Макет_програма жеки

Віртуальні ЖЕКи: що отримують люди за свою квартплату та чи є ОСББ панацеєю для всіх

Красива новобудова з власним управлінням, які ніколи не зазнали халатності працівників ЖЕКів, – ось мрія чи не кожного українця. Та як бути, коли замість нових апартаментів ви володієте кількома квадратами «хрущовки»? Взяти на власне управління потріскані стіни та мокрі підвали, а тоді думати, де ж взяти гроші на ці самі ремонти? Чи і далі покладатися на совість ЖЕКу та сподіватися, що він нарешті почне виконувати свої функції? Більше про це дізнавалися журналісти «Народного контролю».

В своїй хаті своя правда …

Андрій очолює ОСББ вже 5 років. На утримання його будинку щомісячно витрачають тисяч 5-6 гривень.  Це в середньому сто гривень з квартири. Спільну мову тут знайшли і з комерційними точками, що на нижніх поверхах. Співпраця із підприємцями мешканцям лише на руку, адже власники будинку на цьому ще й заробляють. Андрій Корнієнко переконаний: ОСББ – це найкращий варіант управління власним майном. Та запевняє, що головне бажання та розуміння самих мешканців будинку.

«Люди повинні розуміти, що вони купили не лише квартиру, але й коридори, підвал та інші приміщення», – розповідає голова ОСББ Андрій Корнієнко.

Андрій Корнієнко, голова ОСББ

Андрій Корнієнко, голова ОСББ

Радянська спадщина

Та якщо Андрію в руки потрапила на управління новобудова, то є і такі, кому дістались старі, ще радянські квадрати. До прикладу, в Коломиї це цілі вулиці: Лисенка, Січових Стрільців, Сахарова та Палія. Тут люди і раді б створити ОСББ, та приймати на баланс будинки в занедбаному ЖЕКами стані не бажають. Місцеві жителі кажуть, багато років платили ЖЕКам, а от у відповідь отримували сумнівний сервіс.

«Самі замінювали лампочки в коридорах, білили в під’їздах і при тому платили квартплату», – кажуть місцеві жителі.

Старі будинки

Старі будинки

Логіка коломийської влади проста: навіщо витрачати кошти на ремонт будинків, якщо незабаром люди і так будуть змушені взяті їх під власне управління та оплатять ремонти вже із власної кишені.

А поки цього не сталося, місцева влада та комунальники поспішають здерти із мешканців чим побільше та регулярно піднімають їм квартплату у рази.

«В одних будинках тариф за квадратний метр 5,35 грн, в іншому 6, в наступних там і по 9 гривень. Чим це обумовлено? Нам не пояснили», – скаржаться люди.

Бідні комунальники

Міські чиновники пояснюють, що збереження старих тарифів загрожує банкрутством комунальних структур. Та навіщо рятувати від банкрутства комунальні підприємства, з яких людям жодної користі, коломиянам не зрозуміло. Можливо це вигідно міським чиновникам, але аж ніяк не споживачам неіснуючих послуг. Адже говорити про будь-який сервіс за час їх діяльності навіть смішно.

Та найголовніше: у той час, коли на ремонти у комунальних структур немає коштів, їх керівники далеко не бідують. До прикладу у декларації директора КП «Житлоінфоцентр» Василя Михайлищука зазначено, що заробляє комунальник не мало, не багато: 183193 гривень у рік. А це приблизно 15 тисяч гривень щомісяця. Та не лише зарплатою багатий комунальник. У готівці він нарахував у себе 11 тисяч валютних запасів та ще 71 тисячу гривневих. А також автомобіль Audi оцінений у 160 тисяч.

Василь Михайлищук, директор КП «Житлоінфоцентр»

Василь Михайлищук, директор КП «Житлоінфоцентр»

Після перегляду таких декларацій складається враження, що комунальники встановлювали тарифи виходячи із власних фінансових можливостей.

Місцеві ж сподіваються, що перед тим, як скинути старі будинки на їхні плечі, влада таки доведе їх хоча б до задовільного стану.