Полігон для захоронення твердих побутових відходів у селі Брище Луцького району відкрито ще у 1992. 25 років сюди звозять сміття з усього регіону. Гори непотребу виростають швидко, немов голови гідри, а паралельно з’являються усе нові й нові проблеми.
Горезвісне сміттєзвалище на Волині
Найбільше через багаторічне сусідство із полігоном потерпають місцеві жителі. Протягом усіх років існування полігону пропонували кілька проектів сміттєпереробного заводу. Однак чомусь далі планів справа не дійшла. Натомість тишком-нишком почали будувати сміттєспалювальну піч. Це стало останньою краплею для місцевих, які вже давно не у захваті від такого сусідства. Детальніше у сюжеті «Народного контролю».
Можливо сміттєспалювальна піч могла б і справді змінити ситуацію на краще? «Народний контроль» проконсультувався з експертом, як схожі проблеми вирішують у цивілізованих країнах?
«У Європі крематорії, на всяк випадок, навіть людські, заборонені, тому що при величезних витратах газу біоматеріали, а саме шматочки амінокислот – вони вилітають і створюють небезпечну зону, в якій люди і сільгоспродукція має певне зараження, тому там стоять очисні споруди», – говорить начальник науково-дослідного інституту цивільного захисту при ДСНС України Олександр Нікулін.
Отже, за словами вченого, спалювати відходи можна, однак за умови, якщо такі об’єкти матимуть дороговартісні очисні установки. Чи збиралися їх встановлювати у Брищі?
«Так ось, ці очисні споруди коштують не у два, а у п’ять разів дорожче, ніж ці печі», – додає Нікулін.
Ймовірно, саме така біда і загрожувала сусідам брищівського сміттєзвалища, коли б це питання не підняли на сесії тоді ще Рокинівської сільської ради. Депутати знаходять порушення у проекті будівництва печі і голосують за скасування договору оренди. Навіть сам забудовник покірно зізнається у власних промахах.
У селі Брище замість сміттєпереробного заводу почали будувати утилізаційну піч
«Так, я з вами згоден абсолютно, що там є купа порушень. Так я згоден, що немає паспорта, так я згоден, що почали деякі будівельні роботи без дозволу. Дозвіл був тільки на попередню підготовку під будівництво», – зізнався на зборах представник забудовника Василь Мацьків.
Держархбудінспекція застосувала санкції: адміністративне стягнення у вигляді штрафу на ТЗоВ «Переробка і утилізація відходів» у сумі 1 мільйон 300 тисяч гривень.
Зрештою, загальними зусиллями, завдяки масовим протестам про будівництво сміттєспалювальної печі тепер не йдеться. На території залишилася лише охорона.
Місцеві жителі перекрили дорогу до сміттєзвалища
Не переробимо, то посортуємо
Влітку 2015 року відбулося помпезне відкриття нового полігону з демонстрацією роботи сортувальної лінії. Серед засновників – комунальне підприємство «Луцькспецкомунтранс» та товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Екосорт». За попередніми розрахунками дві лінії мали сортувати близько 70 % усього сміття, яке звозять на полігон у Брищі.
«Фактично в обхід депутатів, була створена напівприватна напівкомунальна структура, і поставили дві лінії для сортування. В принципі це був плюс, тоді сказали: «Давайте подивимося на це підприємство, що воно може, як працювати, які приносити доходи, і на скільки буде знижуватись кількість сміття, яке буде захоронено на полігоні», – розповів про створення лінії депутат Луцької міської ради, лідер «Народного контролю» Волині Павло Данильчук.
От і подивилися! 2016 рік, який мав бути показником ефективності новоствореного підприємства, став роком його постійного простою. То ж депутатам довелося збирати робочу групу з цього питання.
Сортувальна лінія працює лише на 20%
«На сьогоднішній день лінія друга вже практично розібрана, та вже дійшло до того, що почала ставати навіть та лінія основна», – не приховує директор Луцького СКАП «Луцькспецкомунтранс» Валерій Кузьмич.
Але на черговій робочій групі раптом з’являється інший представник підприємства «Луцьк-Еко» – Віктор Киричук, за його словами, незабаром він буде виконувати обов’язки керівника.
«Мені будуть надані повноваження, право підпису, електронний ключ. Я зможу підписувати платіжки і т.д», – представник підприємства ТзОВ «Луцьк Еко».
Втім, окрім права підпису, новий керівник не має на той час головного – відповіді на запитання, чому не працює сортувальна лінія.
«Народний контроль» буде розбиратися, чому це підприємство не працює, яка була мета його створення, які люди його представляють, тому що на робочу групу приходить людина, яка не працює на цьому підприємстві, чому такий колапс з грошима. Тому ми, напевно, будемо виходити з ініціативою недоцільності його існування», – заявив Павло Данильчук.
Журналісти «Народного контролю» беруться дослідити, яким чином відбувається співпраця співзасновників сміттєсортувальної компанії та чим фактично займається кожне із підприємств.
«Наша територія, їхнє обладнання. Ми привозимо сміття, вони займаються сортуванням та переробкою. В даний час лише сортуванням. Є тільки такі договірні відносини, що ми їм поставляємо, а вони відбирають», – пояснює директор Луцького СКАП «Луцькспецкомунтранс».
Немає офіційних договорів – тож відсутня і відповідальність. Можливо, саме тому за простій сортувальної лінії ніхто не звітується.
Журналісти «Народного контролю» вирішили самі навідатися до «Луцьк Еко». Згідно з даними єдиного державного реєстру юридичною адресою підприємства є якраз Брище, вулиця Лісова, 1. За вказаною адресою про таку фірму ніхто навіть не чув.
Шукаємо у державному реєстрі будь-які інші дані про компанію. Його співзасновник – група компаній «Екосорт» – зареєстровані у Луцьку. Кінцеві бенефіціари – Геннадій Бадко, Сергій Поліщук та Леонід Турик. Що дивно, що адресою реєстрації є лише новобудова, яку навіть не здали в експлуатацію.
А також знаходимо майже двійника «Луцьк Еко» – ТОВ «Луцьк Еко Плюс». І серед його засновників – ті ж самі прізвища, Бадко та Поліщук, та ідентична адреса реєстрації власника. Втім вкотре за вказаною адресою про існування фірм, які там зареєстровані, ніхто нічого не знає.
Чи вирішить міська влада Луцька проблему утилізації сміття?
У міській раді на такі загадкові явища реагують спокійно: мовляв, проблему вирішують.
«Якщо це підприємство не зможе виконати ті обов’язки, які вони взяли на себе, ми будемо тим чи іншим чином переводити усі ці активи на комунальне підприємство і здійснювати управління безпосередньо нами. Не хотілося б цього робити, тому що ми хотіли це віддати бізнесу, але якщо бізнес не справиться, то будемо робити усе самі», – коментував ще на той час перший заступник Луцького міського голови Тарас Яковлев.
Втім, чому на якесь фантомне підприємство з неперевіреною репутацією покладають вирішення таких важливих проблем міста, чітко не відповідають.
«Краще нехай сортування сміття виконує наше спеціалізоване підприємство «Луцькспецкомунтранс», воно може спокійно це робити з такою самою матеріальною базою, тим більше воно є співзасновником даного підприємства», – вважає Павло Данильчук.
Сміття привозять, вже знову сортують – усе, здавалося б, як по маслу. Втім чи на довго? Чи вирішить міська влада Луцька проблему утилізації сміття так, аби це не шкодило здоров’ю людей?
До речі, подейкують, що піч все-таки будуватимуть, але у іншому місці. Тож якщо загроза для навколишнього середовища Брища наразі зникла, то не факт, що вона не виникне десь неподалік.
