Ще з давніх-давен у Львові процвітала торгівля. За легендами та оповідками екскурсоводів у центрі на площі Ринок продавали овочі, фрукти, молочні продукти. У чотирьох фонтанах навколо ратуші торговці мили зелень. Минули століття. Нині львівські базари – це окремий світ, де живуть за власними правилами.
Болі в шлунку після купівлі сиру на ринку Олена відчула не відразу. Дівчина поснідала продуктом з базару, згодом зрозуміла – щось не те. Олена раніше щиро вірила – на ринках все натуральне, а значить – безпечне. Тепер каже, на базар ні ногою.
Олена, постраждала
Харчове отруєння, виразка та навіть туберкульоз – ось неповний перелік того, чим може закінчитися купівля незрозумілих продуктів.
«Захворювання, котрі людина може отримати, вживаючи недоброякісну їжу, це можуть бути інфекційні захворювання, зокрема туберкульоз, сап меліоїдоз, це такі захворювання, які передаються від тварини до людини», – говорить доцентка кафедри загальної гігієни та екології ЛНМУ імені Данила Галицького Ірина Мудра.
Від молока до м’яса – будь-що несе загрозу здоров’ю, додає доцентка.
«Молоко може бути продуктом, який може бути джерелом таких особливо небезпечних інфекцій для людини як сибірська виразка. Ми з’їдаємо їх м’ясо, потім ми можемо виявити в себе такі глистні інвазії, як стрічкові гельмінти, а це є надзвичайно тяжке захворювання для людини, однак воно відразу не проявляється», – застерігає Ірина Мудра.
Перевіряти продукти харчування на ринках мають у спеціальних лабораторіях, які контролює Держспоживслужба. Чиновники браво рапортують – слідкують за якістю.
«За перший квартал 2017 року лабораторіями ветеринарно-санітарної експертизи проведено 36755 експертиз і не допущено до реалізації 14646 з тих експертиз», – говорить в. о. начальника управління Держпродспоживслужби у Львові Андрій Диба.
Ми провели експеримент, протестували працівників-контролерів ще раз. Наші журналісти на власній шкірі переконались, перевірки на ринку – рідкість. Головне для контролерки – забрати продукти на міфічні аналізи.
Ви приходите на ринок, у спеціалізоване місце для продажу товарів, до функціонування якого згідно з законами є низка вимог, і ви сподіваєтесь, що їх виконують. Але виходить, не можете бути впевнені, що купляєте, чи не несе загрозу той чи інший продукт вашому життю, адже належну санітарну перевірку майже не проводять.
Продавати продукти на ринку мають люди зі спеціальними дозволами та документами. Принаймні так говорить закон.
«Кожен, хто хоче реалізовувати продукцію, повинен звернутись до адміністрації про виділення місця і, відповідно, може бути допущений до реалізації тільки тоді, коли пройде ветеринарно-санітарну експертизу лабораторії на ринку і отримає висновок, позитивний висновок цієї експертизи», – говорить в.о. начальника управління Держпродспоживслужби у Львові Андрій Диба
Насправді, ми на собі перевірили – все геть по-іншому. Яке молоко чи м’ясо бере покупець – загадка. Чиновники виправдовуються, мовляв, не встигають за усім слідкувати, адже тільки 24 людини працює у службі на все місто.
Є низка вимог до торгашів.
«Особа, коли їй надається торгове місце, вона має інформувати споживача, хто здійснює торгівлю. Вона виставляє табличку із прізвищем, ім’ям, по-батькові або назвою юридичної особи, наприклад, зокрема, якщо це є звичайний громадянин», – коментує юрист Мар’яна Комар.
У законі також прописано, що продавець повинен бути ввічливим, охайно одягнутим. Йому заборонено курити на торговому місці, а осіб у нетверезому стані взагалі до торгівлі не допускають.
Єдиний контроль – органи місцевого самоврядування. Вони можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, а також організовувати проведення перевірок на підприємствах, установах та організаціях, що не перебувають в комунальній власності з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади. Але таких перевірок не було ініційовано вже досить давно, про це зізнаються навіть самі директори базарів.
Тож, чи варто надіятись на чиновників, питання лишається риторичним.
