Реконструкцію парку затягують вже третій рік. Синельниківці вже стомились чекати й не вірять, що колись звичайнісінька посадка таки перетвориться на сучасний парк.

Хто ж вкрав 50 мільйонів з бюджету області – дивіться у розслідуванні «Народного контролю».

The post Парк-привид: хто вкрав 50 мільйонів, виділені на парк в Синельниково appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

«Народний контроль» зазирнув у декларації прокурорів та завітав у гості до державних обвинувачів.

Про пентхауси, будинки за високим парканом, дорогі автівки та про тисячі доларів на рахунках прокурорів дивіться у сюжеті «Народного контролю».

The post Прокурорські статки: Розкішне життя державних обвинувачів, які отримують зарплатню держслужбовців appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Гранітний кар’єр перетворив життя місцевих  жителів на зону бойових дій. Люди скаржаться, що через сусідство з підприємством немає життя. Дробильні установки працюють переважно вночі, тож місцеві тільки мріють про спокійний сон. А багатотонні вантажівки, які майже цілодобово курсують вулицями села, знищують дорогу, розносять пил і створюють вібрації та шум.

Нещодавно підприємство перевіряли на предмет наявності порушень санітарних та екологічних норм. Їх було знайдено десятки, проте сума штрафу за них нарахована мізерна.

Як керівництво кар’єру пояснює порушення норм на підприємстві – дивіться в програмі.

The post Гранітний кар’єр: як підприємці перетворюють райський куточок на промислову зону appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Сама програма не погана, та в ній надто багато недоліків, кажуть лікарі. В переліку геть немає комплексних препаратів, до яких вже звикли хворі. Бідкаються й аптеки, які беруть участь в програмі, – співпраця з державою завжди вилазить боком для комерційних підприємств.

Попри все, засоби масової інформації переконують, отримати безкоштовне лікування дуже просто і швидко – треба лише взяти у лікаря правильно заповнений рецепт. Та чи насправді все так просто? «Народний контроль» провів власний експеримент, аби з’ясувати, як нова програма діє на Дніпропетровщині.

The post неДоступні ліки: як втілюється у життя нова урядова програма appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

The post Квартирні аферисти: хто обкрадає туристів у Дніпрі appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Активісти «Народного контролю» разом з журналістами намагалися допомогти людям відстояти свої права та захистити рідний дім. Виявляється, в офіційних документах на забудову величезна кількість описок та невідповідностей, на які просто закриває очі міська рада.

Фахівці у сфері геології та гідрогеології попереджають, якщо не провести детального та якісного аналізу впливу новобудови на вже існуючі споруди, катастрофа може повторитися.

The post Небезпечна забудова: хто контролює будівництво, яке може обернутися катастрофою appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Перші проблеми, з якими стикаються біженці, – пошук житла. У січні 2015 представник Євросоюзу Ян Томбінський у Дніпропетровській області презентує програму реконструкції гуртожитків для переселенців. Загалом за півтора мільйона євро в області планували відремонтувати 15 будівель, 4 з яких у Дніпрі. Втілити заплановане у життя взявся благодійний фонд «Допомога Дніпра».

 За словами голови фонду Владислава Макарова, на кожен об’єкт витратили 70 тисяч євро – це близько мільйона гривень. За такі кошти усе мало би виглядати розкішно. Втім, потрапивши до відремонтованих гуртожитків, люди дивуються, на що пішли такі шалені кошти? Детальніше у сюжеті «Народного контролю».

The post Міфічний ремонт: куди поділись європейські гроші appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

На гачку в аферистів

Одяг, техніка чи навіть авто. Сьогодні в інтернеті, як стверджує реклама одного популярного ресурсу, продається все. Привабити наднизькою ціною – перший крок аферистів.

Юрій Заскока, начальник відділу протидії кіберзлочинів Дніпровської поліції

«Зловмисники розміщують об’яву про продаж якихось товарів. Свідомо ставлять ціну нижче ринкової, чим приваблюють добропорядних громадян. Далі, мотивуючи тим, що хочуть себе убезпечити від шахрайств, просять внести часткову або 100% передоплату . Схема найпопулярніша і стара як світ, та люди й досі ведуться. Аби це довести ми створюємо інтернет-магазин у соцмережі. Вказуємо, що працюємо лише після передоплати, бо, мовляв, всі товари у нас на замовлення», – зазначив начальник відділу протидії кіберзлочинів Дніпровської поліції Юрій Заскока.

Журналісти створюють фейкову сторінку у соцмережі

Лише за день майже з десяток потенційних жертв готові скидати нам гроші.

Шахраї у сфері інтернет-комерції полюють не лише за довірливими покупцями. Навіть продаючи щось, ви можете потрапити на гачок аферистів. Дар’я колись виставила оголошення про продаж велосипеду. Вже через кілька годин подзвонив молодий чоловік та сказав, що хоче купити велосипед у подарунок племіннику. Дівчина домовляється зустрітися з потенційним покупцем.

Дар’я, жертва аферистів

«Вранці наступного дня дзвонить потенційний покупець та каже, що не може вирватись з роботи, тому викличе таксі, аби продавець привіз велосипед до його офісу. Тож, коли приїхало таксі ми під’їхали до оговореного місця», – розповідає Дар’я.

Таксі припаркувалося біля торгівельного центру

Потенційний покупець не з’являється, телефоном пояснює: шеф не відпускає його з роботи. І просить продавця підійти до його офісу, щоб розрахуватися. Таксі не викликало жодних підозр – виглядало геть звичайно: з шашкою і візитівками однієї з Дніпровських служб.

«Мій чоловік вийшов, піднявся у призначене місце, подзвонив потенційному покупцеві, той не взяв слухавку. Чоловік вже запідозрив недобре. Вийшов на вулицю, таксі вже не було. Виявляється – у службі, де мало б числитись авто, ні про транспорт, ні про конкретний виклик нічого не знають. На камерах відеоспостереження – сліпа зона. Правоохоронці кажуть, такий випадок – не поодинокий», – додає дівчина.

Юрій Заскока, начальник відділу протидії кіберзлочинів Дніпровської поліції

«Зловмисники не дурні люди, інколи мають доступ і до камер відеоспостереження. Якщо таке сталося, треба повідомити правоохоронцям все, що знаєш: номер авто, колір, марку, номер мобільного телефону та прикмети особи. Дар’я так і зробила. Написала заяву до райвідділу, в якій подала усю відому їй інформацію. Та, на жаль, результатів нема і досі», – розповідає начальник відділу протидії кіберзлочинів Дніпровської поліції Юрій Заскока.

Купуючи кота в мішку

Ледь не щодня з’являються нові методи видурювання грошей. В інтернеті можна наштовхнутися і на сайт-підробку.

«Скопіювати сторінку якогось сайту дуже просто. Тож зловмисники вимагають передоплату з кількох покупців і зникають. Гроші потім переводять на картку фізичної особи і просто знімають їх», – каже начальник управління захисту прав споживачів у Дніпропетровській області Юрій Кіслейко.

Юрій Кіслейко, начальник управління захисту прав споживачів у Дніпропетровській області

Відрізнити справжній інтернет-магазин від створеного аферистами сайту – можна. На сайті з підробками частіше за все немає контактних даних та міських телефонів, тільки мобільні. Ніяких адрес та відгуків покупців.

Андрій сам торгує через інтернет, каже, що покупцеві варто звертати увагу на деталі.

Андрій Черток, підприємець

«На нашому сайті є відео з нашого магазину, його фото. Ми завжди кажемо – можете зайти подивитись, ми розташовані у Дніпрі. В нас є сторінки у соціальних мережах, відео про наш товар. Тобто люди можуть все це бачити», –розповідає підприємець.

Шахраї ж звісно не витрачають стільки часу та зусиль на створення якісних сайтів, відео чи сторінок. Адже хто його знає, коли ресурс доведеться чистити під нуль. Отже, купуючи товар в інтернеті, фактично, ви купуєте кота в мішку

«Ми не продаємо товар з передоплатою – людей лякає передоплата. Я навіть дозволяю зняти целофан, понюхати парфуми, і, якщо в людини виникає сумнів, товар можна повернути за наш кошт», – додає Андрій.

Вносити передоплату категорично не радять у службі захисту споживачів. Наголошують, оплачувати можна лишень тоді, як ви впевнитесь, що отримали саме те, що замовляли.

Юрій Кіслейко, начальник управління захисту прав споживачів в Дніпропетровській області

«Перевірте, чи не використовувався товар. Це можна визначити візуально, чи немає подряпин, відколів. Тільки після цього оплачуйте товар, якщо він вам дійсно підходить», – розповідає Юрій Кіслейко, начальник управління захисту прав споживачів в Дніпропетровській області.

За законом про захист прав споживачів, у вас навіть є право повернути товар впродовж 14 днів. Але тільки в тому разі, якщо продавець надав вам чек. Довести факт шахрайства з боку інтернет-магазину ви зможете також, маючи документи, що підтверджують факт покупки.

«Гарантійний талон має бути заповнений вірно і головне – це, звісно, підтверджувальні документи. Це можуть бути чеки, квитанції, договір купівлі-продажу. На це завжди варто звертати увагу», – додає Кіслейко.

Якщо ж вас ошукали онлайн-шахраї, усю відому вам інформацію передайте правоохоронцям. Важливо все: номера телефонів, банківських карток та копія переписки. В кіберполіції запевняють – знайти можна будь-кого, щоправда, це довга та марудна справа. Від біди подалі радимо усім бути пильними та пам’ятати: аферисти тільки й чекають, що ви сліпо повірите в халяву.

The post Аферисти онлайн: за якими схемами працюють інтернет-шахраї appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

У домашньому полоні

Нині Марина – успішна журналістка. Та про насильство у сім’ї знає не зі статей чи сюжетів. Дівчина вийшла заміж у дев’ятнадцять. Сподівалася – попереду щасливе подружнє життя. Натомість – синці та тотальний контроль.

Марина, жертва домашнього насилля

«Коли вже був штамп в паспорті, тоді пролунали перші тривожні дзвіночки. Бо мені одразу було заборонено вдягатися так, як я хочу вдягатися, контролювалася довжина спідниці, колір нігтів, відсоток макіяжу на обличчі. Мої візити до подруг і навіть до родичів», – розповіла Марина.

Насильство – це не лише синці та поранення. Домашнє насилля буває  фізичне, психологічне, економічне та навіть сексуальне. Марина зазнала їх усі.

«Якщо чоловік в тебе вимагає чеків з супермаркету за продукти, це також є насилля. Якщо в тебе забирають все до останньої копійки і вимагають звітувати, це також є насилля», – каже Марина.

Хтось терпить до смерті, інші знаходять в собі сили піти. Як Марина. Щоправда, аби твердо вирішити,  таке життя не для неї, жінці знадобилося аж чотири роки.

У пошуках притулку

За неофіційними даними кожна четверта жінка потерпає від насильства в сім’ї: фізичного, економічного чи морального. На Дніпропетровщині на статистику впливає ще й спільний кордон з територією АТО.

Ірина Грицай, радниця голови Дніпропетровської ОДА з гендерних питань

«Той факт, що наша територіально-адміністративна одиниця межує з областями, де відбуваються бойові дії. А бойові дії – це, відповідно, насильство. І факти, і випадки домашнього насильства  –
вони збільшуються», – зазначає Ірина Грицай.

На Дніпропетровщині є безліч соціально-психологічних центрів. Ледь не у кожному районі. Щоправда, допомогти там можуть хіба словом: проконсультують, порадять і відправлять. Притулок для жертв домашнього насилля надають лише в одному комунальному закладі області.

Кімната в центрі соціально-психологічної допомоги

У центрі соціально-психологічної допомоги є усе для нормального існування. Два чи три ліжка в кімнаті, кухня, пральна машина, спільні душові, санвузол та телевізор у вітальні – один на всіх.  Жити тут можна найдовше три місяці.

Дмитро Павлов, директор Дніпропетровського обласного центру соціально-психологічної допомоги

«Ми надаємо весь комплекс соціально-психологічних послуг, щоб людина могла подолати свої труднощі. Ми вирішуємо питання з роботою, школою та дитсадками для дітей», – заявив Дмитро Павлов.

Здавалося б, нарікати дніпрянкам ні на що: житло безкоштовне, допомога фахівців – також. Проте цей заклад розрахований не тільки на жінок, постраждалих від насильства. Мешканцями притулку можуть стати особи, які пережили стихійні лиха, жертви злочинців та ті, в яких є соціальні проблеми. Перелік можна продовжувати, та чи варто? І так зрозуміло, що для області, в якій проживає понад три мільйони людей,  15 ліжок – це замало. 

Зезюлінська Тамара, психолог

«У минулому році до нас звернулося 936 жертв домашнього насилля. У цьому році за перший квартал – 150 чоловік. Дев’ятнадцятьох ми поселили в себе. Ми не можемо більше розселити – в нас лише 15 місць», – констатує Тамара Зезюлінська.

Хоч заклад планують розширювати до 30 ліжкомісць,  цього все одно замало.

Злочин та покарання

За законом домашнім тиранам грозять громадські роботи від 30 до 40 годин. Можна і на тиждень загриміти в буцегарню, та то хіба після рішення суду.  Кримінальна відповідальність за скоєння домашнього злочину українським законодавством не передбачена. Раніше правоохоронці взагалі почасти закривали очі на побої та знущання.

Нова ж поліція переконує – тепер вони зажди реагують на схожі випадки. Патруль виїздить на кожен виклик.

Ілона Вовк, інспекторка патрульної поліції

«Найбільша міра, яку ми можемо застосувати, – забрати порушника до райвідділку. Тут ми його затримуємо на три години. Як правило, за цей час людина приходить до тями», – повідомила Ілона Вовк.

Часто правоохоронців кілька раз викликають на одну й ту ж адресу. Це означає, що кривдник регулярно порушує закон. А отже, того покарання, що прописане в українських законах, недостатньо.

Акція проти домашнього насильства «Я не боюсь діяти»

Ігнорувати не можна, ратифікувати

Посилення покарання для домашнього тирана передбачено у Стамбульській конвенції. Україна підписала конвенцію ще шість років тому, та її досі не ратифіковано.

Наприкінці минулого року Верховна Рада провалила голосування, депутатів збентежили терміни «гендер» та «сексуальна орієнтація».

Законопроект відправили на доопрацювання. Тим часом більшість країн Євросоюзу документ вже ратифікували. Ми ж, як завжди, пасемо задніх.

Ольга Полякова, координатор проектів громадської організації «Гендерний клуб Днепр»

«Для мене і нашого клубу важливо, що б люди знали – Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати Стамбульську конвенцію, яка допоможе викоренити повністю насильство над жінками. Через законодавство, через побудову шелтерів, через роботу ЗМІ, через самих громадян і громадянок», – каже Ольга Полякова.

Коли жінки отримуватимуть реальну допомогу від держави, наразі невідомо. Сподіваємося, парламентарі правильно поставлять кому в реченні «Ігнорувати/не можна/ратифікувати».

The post Війна на домашньому полігоні: як захиститися жертвам домашнього насилля appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

«Наркотики продають  люди, які хочуть заробити гроші. Їм все одно, діти … або хто там купує цю отруту. Їх це не цікавить. Їм не важливо, що там горе, біль. Ось у нас дуже багато таких людей, які заробляю на чужому горі», – розповідає наркозалежна Наталя.

Наталя, наркозалежна

Наталя вперше спробувала наркотики у 15 років. Ділиться, на такий крок її спонукала банальна цікавість. Про наслідки дівчина тоді навіть не здогадувалась. Розповідає, що раніше в пошуках чергової дози люди, в першу чергу, штурмували аптеки.

«Наркоман йде в аптеки, тисне на жалість. Якщо немає грошей, він намагається розповісти провізору, як йому погано, або починає брехати, що – мамі його погано, бабусі чи ще комусь. Або ж наркомани  «переконують» грошима. Ситуація в країні складна, і люди на це йдуть, продають наркотики», – зазначає Наталя.

Втім зараз і вмовляти нікого не треба. Вам залюбки продадуть чергову дозу.  Для цього потрібен лише інтернет та гроші. Оголошеннями про продаж наркотиків майорять паркани та стіни будинків.  Придбати наркотики через інтернет спробували і журналісти «Народного контролю». У соціальній мережі зв’язалися з наркоторговцем та замовили порошок. Відповідь отримали за три хвилини. Тобто все працює. Для того, аби не мати проблем з законом на цьому експеримент завершили.

Журналіст як експеримент замовляє психотропні речовини

Про те, як все має бути далі нам розповів Олександр. Хлопець купує наркотики через інтернет вже не вперше.

«Я отримав коротке повідомлення, там вказали ціну та номер картки, на яку потрібно переказати кошти. Я зробив це у найближчому банкоматі. Наступного дня отримав фото та адресу, де зробили закладку», – розповів Олександр.

Олександр, купував наркотики через інтернет

Від людей, що вже спробували наркотик, можна почути, що це зілля легке та не викликає залежності. Його купують переважно для забави. Та медики кажуть, сучасні синтетичні наркотики дуже небезпечні.

«За кілька років вживання цих хімічних препаратів, відбувається розщеплення психіки людини. Людина вже не відповідає за свої дії та поведінку. Страждає дуже сильно пам’ять, мислення і, звичайно, багато соматичних захворювань», – зазначає лікар-нарколог Тетяна Гавриленко.

Тетяна Гавриленко, лікар-нарколог

Переважно рекламні оголошення про продаж так званих легких наркотиків чіпляють поблизу студентських гуртожитків, університетів та навіть шкіл. Боротися з такою напастю взялися місцеві активісти.

«Ми розуміємо, що таким чином не поборемо наркобізнес, але прагнемо показати людям приклад, показати, що не можна це терпіти, бо це нахабство. Не варто чекати, коли це з’явиться у твоєму під’їзді», – констатує активіст руху «Drugs off» Микола.

Микола, активіст руху «Drugs off», замальовує чергове оголошення про продаж наркотиків

Для того, аби з’ясувати, чию роботу виконують хлопці, журналісти звернулися до міської ради. Від департаменту благоустрою та інфраструктури отримали лише відписку. Мовляв, оголошення вони видаляють за кошти підприємств. З місцевого бюджету на ці роботи не виділили жодної копійки. Відповідальність за розповсюдження перекладають на поліцію.

Натомість в головному відділі Національної поліції кажуть, цьогоріч вже задокументовано два факти зберігання та розповсюдження наркотичних речовин. Правоохоронці запевняють, свою частину роботи вони виконують, шукають злочинців. Кажуть, що знищення рекламних оголошень не в їхній компетенції.

«На управління протидії наркозлочинності покладено обов’язок виявляти правопорушення пов’язані з незаконним обігом психотропних речовин. А наводити порядок на стінах – це покладено на спеціальні служби», – заявив оперуповноважений управління протидії наркозлочинності ГУНП Дніпропетровської області Владислав Мозговий.

Владислав Мозговий, оперуповноважений управління протидії наркозлочинності ГУНП Дніпропетровської області

Тож поки місцева влада перекладає свої обов’язки на інших, а комунальні служби продовжують ігнорувати небезпечну рекламу, можливо, хтось замовляє чергову дозу, яка може коштувати людині життя.

The post Вбивча реклама: хто має боротися з оголошеннями про продаж наркотиків appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.