shlup

Як новообраний Теофіпольський селищний голова встигла «підмутити» собі квартиру

Українські посадовці нахабство та жагу до наживи, мабуть, всмоктують ще з молоком матері. Бо лишень бодай трошки стають десь до влади, як одразу починають думати, як і що можна собі додати та примножити. І виявляють таку артистичність та кмітливість задля цього, що деколи просто дивуєшся…

Новообрана голова Теофіпольської селищної ради, що на Хмельниччині, Валентина Губіна ще не встигла приступити до своїх нових обов’язків, а вже потрапила у поле зору громадських активістів та… правоохоронних органів. Як свідчать громадські активісти, колишня секретар селищної ради, яка на цьогорічних місцевих виборах дістала перемогу при обранні голови селищної ради, уже встигла привласнити собі квартиру. І це тоді, коли ще не мала повноти влади, а була усього лише секретарем. Утім, вже й тоді пані Губіна вважала, мабуть, що вона – усьому голова, тож і виконком селищної ради може замість голови скликати, і рішення підписувати…

Уся історія закрутилася ще минулого року. У той час, коли Теофіпольський селищний голова Сергій Мельник пішов у відпустку, секретар селищної ради Валентина Губіна скликала засідання виконкому. Чому вона, а не заступник селищного голови, який за законом мав би виконувати обов’язки селищного голови щодо питань діяльності виконкому – незрозуміло, але факт залишається фактом. Протокол засідання виконкому Теофіпольської селищної ради від 9 жовтня 2014 року свідчить, що секретар Теофіпольської селищної ради Валентина Губіна у той день була і головою, і секретарем засідання виконкому. Таким чином чиновниця сама виносила рішення на виконком, сама їх і підписувала. І сама ж собі квартиру «подарувала». Хоча й обставила це все ніби й законно, та не без артистизму – мовляв, і я не я, і вина не моя…

protokol1protokol2protokol3rishenn

На засіданні виконкому 9 жовтня минулого року при розгляді питання щодо звернень громадян Валентина Губіна запропонувала членам виконкому розглянути її власне звернення. Мовляв, вона з 2004 року проживає у селищі Теофіполь разом із сином у найманій оселі, адже власного житла не має, ба більше – у селищі не зареєстрована, а тому не може навіть стати на квартирну чергу. Ні, чиновниця не просила дати їй житло, з яким у селищі складно. Вона просто просила дозволити виділити їй житлову площу у будинку, який давно визнали ветхим. Не для проживання, а для того, аби там можна було хоча б зареєструватися.  Здавалося б, ну яка ж тут вигода? Адже будинок на вулиці Небесної Сотні (колишній Леніна), 13 і справді настільки піддався руйнуванню часом, що жити там стало небезпечно ще на початку 90-х років минулого століття. Щодо цього навіть є висновки спеціальної комісії від 1989 року, які свідчать, що будинок перестав відповідати своєму цільовому призначенню. Тому члени комісії пропонували  його знести, а на тому місці збудувати об’єкт соціально-культурного призначення згідно Генплану. Утім, потім настали часи перебудови, розпаду та реформування, і будинок так і залишився стояти. Чому ж саме цей будинок так зацікавив селищну високопосадовицю?

akt1akt2akt3

Повірте, чиновниця добре знала, що і для чого вона робить. Виконуючи не свої обов’язки під час головування на виконкомі, а потім – одноосібно складаючи та підписуючи рішення виконкому, у якому вже ідеться про виділення їй квартири у будинку на вулиці Небесної Сотні, 13, пані Губіна практично підробила документи та отримала квартиру, нехай і не зовсім у жилому домі. Хоча люди у ньому й досі живуть, щоправда, без реєстрації та будь-яких документів, на відміну від чиновниці, яка хоч там і не живе, але документи на квартиру фактично  має. Нехай і, як стверджують теофіпольські активісти, підроблені. Звісно, гра із законом, яку затіяла нинішня переможниця виборів Теофіпольського селищного голови, вартувала свічок…

Уже буквально через півроку Теофіпольська селищна рада приймає рішення, яке ініціює усе та ж сама секретар селищної ради Валентина Губіна. 8 квітня 2015 року депутати селищної ради вирішують повернути ветхий будинок, списаний з рахунків ще у 1989 році, до житлового фонду соціального призначення, та виділити на виготовлення проектно-кошторисної документації капітального ремонту будівлі 25 тисяч гривень. Теофіпольські активісти не сумніваються, що тепер, при новому селищному голові, яким може стати Валентина Губіна, яка виграла вибори, колись ветхий будинок стане абсолютно придатним для проживання. Адже немає навіть сумнівів, що новий селищний голова знайде у селищному бюджеті кошти задля того, аби його відремонтувати. Для себе… Це ж набагато вигідніше, аніж купувати чи будувати житло зі своєї кишені. Навіщо, коли є селищна казна, з якої можна виділяти кошти на ремонт власної оселі. До того ж завжди прикриваючись та навіть вихваляючись тим, що за керівництва селищного голови у Теофіполі відбувається реконструкція будівлі під соціальне житло.

vidp-vydil

Та й навіть, якщо на реконструкцію будинку грошей постійно не вистачатиме, і його ремонт розтягнеться на довгі роки (що дуже ймовірно, ще й постійно можна буде на цьому «відмивати» гроші), пані Губіна і тут може залишитися у виграші. Бо як тільки селищна рада почне ремонтувати чи бодай просто імітувати ремонтні роботи у будинку, людей, які там живуть, доведеться обов’язково відселити. А оскільки пані Губіна єдина (!!!) на сьогодні має документи на квартиру у будинку на вулиці Неьесної сотні, 13, то й відселять з будинку з наданням іншого житла лише її саму. Інших людей, які там живуть, викинуть просто на вулицю, адже за документами вони там квартир не мають.

Здавалося б, уся схема досить прозора та зрозуміла. Але то тільки для громадських активістів. Правоохоронці ж, до яких із заявою про вчинення злочину, передбаченого законом щодо підробки документів та перевищення свого службового становища Валентиною Губіною, звернулися активісти, порушення намагаються не побачити. І слідчі, і прокурор Теофіпольського району, кажуть активісти, свідомо намагаються затягнути справу та перевести її у зовсім інше русло. Бо ж високопосадовці у нас, як і за радянських часів, досі – священні корови, яких чіпати не можна. Тим паче, що і прокуратурі у відбудованому 10-квартирному будинку теж може перепасти кілька квартир, бо саме прокурори та судді, за законом, мають право на першочергове отримання соціального житла. То ж навіщо тим, хто нині має оберігати закон, позбавляти себе щасливого майбутнього, якщо можна справу не розслідувати, просто імітуючи діяльність.

Але ще більше у позитивному для себе результаті розслідування цієї справи зацікавлена сама Валентина Губіна. Чиновниці й справді є що втрачати. Окрім омріяної квартири, жінка, якщо її вина буде доведена у суді, може втратити й посаду, яку вона виборола на виборах селищного голови. Адже за законом, засуджені за статтями про підробку документів і перевищення службового становища, не мають права обіймати керівні посади в жодних органах. Тому й не дивно, що зараз Валентина Губіна докладає максимум зусиль, аби уникнути покарання. Навіть узяла адвоката, який за дивним збігом обставин, є рідним батьком прокурора, який веде цю резонансну для Теофіполя справу. Тому недарма теофіпольські активісти дуже занепокоєні. Вони не вірять у чесне та безпринципне розслідування викладених у своїй заяві фактів, а тим паче – у прозоре та справедливе правосуддя.

P.S. «Громадський рух «Народний контроль» звернувся до Генерального прокурора України з проханням забезпечити неупереджене, справедливе та прозоре розслідування кримінального провадження, порушеного правоохоронцями Теофіпольського району Хмельницької області за вищевикладеними фактами.