’язати» зарплати різних категорій держслужбовців від розміру мінімальної зарплати.
З одного боку це правильний крок, якщо брати до уваги зарплати суддів, прокурорів, депутатів, міністрів тощо. З іншого, як нараховуватиметься зарплата, скажімо, молодшому спеціалісту в управлінні місцевої адміністрації, наразі не зрозуміло. І тому підвищення соцстандартів може стосуватися лише 3-4 млн українців.
Хто заплатить за обіцянки влади – малий бізнес чи олігархи?
«Ми ж пропонували і пропонуємо встановити галузеву мінімальну зарплату і підвищити її у 2-3 рази. Тоді необхідність підвищити платню торкнулася би не малого бізнесу і не держбюджету, а власників металургійних, аграрних та машинобудівних гігантів, чиї прізвища ми традиційно знаходимо у переліку найбагатших українців», – зазначає лідер «Народного контролю» Дмитро Добродомов.
Він наголошує, що запровадження мінімальних галузевих зарплат лише у ТОП-3 орієнтованих на експорт секторах дало би змогу підвищити доходи щонайменше 5 млн людей, що працюють на таких підприємствах
Проте така ініціатива з опором була сприйнята як представниками влади, так і так званої «опозиції», яку у стінах Парламенту представляє «Опозиційний блок».
«Проблема в тім, що влада боїться «наступити на хвіст» олігархам і примусити їх зі своїх надприбутків наповнювати бюджет та платити людям адекватні зарплати», – пояснює Добродомов.
Про пенсіонерів знову забули?
Попри підняття мінімальної зарплати вдвічі, життя українських пенсіонерів не покращиться. Адже пенсії, відповідно до розрахунків, поданих Урядом, будуть підвищені лише на раніше заплановані 10,1%.
«Враховуючи те, скільки літніх батьків залишилися без підтримки своїх дітей через те, що ті були змушені йти воювати – це відверте знущання. Ми всі розуміємо, який сьогодні в країні рівень інфляції і на скільки зросли ціни на все. Навіть при отриманні субсидій – літні люди будуть позбавлені найнеобхіднішого аби вижити», – зазначає Богдан Матківський, учасник АТО, а нині депутат «Народного контролю» у Верховній Раді.
Схожої думки дотримується і його колега-однопартієць, колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій. За його словами проблема ще й в хронічному недофінансуванні медицини і небажанні влади врегулювати ціни на ліки.
«Якщо порахувати скільки пенсіонер має витратити на найнеобхідніші ліки та сплату комунальних послуг — здебільшого сума, що лишиться в нього на руках буде рівною кільком сотням гривень. Як на це прожити в уряді, який переймається тільки кредитами МВФ не думають», – обурюється він.
І поки у високих кабінетах влади зводять державний «дебет» з «кредитом» – українцям варто готуватися до нелегкої зими. Адже популізм і досі лишається основною хворобою влади.
