Перші згадки про ігрові автомати з’являються ще наприкінці 19 сторіччя у Америці. Вони швидко набули популярності, а ігровий бізнес вкотре довів свою прибутковість, побудовану на людських слабкостях. Минає 100 років і вони в Україні! Що бідніша людина, то більша у неї жага раптового збагачення, вважають психологи. Детальніше у сюжеті «Народного контролю».
Молодий чоловік, який просить не показувати його обличчя та змінити ім`я, колишній ігроман. Каже, соромно за минуле, хоч і давно це було, адже виносив з дому навіть техніку. Як вчасно зупинився, сам не знає. Вочевидь, відчув якусь межу.
Колишній ігроман
У 2009 Верховна Рада України приймає закон, який забороняє гральний бізнес. Уряд Юлії Тимошенко закриває зали із автоматами та казино.
«Згідно ЗУ «Про заборону грального бізнесу» в Україні взагалі заборонена організація і проведення азартних ігор», – каже юрист Юлія Черватюк.
Юлія Черватюк, юрист
Насправді ігрові павільйони не зникли, а перейшли в тінь. Спочатку ігрові автомати та рулетки просто працювали нелегально, познімавши свої яскраві вивіски та замаскувавшись під іншими. Нині їхнім прикриттям стала організація з гучною назвою «Українська національна лотерея».
У затемнених, як і раніше, залах замість популярних та легальних колись гральних автоматів, рядами стоять комп’ютери, під’єднані до інтернету. Ми не помітили, щоби хтось грав у лотерею. Народ крутить яскраві барабани, у сподіванні зірвати джек-пот.
Є підстави, аби викликати поліцію, адже тут порушується закон. Але правопорушення поліцейські не помічають. Адже куточок споживача створює враження цілком легального інтернет-центру.
«Ми можемо зафіксувати ваше звернення незаконно встановлених автоматів. Документи у них є. Ми не можемо цим займатися, – каже поліцейський, – щоб вилучити комп’ютери, треба отримати підстави. Це не так просто».
Поліція навіть не намагається почути нас, що тут не лотерея, а нелегальні ігрові автомати. Єдине, на що вдається звернути увагу правоохоронців, це прострочена на два роки ліцензія .
Поза камерою правоохоронці скаржаться у своїй безпорадності, що юристи УНЛ використали всі прогалини у законі на свою користь.
«Вони в електронній формі продають начебто білети. У кожного білета є свій номер, вони тиражуються», – каже поліцейський.
Крім того, поліціянти кажуть, знають, що відбувається у залах псевдолотереїї, але довести нічого не можуть.
Документи, які нам показали у ігровому залі з печатками ТОВ «Євролото», зареєстроване у Кривому Розі. Співставивши все у Єдиному державному реєстрі, бачимо, що ані засновники компаній, ані кінцеві бенефіціарні власники не співпадають. Хоча як одна, так і інша компанії зареєстровані на Кіпрі. Тож чи має якесь право «Евролото» користуватися ліцензією «Української національної лотереї»? Телефонуємо до Кривого Рогу представнику «Євролото» Козенко Володимиру Юрійовичу. Ім’я та контакти якого знаходимо у тому ж Єдиному державному реєстрі.
На сайті УНЛ партнерів лагідно припрошують до співпраці, де усе розставлено по полицях. Дозволів не треба, витрат жодних, лише одна вимога – розташування у місці потоків покупців!
Та й ТОВ «Українська національна лотерея», яким прикриваються черкаські та криворізькі ігрові аферисти, насправді не є ніяким національним. Адже використання у цій назві слова «національний» у лапках ніщо інше, як ширма підприємства зі стовідсотково іноземним капіталом. А усі порушення, на які закривають очі наші правоохоронці та можновладці, ніщо інше, як відверте корумповане прикриття іноземного нелегального бізнесу в Україні.
