Вже кілька місяців у Луцьку триває атракція під назвою «заплати більше за проїзд». Замість трьох гривень – п’ять. Стільки пасажирам пропонують викладати за вояж маршруткою. Перевізники навіть бойкот влаштовували, мовляв, за смішні гроші людей не возитимемо. Ми з’ясували, яка справжня ціна проїзду в луцьких маршрутках.
Плати або ходи пішки!
Підвищення тарифу на проїзд лучани вважають несправедливим і дорогим. А пенсіонерам піднята ціна добряче вдарить по кишені.
«Чому я маю оплачувати чиїсь проблеми, чому маю думати за їхній двигун, колесо, радіатор і те, що ще там є», – обурюється пенсіонер Антон Дмитрович, – «Це не підвищення, а примітивна обдираловка».
Підвищення проїзду турбує не лише пенсіонерів, а й молодь, яка на відміну від чиновників, підрахувала реальну вартість проїзду. Лучанин Віталій Затіраха вирахував собівартість перевезень на міському маршруті і виявив, що ціна яку пропонують перевізники – завищена
ВІталій Затіраха
«Я хотів говорити про маршрут № 12, оскільки на ньому собівартість перевезень найвища серед тих, на яких було обстежено пасажиропотік. Відповідно на цьому маршруті вона складає 3 гривні 50 копійок. Навіть менше. На решті, вона буде нижча, це верхня межа. Є, звісно, і нерентабельні маршрути, але більш рентабельні вирівнюють менш рентабельні. Відповідно справедливий тариф на сьогодні – 3 грн. 50коп», – пояснює активіст Віталій Затіраха.
Дослідивши перевезення на окремих маршрутах Віталій Затіраха виявив ще однин факт. Перевізники суттєво занижують обсяг пасажиропотоку не менше, ніж 20 відсотків. І дуже завищують свої витрати паливно-мастильних матеріалів, а саме моторних мастил.
Перевізники та чиновники наче змовились та наполягають на підвищенні ціни. Щоправда, говорять, про різні цифри, перевізники називають 5 гривень, а чиновники – 4. Ще й називають цю цифру економічно обґрунтованою. Однак, не надають жодних документів та розрахунків.Юрій Девіцький, керівник фірми-перевізника “Санрайз ЛТД”, стверджує, що з кожним днем у нього зростають борги, а транспорт просто заганяють під “плінтус”. А Сергій Григоренко, заступник Луцького міського голови, вважає, що тариф повинен становити 4 гривні.
«Ми провели обстеження за моїм дорученням реальне і нашими силами. І підтверджується 4 гривні. Крім того, є висновок Антимонопольного комітету, де вони кажуть, що 4 гривні – це економічно обґрунтований тариф. У зв’язку з ростом пального», – пояснює пан Григоренко.
Володарі маршрутів
Нині у Луцьку є тридцять два маршрути. Понад половину напрямків розділили між собою два важковаговика. Дев’ять належать компанії «Санрайз ЛТД», якою володіє відома бізнес-вумен Олена Голєва. Ще дев’ять має АТП «10701», власником якого є Максим Алфьоров. Решта чотирнадцять у руках дрібних підприємців.
Власник АТП «10701» Максим Алфьоров син відомого луцького бізнесмена Вячеслава Алфьорова, який розпочав свій бізнес ще у 90-х роках. За інформацією ЗМІ, сьогодні родина Алфьорових володіє з десятком підприємств у хлібній, транспортній і готельній сферах. До бізнес-орбіти Алфьорових входять: «Волинський хлібокомбінат», «Волиньінвестбуд», «Волинькомхліб», «Автопарк Луцьк», «Волиньторгхліб», «Західторгхліб», АТП «10701», АТП №1, готель «Україна».
Олена Голєва – інший персонаж луцького маршрутного бізнесу, власниця «Санрайз ЛТД». Разом із чоловіком Миколою Голєвим є власником та контролером понад десятка підприємств швейного, ресторанного, транспортного бізнесу.Фірми Голєвих – це швейне підприємство “Волинь”, «Агропромисловий комплекс – Волинський сад», фабрика «Лучанка», «Західна резиденція», «Світязь-плюс».
Виявляється, фірми-перевізники є частиною великого і потужного бізнесу своїх власників. Залишається лише здогадуватися, чому підлеглі цих небідних людей з року в рік нарікають на збиткову маршрутну справу. Адже, якби було так насправді, підприємливі краяни Голєви-Алфьорови давно б згорнули діяльність. Хто-хто, а бізнес рахувати гроші вміє.А от фінансові апетити перевізників, що мають не десяток маршрутів, а всього кілька, куди скромніші. Олександр Кашуба обслуговує два напрямки і вважає, що чотирьох гривень цілком достатньо, аби бути у «плюсі».
«Ми не просимо п’ять, а чотири – це стала величина така на сьогоднішній день. Тим більше, що з першого квітня на 1,5 гривні дорожчає знову паливо. То автоматично так склалося», – пояснює Кашуба.
Порятунок – електронний квиток
Чи не криється за підвищенням тарифів бажання перевізників підзаробити? Із цими питаннями звертаємось до Управління транспорту і зв’язку Луцької міської ради.
«Якщо десь і є змова, то ви її дослідити не зможете. Не зможу і я дослідити. Бо що таке змова – це кулуарна домовленість. А якщо кулуарна домовленість відбувається, то відбувається за лаштунками. Без відома відділу транспорту, без відома відділу економіки, без відома міської ради. Тому, відповідь на це питання ніхто не дасть, є змова, чи нема? А те, що ці перевізники подали заяви – це факт», – запевнює начальник управління Анатолій Миронюк.
Анатолій Миронюк
Ринок перевезень – це фактично неконтрольований потік грошей. Скільки чорного «кешу» потрапляє у кишені перевізників, не знає ніхто. Тому, й з’являються, то необґрунтовані підвищення, то корупційні схеми. В цьому переконаний лідер «Народного контролю» на Волині Павло Данильчук. Порятунком може стати впровадження електронного квитка.
«На комунальному транспорті, в тролейбусах, ми вже почали за свої кошти ставити валідатори-термінали для обрахунку, а перевізники кажуть: ні, ми цього не будемо робити», – пояснює Павло Данильчук.
Хто оплатить «електронну музику», наразі невідомо. Поки, у Луцьку над цим міркують. Зате точно зрозуміло інше, поки дивної логіки підвищення ціни не пояснять фахівці-економісти, чи не запрацює е-квиток, про подорожчання проїзду не може бути й мови. Однак, як виявилося, такі аргументи для виконкому ніщо. З другої спроби він таки затвердив єдиний у місті тариф – 4 гривні. Втім, «Народний контроль» стоїть на своєму – вимагає обстеження пасажиропотоку на усіх луцьких маршрутах, ймовірно, це, в подальшому, стане підставою для формування адекватного міського тарифу.
