Вкрасти «золотий батон» – не злочин? – блог Дмитра Добродомова

ГПУ не бачить криміналу в «зникненні» скарбів Януковича.

Слідчі ГПУ, вочевидь, вважають міфом існування «золотого батона» Януковича, знайденого журналістами у Межигір’ї в лютому 2014 року. Інакше пояснити факт закриття кримінального провадження про зникнення символу корупції режиму Януковича, мені особисто важко.

Як виявилося, прокуратура ще рік тому закрила справу про зникнення «золотого батона» та інших коштовностей з Межигір’я. Втім відповісти, де перебувають знайдені в Хонці цінні речі у відомстві не можуть.

Нагадаю, що справою зникнення «батона» ще минулого року зацікавилися ЗМІ. Коли питання набрало обертів, у прокуратурі таки відкрили кримінальне провадження. Проте, як виявилося, слідчі не надто довго переймалися його пошуками та встановленням місця зберігання інших коштовностей. Як ідеться у відповіді Київської прокуратури на моє звернення, провадження тишком закрили у грудні 2015 року «за відсутністю складу злочину».

baton

Тож маємо дилему: або не було ані «золотого батону», ані інших коштовностей із Межигір’я, які виявили журналісти, які були показані у ТВ-сюжетах, та які в підсумку побачила вся країна, або ж правоохоронці їх… знайшли. А якщо так, то на обліку якого відомства перебувають ці коштовності вартістю в мільйони?

До речі, нагадаю, що знайдені в Межигір’ї цінності, за логікою, мали б оформити як докази у справі про корупцію та незаконне збагачення їхнього екс-власника-втікача. Чи, може, слідчі не бачать порушення закону в тім, що Янукович володів майном не меншим, аніж можуть похвалитися шейхи?

Уже традиційно відповіді з ГПУ більше викликають нових питань, аніж дають пояснень щодо суті справи. Та оскільки минулого тижня новопризначений Генпрокурор пообіцяв навести лад у своєму відомстві, особисто проконтролювати доведення до фіналу вже порушених гучних кримінальних справ, маю до нього кілька питань, які обов’язково оформлю офіційним зверненням:

1) Чи будуть покарані ті, хто закрив справу щодо зникнення коштовностей із Межигір’я? А ще ті, хто закрив провадження, де фігурували екс-міністри та екс-очільник Уряду Яценюк? Адже справи про зловживанням на держпідприємствах прокуратура начебто розслідує, та чи могли на ДП прокручувати масштабні протиправні оборудки без відома керівництва КМУ? Тим паче,що вони перебувають в їхньому безпосередньому підпорядкуванні.

2) Чи будуть доведені до логічного фіналу справи щодо корупції в колишньому Кабміні, розбазарювання та нецільового використання держкоштів профільними міністерствами? Адже у своїй вступній промові новопризначений Генпрокурор пообіцяв розслідувати злочини режиму Януковича (що, безумовно, потрібно), але й словом не обмовився про долю проваджень за фактами корупції в Уряді Яценюка.

Так, імовірно, для слідчих «золотий батон»  – це лише міф і тема для анекдотів, але насправді це показове питання. Адже якщо нинішня прокуратура не здатна знайти коштовності старого режиму, понад те – навіть не вбачає у зникненні дорогоцінних речей на мільйони доларів «складу злочину», то чи варто тоді сподіватися на повернення в Україну мільярдних ресурсів, виведених в офшори та на рахунки в іноземних банках? А саме це обіцяли зробити всі постмайданівські прокурори, які врешті проявили не лише нездатність, а й повне небажання розслідувати злочини як старого режиму, так і нинішніх казнокрадів.

Юрій Луценко – уже четвертий керівник ГПУ після Революції Гідності. Понад те, її учасник. То ж чи зможе він нарешті принципово виступити проти системи, чи, як і попередники, стане її продовженням? – побачимо вже у найближчі тижні.

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

лідер партії «Громадський рух «Народний контроль»

Дмитро Добродомов

«Українська правда»