Туалетний дефіцит: як вінницькі чиновники закривають очі на туалетне питання?     

Вінниця — європейське місто, міцна платформа для піару Президента та прем’єра. Втім, чи знає пан Президент, що в цьому європейському місті, у так званій туристичній столиці Україні, немає елементарних зручностей, щоб справити природну потребу. Звичайно, там, де бувають Президент і прем’єр, вбиралень достатньо, а от на вулицях, у скверах, автостанціях та інших місцях громадського користування туалет – справжній дефіцит. Як кажуть у народі: «Туалет — обличчя господаря». Тож яке обличчя має місто, з’ясовував «Народний контроль».

У пошуках вбиралень

Залізничний вокзал. Інколи пасажири чекають на свій потяг кілька годин. Зрозуміло, що рано чи пізно закортить у туалет. Туалет на вокзалі знайшли, але потрапити до нього не вдалося. На дверях замок.

Санітарна година для прибирання затягнулася надовго, тож нам запропонували відвідати платний туалет. Ось такий маркетинговий хід. Бо знають,  що тут обирати не доводиться. Кому припече, той і в платний побіжить. Та й вказівного знаку до безкоштовної вбиральні на вокзалі немає, а ось до платної — біля головного входу.

На автовокзалах міста нас також спіткало розчарування. Вбиральні платні, бруд та жахливий сморід автоматично входять у ціну. Ці незабутні враження коштують дві з половиною гривні .

Ми  вирушаємо на прогулянку багатолюдними місцями Вінниці. Перша зупинка – проспект Космонавтів.  Тут, кажуть, вбиралень поблизу немає, а в кафе та ресторани – не пускають.

Туалетний експеримент

«Народний контроль» вдається до експерименту, чи пустять людину з вулиці безкоштовно в туалет у закладах  харчування. Результат нас потішив. З десяти відвіданих нами закладів, у жодному нам не відмовили і  лише в одному натякнули на плату в розмірі двох гривень.

Наступна зупинка — Центральний міський парк, на сорок гектарів — дві громадські безкоштовні вбиральні, які ще треба пошукати.

Ще потрібно вкластися у графік роботи туалету. Якщо не встигли забігти сюди з 9 до 18 години, то є можливість відвідати інший, який працює до 21-ї. А якщо затримаєтесь на прогулянці допізна, то вже ваші проблеми, де справити потребу, за кущиком чи за деревом.

Відкривши карту,  вбиваємо в пошуку «Туалети Вінниці» і ось  — два туалети – «Громадська лазня» та туалет  для чоловіків на вулиці Привокзальна.  Тож якщо дуже припече, то навіть «Google» не допоможе.

Заходимо на сайт Вінницької міської ради і ось, що ми бачимо. Відповідно до проекту рішення міської ради, майже всі громадські вбиральні потребують капітального ремонту. Але міська влада туалетним питанням не надто переймається.

«На мій погляд, на сьогодні в нас достатньо громадських закладів у публічних об’єктах, є торгові центри. У нас проходили питання на проспекті Космонавтів про будівництво громадського туалету, були певні дискусії щодо того, чи потрібен він. Я не зовсім впевнений, що нам потрібно в такому вигляді  робити туалети», — каже Олександр Рекута, директор Департаменту архітектури та містобудування ВМР.

Міська влада порушує Держані будівельні норми та вимоги до функціонування генерального плану Вінниці,  консультує нас Олексій Мусіровський, юрист «Народного контролю» на Вінниччині.

«Під час планування містобудівної документації,  у загалі розбудов міст, сіл та селищ, необхідно врахувати державні будівельні норми. Відповідно до них, громадські вбиральні повинні розташовуватися з розрахунком одна вбиральня на кожну тисячу населення міста. Виходячи з цього розрахунку, при чисельності  населення Вінниці понад 400 тисяч, у місті мало б бути близько 400 вбиралень. Такого, на жаль, не існує, тому це порушення не лише державних будівельних норм, а й вимог до функціонування генерального плану міста Вінниця».

Головний архітектор Вінниці про такі вимоги взагалі чує вперше.

Бюджет міста на 2017 рік становить 38 млрд гривень, з яких на комунальне господарство виділили 193 млн. З цих грошей 48 млн пішло на реконструкцію проспекту Космонавтів, 25 млн  — на реконструкцію входу до Центрального парку Горького. А от зайвого мільйончика на туалети не знайшлося. Враховуючи, що середня вартість одного громадського туалету 100 тис. гривень, на 1 млн можна було збудувати 10 туалетів.

Тож туалетне питання у Вінниці залишається відкритим, бо місцеві чиновники  вбиралень на вулицях не шукають, тож і будувати їх не збираються.