Вибір є завжди. Бити, чи бути битим. Бити справа, чи зліва. На точність чи на силу. Якщо не бити, другий варіант стане реальністю.
Рано чи пізно бійка, якої ти уник, згадається. Відсутністю досвіду, історією про власну слабкодухість чи ще чимось. Чомусь часто люди розраховують на ефемерний третій варіант. В природі його не існує. В монети дві сторони, на ребро впасти для неї протиприродно.
Прийняти рішення про те, куди викинути сміття, в призначене для цього місце, чи туди, куди простіше, не потребує тривалого обмірковування. Або ти бидло, або ти цивілізована людина. Прийняти рішення, про те, хто ти – воїн чи комерсант, аналогічно. Пошук урни – це пошук стратегій.
Якщо іпостасі буття стоять дуже близько одна до одної, і вибір схожий на лотерею – пан, або пропав, монету кидати, все ж доводиться. Як не дивно, від того, на який бік вона впаде, нічого не залежить. Допоки вона в повітрі, приходить правильне рішення.
Нація не однорідна. Багатовіковий вплив не міг пройти непоміченим. Позбуватись баласту довелось нашому поколінню. Генетична пам’ять бунтує. До нас волають несправедливо постраждалі покоління українців, яких стерли з лиця землі за допомогою таборів, колективізацій, голодоморів. Вони заплатили криваву ціну за лейбу всесоюзної та світової житниці. За інтелектуальну та технологічну базу розвинутих країн світу, яку наповнюють наші земляки.
Ця ціна платиться далі. Зруйнованими людськими долями, каліцтвами та жертвами на сході України. Кожне перемир’я – цвях в домовину героїчного минулого. Чин замінили на ґешефт. Проте, ця іпостась не ув’язується в нашу історичну канву. Насиченість глибоко патріотичних ідей серед українців доводить, що з роллю комерсів, коли річ заходить про державництво, ми не згідні.
Не знаю, чи плавиться метал на Банковій для медалей, що оформлять здачу тої ж Банкової, але в серцях воїнів готові горнила для виготовлення медалей «За звільнення Кубані». Тому, пора змінити рішення!
Якщо вводиться військовий стан, поставлені задачі повинні бути об’єктивними – ми виганяємо окупанта з нашої території. Ми не визнаємо ніяких територій з особливим статусом. Ми відновлюємо справедливість і встановлюємо свій порядок на території, де проживають українці.
