Чому все-таки АТО, а не війна? – тепер ще більш зрозуміло. Змінити Конституцію у воєнний час не лише здоровий глузд не дозволить. Президент, як Великий комбінатор, поступово заходить сам і заводить всіх нас у глухий кут. Країна, виснажена війною та постійними політичними скандалами, ладна сприйняти будь-який конструктив. Але з нею треба про це говорити на зрозумілій мові. Змінювати правила гри необхідно. Але це мусово робити з розрахунку на історичні наслідки.
Що ж маємо зараз? Розколоте суспільство, з однієї сторони – ті, хто проти змін до Основного закону в такий спосіб. З іншої – ті, хто проти тих, хто проти змін… Абсурд! Який успіх матиме конструктивна пропозиція? Цей процес необхідно призупинити, шляхом накладення відповідного мораторію, і ніяк інакше!
Натомість владці, як і ті, хто проти них, замислюються над одним – власними рейтингами. Вигадують хитромудрі конфігурації, проплачують дороговартісних технологів з однією метою: аби чим більше співгромадян повірили в їхні благі наміри. Додумались до створення «Єдіної Расії» в Україні – провладний гібрид з БПП, Удару, та не анонсованого, але присутнього в рядах штучного утворення представників Народного Фронту.
Але ж час не стоїть на місці. Тектонічні зрушення вже відбулись, а наступні події своїми наслідками здатні поглинути не лише провладне утворення, а й будь-яке інше, якщо воно не виходитиме з ідеї народу. Задачою державних мужів має бути пошук виходу з ситуації,в якій опинилась Україна. Формула порятунку – максимум громадського впливу на події, на зміни. Суди повинні не зачинятись, і працювати вдень і вночі. На лавах підсудних – всі, причетні до режиму Януковича. Від директорів шкіл до прокурорів та самих судів. Для того – негайно прийняти відповідний нормативний акт, що визнавав би епоху «данєцкого парня», власне, режимом. Режимом, що призвів до непоправних наслідків – загибелі тисяч людей та втрати територіальної цілісності, розквіту корупції та економічного колапсу. Щоб кожен, хто посміє навіть кругляк з лісу потягти, тремтів від одної думки, що, коли його піймають,то покарання буде страшним та показовим.
В інакшому, сатисфакція відбудеться, але неприродна. Наші діти в підручниках з історії матимуть розділ про боротьбу донецького народу за незалежність та визнання, нами з вами з огидою, але, мовчки, це все спостерігатимемо, обговорюючи якусь чергову гранату, кинуту для оновлення політичних рейтингів новітніх політичних хвойд.
