Офіційно пляжний сезон вже відкритий. Та міський пляж – єдине законне і безпечне місце відпочинку біля води у Хмельницькому.
Біля водойми працюють рятувальники на вишці, на моторному човні, водолази. Є буйки, попереджувальні знаки, дозвіл на купання від лабораторного центру Держсанепідслужби України. Єдина біда – вбиральня. Її планують відремонувати, але, радше за все, лише у наступному році.
Та чверть мільйона людей на 300 метрах одного пляжу не вміститься. Відтак чимало хмельничан відпочивають на так званих диких берегах.
Пан Юрій 12 років рятує відчайдухів, які нехтують правилами безпеки. Кілька разів на день чоловік має проплисти по 12 кілометрів. Раніше працював «на веслах», зараз на моторному човні. Та навіть з такою підмогою може не встигнути.
«У першій бухті колись була «тарзанка», а під нею старі дерева, гілки, залізо. Ми дуже довго боролись з цим. Дякувати Богу, цього року це дерево нарешті знесли», – розповідає рятувальник Юрій.
Ще одні небезпечні місця – приватні пірси. З них стрибати у воду зась – одному Богу відомо, що ж там на дні.
Гречанський міст на Південному Бузі облюбували екстремали. Минулого року один хлопець вже скрутив собі в’язи, та від стрибків у ріку це не зупиняє
На місцевих ставках взагалі купатись небезпечно для здоров’я. Водойми активно використовуються для промислового рибальства.
«Орендарі підгодовують рибу різними речовинами. Тож лізти там у воду просто небезпечно для здоров’я. Окрім того, тут нема ні рятувальників, дно не обстежене. Статистика на таких водоймах сумна. За 2015 рік загинули чотири людини», – роз’яснює головний фахівець відділу цивільного захисту Хмельницького міського управління ГУ ДСНС у Хмельницькій області Олександр Оленюк.
Ні додаткового пляжу, ні більшої кількості рятувальників хмельничан навіть не варто чекати. У влади, як годиться, на це нема ні грошей, ні часу. Тож, нагадуємо банальні речі – правила безпеки вигадали, аби зберегти життя.
