Уляна Попелишин

Виборчий округ № 51 (Львівська міська рада).

Виборчий округ № 84 (Львівська обласна рада).

Народилася 1 липня 1981 року. Заміжня.

Конституційна реформа в Україні ( щодо децентралізації влади): прагнемо якнайкраще, а виходить як завжди

«Соціальна зрілість українського народу наступила на граблі політичного невігластва, небажання й невміння прораховувати певні кроки та їх наслідки у майбутньому.

Упродовж останнього року ми щось реформуємо, змінюємо, активно боремося з корупцією, хочемо передати найбільше повноважень на місця. А результат бажає бути якіснішим.

Конституція України – чинний нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили,  прийнятий на п’ятій черговій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Основний державний документ. У нас немає права на помилку

Основний державний документ. У нас немає права на помилку

Проте суспільно-політичні процеси в Україні упродовж листопада 2013 року – лютого 2014 року стали поштовхом для суттєвих змін у правовому полі держави. Зокрема, сприяли прийняттю Верховною Радою України Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» від 21 лютого 2014 року №742-VII, що відновив дію окремих положень Конституції України зі змінами, внесеними законами України від 8 грудня 2004 року №2222-IV, від 1 лютого 2011 року №2952-VI, від 19 вересня 2013 року №586-VII.Шість місяців по тому Президент України Петро Порошенко як суб’єкт законодавчої ініціативи став ініціатором законопроекту щодо повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування. Попри все ряд змін та нововведень, що містить дана ініціатива, було виведено із поля суспільного обговорення. А свого неоднозначного розголосу даний законопроект набув під час його прийняття у першому читанні Верховною Радою України 31 серпня 2015 року.Наразі вважаю за необхідне провести аналіз деяких положень законопроекту, аби з’ясувати, що ж таке нам пропонує Президент?

Почну із змін системи адміністративно-територіального устрою України

Систему адміністративно-територіального устрою України згідно чинної Конституції складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. У запропонованому законопроекті адміністративно-територіальними одиницями будуть: регіони, райони, громади. Відтак, Автономна Республіка Крим та області стануть регіонами України. Проте, у новій Конституції зникає перелік та точна кількість областей (регіонів), які складатимуть систему адміністративно-територіального устрою України.

Так є зараз, але в майбутньому Президент України не бажає такої точності в Конституції України

Так є зараз, але в майбутньому Президент України не бажає такої точності в Конституції України

 А чи не означає це, що можна територіально змінити або ж взагалі ліквідувати будь-яку область (регіон) «оминувши» Конституцію. Чи не є це підргунтям для розпаду України?

Далі, територія України поділятиметься на громади.

Громадою вважатиметься утворена в порядку, визначеному законом, адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто) та прилеглі до них території. А, от декілька громад становитимуть район.

Органами місцевого самоврядування громади будуть рада громади, як представницький орган та виконавчі органи місцевого самоврядування громади.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси громад області є обласна рада та її виконавчий орган.

Виконавчі органи місцевого самоврядування громади будуть підконтрольними і підзвітними раді громади, однак з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади будуть підконтрольними органам виконавчої влади, що делегували такі повноваження.

Територіальні громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування громади користуватимуться наступними повноваженнями: 1)управління майном, що є в комунальній власності; 2) затвердження бюджету відповідної громади і контроль за його виконання; 3) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку і контроль їх виконання;4) встановлення місцевих податків і зборів;5) забезпечення реалізації результатів місцевих референдумів;6) утворення, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, організацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю;7) вирішення інші питань місцевого значення, віднесених законом до її компетенції.

У разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України наділений додатковим правом – тимчасово зупиняти дію акту з одночасним зверненням до Конституційного Суду України повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначати тимчасового державного уповноваженого.

А тепер про префектів, хто ж це такі і які завдання на них покладатимуться ?

Префектбуде державним службовцем, якого призначатиме на посаду та звільнятиме з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України Відповідно, під час здійснення своїх повноважень префект відповідальний перед Президентом України, підзвітний та підконтрольний Кабінетові Міністрів України.

На префектів, зокрема, покладаються наступні функції :

  • нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування;
  • координування діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади та здійснення нагляду за додержанням ними Конституції і законів України;
  • забезпечення виконання державних програм;
  • спрямування і організація діяльность територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечення їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Ось, практично усе, що ми знаємо про інститут префектів із прийнятого у першому читанні законопроекту. Жодним словом Президент не згадує про апарат префектів, про реалізацію основної із покладених на них функції – нагляду за органами місцевого самоврядування. Зрозуміло, що для влади простіше врегулювати ці питання прийняттям відповідних законів, простою більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, позаяк передбачати їх у Конституції України вимагає згоди 300 народних депутатів та більш широкого обговорення у громадськості.

Виходить, що волею одного державного службовця буде вирішуватись доля рішень прийнятих органами місцевого самоврядування, за якими стоять тисячі виборців. Як на мене – це не на часі, адже враховуючи усі суспільно – політичні процеси, які ще зовсім недавно відбулись у державі, суспільство не готове зосереджувати функції нагляду за органами місцевого самоврядування в руках одного чиновника. Однозначно, треба залучати суди. Проте, як у випадку звернення Президента до Конституційного Суду України так і тут постає питання довіри до судової влади .

Єпископ Української греко-католицької церкви Любомир Гузар у одному із своїх інтерв’ю коротко, але дуже влучно охарактеризував роль суду у формуванні і становленні будь-якої, чи то української, чи іншої держави: «Держава, позбавлена чесної судової влади, приречена на загибель».

Враховуючи, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму, що право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються усіма європейськими державами не можна приймати остаточно у такій редакції зміни до Конституції в частині децентралізації.

Лише існування органів місцевого самоврядування, наділених реальними повноваженнями та незалежна від політичної еліти судова система можуть гарантувати ефективне і близьке до народу управління. Децентралізація влади на принципах демократії передбачає необхідність існування органів місцевого самоврядування, уповноважених приймати самостійно рішення, і мати широку автономію щодо своїх повноважень, шляхи і засоби здійснення цих повноважень, а також ресурси, необхідні для їх виконання.

Неможливо оминути без уваги і запровадження особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей.

У Перехідних положеннях до проекту змін до Конституції обумовлено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької і Луганської областей визначаються Законом України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей» (далі –Законом). Так, тимчасово, на три роки з дня набрання цим Законом чинності, запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. А це означає, що з дня набуття повноважень органами місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей, обраними на позачергових виборах, проведених відповідно до Конституції України і цього Закону:

  • Держава гарантує недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб – учасників подій на території Донецької, Луганської областей ( значить – усіх сепаратистів, адже відсутній конкретний перелік тяжких та особливо тяжких злочинів за вчинення яких особи не підпадатимуть б під дію цієї статті).
  • В окремих районах Донецької та Луганської областей законами України запроваджується особливий порядок призначення керівників органів прокуратури і судів, який передбачає участь органів місцевого самоврядування у вирішенні цих питань.
  • Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть укладати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів.
  • У законі про Державний бюджет України щороку передбачаються видатки, що спрямовуються на державну підтримку соціально-економічного розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей. Україна гарантує визначення таких видатків загального фонду Державного бюджету України захищеними видатками, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень.
  • В окремих районах Донецької та Луганської областей рішенням міських, селищних, сільських рад створюються загони народної міліції, на які покладається реалізація завдання з охорони громадського порядку в населених пунктах цих районів.

Осмисливши вище наведене, розумію, що це держава в державі. У цих проблемних регіонах пропонується встановити широку автономію на принципах терористичної диктатури за рахунок бюджету України.

Народна мудрість говорить: «Двічі в одну річку не ввійдеш». Складається враження, що влада сьогодні намагається спростувати, чи то навіть оспорити таку думку.

Широка автономія лише сприяла миттєвому загарбанню Криму

Широка автономія лише сприяла миттєвому загарбанню Криму

Наприкінці минулого століття Україна надала широку автономію Криму. Нібито перспективи вимальовувалися непогані, й справи на півострові йшли до покращення. Чи то так здавалося? Події річної давності яскраво проілюстрували такий політичний крок молодої незрілої української влади. Як наслідок, ми не змогли протистояти державі-агресору в її імперських амбіціях: широка автономія лише сприяла миттєвому загарбанню Криму.

Проведімо паралель? Особливий порядок на Донбасі – автономія регіону – … що буде далі?

У нас немає права на помилку. Прорахувати й передбачити – ось наше основне завдання. Слід відкинути споживацькі інтереси, аби через кілька років з політичної карти світу не зникла вистраждана й виборювана віками незалежна держава Україна».