У статті 3 Конституції України чітко вказано, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Проте, незважаючи на це, та на те, що за вікном ХХІ століття, людська гідність і честь нівелюються. Одним із чинників такого нівелювання є насильство, а найгірший – це насильство у сім’ї. Все ж, попри такі гучні слова, це та тема, про яку воліють мовчати. Хтось не хоче виносити сміття з хати, а хтось просто боїться. Але «Народний контроль» розповість про територію домашнього насильства.
За неофіційною статистикою, кожна п’ята жінка упродовж життя страждала від різних форм насильства: фізичного, сексуального, психологічного, економічного. За даними Мінсоцполітики, щорічно в Україні реєструють понад 100 тисяч звернень з приводу насильницьких дій у сім’ях. Про одну із таких сімей йтиме мова далі.
Пані Олена (справжнє ім’я приховане заради безпеки, – ред.) вже понад 8 років бореться із кривдником у своїй сім’ї. Вже колишній чоловік знущався із жінки як тільки міг: ображав лайкою, штовхав, бив, обіцяв знищити фізично. Навіть знущався над спільною неповнолітньою донькою та старою матір’ю жінки.
Олена (ім’я змінено), жертва домашнього насильства
Жінкам й досі перепадає від кривдника, бо помешкання у них – спільне. А Олені з донькою та старою матір’ю – хіба на вулицю.
«Коли нас із донькою немає вдома, перепадає старенькій матері: кулаками по голові, головою об стінку, викидав її на вулицю та закривав двері. Останнє, що я згадаю – восени він вибив мені щелепу, і 18 днів в мене були накладені шини», – згадує жінка.
За роки насилля в жінки назбирався цілий стос паперів: заяви, судові тяганини, довідки. Однак, незважаючи на це все, кривдник досі не покараний. Жінка каже, що неодноразово зверталась до правоохоронних органів, проте вони, зазвичай, воліють не сувати носа в сімейні справи, аргументуючи це тим, що чужа сім’я – темний ліс.
«Коли у вересні місяці я зателефонувала у відділення, щоб приїхала поліція, ніхто не приїхав. Через 2 години перетелефонували і сказали, що насилля у сім’ї в Україні – це буденна справа, від якої страждають всі», – каже пані Олена.
У поліції стверджують, що всі звернення вони реєструють та зобов’язані на них реагувати.
Психологи ж наголошують, що насильство породжується від бажання володарювати слабшими та можливістю таким чином контролювати поведінку жертви. Окрім того, найбільше насилля вчинюють над найбільш незахищеними верствами населення, а це – діти, особи похилого віку і жінки.
«Якщо людина виростає у насильницькому середовищі, то вона і відтворює те, що її оточувало. Вона відтворює те насилля, що чинили або на її адресу, або свідком якого вона була», – додає психолог, доцент кафедри психології ЛНУ ім. Івана Франка Лариса Дідковська.
Лариса Дідковська, психолог, доцент кафедри психології ЛНУ ім. Івана Франка
Вже майже двадцять років у Львові жертвам насильства у сім’ях допомагає громадська організація «Центр «Жіночі перспективи», яка в середньому щомісяця має близько 20-25 нових клієнток.
«Це юридичні послуги, послуги психолога, соціальний супровід. Можливі також якісь курси, якщо ми в цей час проводимо, а жінка ще й безробітня», – наголошує голова громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Любов Максимович.
Любов Максимович, голова громадської організації «Центр «Жіночі перспективи»
Окрім волонтерських центрів, існують комунальні, де допомагають сім’ям у кризових ситуаціях.
«Ми працюємо в двох режимах: денного стаціонару, де ви можете прийти, вирішити ту чи іншу проблему; і цілободово – проживати терміном до 90 днів», – додає директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Ярослав Бордіян.
Ярослав Бордіян, директор Львівського обласного центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді
Цілодобовий стаціонар розрахований на 15 осіб та розташований в одному із львівських готелів.
Для кривдників теж передбачений стаціонар – 15 діб за ґратами або виправні роботи. Тільки, схоже, тиранів навіть таке покарання не лякає. Бо у 2016 на національну гарячу лінію звернулося в 14 раз більше жертв домашнього насильства, порівняно з попереднім 2015.
Посилення покарання кривдника передбачено у Стамбульській конвенції, яка є головним міжнародним документом про запобігання домашнього насильства.
Україна вже підписала конвенцію, проте її досі не ратифіковано. Якщо ж ви зіткнулись з проблемою насильства в сім’ї, не зволікайте і не бійтеся. Адже замовчувати і терпіти – не вихід. Звертайтесь до правоохоронних органів, громадських організації, у центри соціальних служб або телефонуйте на національну гарячу лінію – 0 800 500 355. Бо «б’є значить любить» – це лише народна дурня, яка немає нічого спільного з реальністю.
