У Житомирі тисячі безпритульних чотирилапих. Безвідповідальні господарі часто залишають домашніх улюбленців на вулиці. А влада кілька років поспіль виділяє шалені гроші на боротьбу з проблемою. Але містяни кожного дня бояться, що будь-якої миті їх може покусати агресивний пес, оскільки такі прецеденти вже були.
Нашестя безпритульних собак
Відловити, стерилізувати та відпустити – це найгуманніших спосіб убезпечити людей від нашестя безпритульних собак. Так борються з неконтрольованими зграями у Америці та Великобританії.
«Взагалі самий гуманний метод – це стерилізація. У нас уже проводиться стерилізація другий рік. Наша міська влада виділяє кошти на стерилізацію. Проте зоозахисники зізнаються: в Україні, зокрема і в Житомирі, на кількість бродячих псів такий метод не надто впливає. Поки одних стерилізують, інших хазяї бездумно кидають напризволяще», – розповідає зоозахисниця Тетяна Наумова.
Тетяна Наумова, житомирська зоозахисниця
«Популяція тварин росте, тому що люди самі її розмножують. Однак, якщо у вас вже з’явилися ці маленькі собачки, ніколи не треба їх напризволяще викидати та підкидати», – стверджує зоозахисниця Наталя Лаптєва.
Наталя Лаптєва, зоозахисниця
Вже кілька років відловом чотирилапих у місті займається комунальне підприємство 0628. Після того, як піймає, служба відвозить собак то ветеринарної клініки.
«Для стерилізації проводиться окремий тендер серед приватних клінік», – розповідає директорка «Центру захисту тварин» Олександра Мельник.
Олександра Мельник, директорка «Центру захисту тварин»
Минулого року лише на стерилізацію тварин з міського бюджету пішло 600 тисяч гривень. За ці гроші сині кліпси, які означають, що пес не може мати потомства, почепили на тисячу чотирилапих. Однак, це мізер, адже безпритульних собак у Житомирі в рази більше. Скільки точно, сказати не може ніхто.
«Ця проблема тягнеться з 2009 року, нам озвучували у ЗМІ, що в Житомирі налічувалось до 35 тисяч собак. На сьогодні нам засвідчують близько 6 тисяч собак», – повідомив активіст «Народного контролю» Олександр Рошко.
Олександр Рошко, активіст «Народного контролю»
«Проект реалізується за рахунок коштів пожертв громадян Європи та всього світу. Стерилізують і відпускають лише здорових тварин. Якщо собаки невиліковно хворі, їх чекає евтаназія та утилізація», – констатувала лікар-ветеринар благодійного фонду «4 лапи» Катерина Луцкевич.
Кремаційна піч для тварин
На країні Житомира є спеціальна піч для кремації тварин. За офіційними даними минулоріч за міські гроші спалили майже – вдумайтеся – півтори тисячі безпритульних чотирилапих.
«Технологічний процес може тривати і 5, і 7, і 8 годин. Залежно від об’єму того, що туди було завантажено. Далі попіл утилізується на полігоні», – розповів головний інженер КАТП 0628 Олександр Кудак.
Олександр Кудак, головний інженер КАТП 0628
Журналісти спробували зайти на територію, де розташована піч, однак охоронець без згоди міської ради не пустив.
Офіційно не пускають, але охороняють не надто ретельно. Журналісти все таки потрапити на полігон. На території недбало валяються незрозумілі решки тварин: черепи та кістки.
Територія полігону
«На територію полігону ми такі рештки не приймаємо. Не приймаємо їх і для спалювання, тим паче для захоронення. Тому що це заборонено», – констатував Олександр Кудак.
Чиновники виправдовуються, мовляв, ділянка, де знайшли рештки, не їх територія. А от те, що на нібито режимний об’єкт може потрапити чужий, навіть не приховують.
«Люди, в основному це м’ясники, можуть безперешкодно скидати побутові відходи поблизу полігона, а не на ньому», – розповів головний інженер КАТП 0628.
Відлов, стерилізація, евтаназія та утилізація безпритульних тварин влітає житомирянам в копійчину. Зокрема у 2016 році, на це влада виділила 1 мільйон 37 тисяч. У 2017 закладено 1 млн 9 тисяч. Та й цього, на думку місцевих чиновників, схоже, замало, аби вирішити проблему.
Замість обіцяного притулку – центр
Наприкінці минулого року у Житомирі відкрили «Центр захисту тварин».
«Мільйон гривень – приблизно стільки спонсори витратили на облаштування цього притулку. А з бюджету було витрачено1 мільйон 200 тисяч», – повідомив житомирський міський голова Сергій Сухомлин.
Притулком новий заклад називати важко. Оскільки тут є операційна, апарат УЗД та медикаменти. На території розташовано кілька вольєрів для тимчасового перебування чотирилапих.
Житомирський «Центр захисту тварин»
«Думали про притулок, коли, маючи таку кількість безпритульних тварин, зрозуміли, що не раціонально. На утримання близько 100 собак на рік потрібно більше одного мільйона. Це просто утримання: годування, утримання та комунальні послуги», – розповіла директорка «Центру захисту тварин».
Зараз центр замінив приватні клініки, які раніше займалися стерилізацією. До справи долучили навіть ветеринарів зі світовим досвідом. А у недалекому майбутньому хочуть порахувати всіх вуличних чотирилапих і внести їх до міжнародної бази обліку.
«Ми вже зареєстровані в міжнародній базі. І поки що немає навіть чіпів. Ми реєструємо кожну безпритульну тварину за номером бірки. Тобто кожна тваринка фотографується, і вносяться її дані», – стверджує Олександра Мельник.
Собаче щастя – це, мабуть, коли є кому бути потрібним
Житомирські зоозахисниці Наталя та Тамара постійно підтримують та доглядають за місцевими цуциками.
Зоозахисниці Наталя та Тамара та собака Елін
Собаку на кличку Елін Наталя в переддень нового року буквально вирвала із обіймів смерті.
«Песик був перемотаний весь колючим дротом. Був увесь у ранах від колючок, деякі були прямо через все тіло тваринки», – згадує зоозахисниця Наталя Лаптєва.
Песика, що чудом вижив, назвали в честь лікарки, яка шість годин боролася за його життя. Скоріше за все, вкоротити віку беззахисній тварині взялися людські руки .
«Ми викликали поліцію, поліція склала протокол, хлопці спочатку подумали, що може це він десь заплутався, заліз десь поміж труб і заплутався самостійно. Однак, коли вони побачили, що ця удавка закручена декілька разів і закручена «професійно», то всі сумніви зникли», – зазначила Наталя Лаптєва.
У розвинених країнах за братів наших менших хазяїни звикли відповідати. В Німеччині, до прикладу, господаря, який викинув собаку на вулицю, звинуватять у знущанні над твариною, і він заплатить штраф. Якщо італієць побачить на дорозі збиту тварину, він обов’язково зупиниться, аби надати допомогу, а в Австралії, щоб взяти собаку з притулку треба заплатити. Безпритульних псів у Європі майже нема. Діло не лише в фінансуванні, а й в людях. Бо коли немає совісті, то ніякі гроші не допоможуть.
