Цьогорічна зима перетворила Житомир на суцільну ковзанку. Слизькі тротуари, небезпечні дороги та метрові кучугури – ось неповний перелік щоденних випробувань для пішоходів та водіїв.
Журналісти Народного Контролю провели власне розслідування, щоб з’ясувати – чому звичайний сніг став для міста неабиякою проблемою. І вивідали, в чиї кишені потрапляють гроші, за які б мали чистити вулиці.
Міська влада виділила на боротьбу зі стихією п’ять з половиною мільйонів гривень і гордо відрапортувала, що роботу виконала на «четвірочку».
«В принципі, результат, як ви бачите, достатньо позитивний, на тверду четвірочку хлопці відпрацювали», – розповів радник мера Житомира Юрій Антипов.
Але поки чиновники звітували, прості житомиряни стояли у чергах до травмпунктів.
«Дуже збільшилась кількість хворих з травмами опорно-рухового апарату», – впевнено коментує лікар-травматолог ЦМЛ№2 Мирослав Досяк.
В центрі міста кілька тижнів тому прямо на тротуарі житомирянку Валентину не втримали власні ноги. Тепер вона оббиває пороги лікарів, понад два тижні жінка пересувається на візку і п’є знеболювальні.
«Послизнулась, не втрималась на нозі й впала на стегно зі всієї сили. Вдарилась так сильно… Не посипано, зовсім було не посипано», – бідкається потерпіла.
Таких пацієнтів, як Валентина, за останні місяці не порахувати. У травмпункт лише за день може потрапити півсотні.
«Як правило, це переломи верхніх кінцівок, променевої кістки в типовому місці, пошкодження, переломи. Розтягнення зв’язок гомілково-ступневого суглобу», – розповідає лікар-травматолог Мирослав Досяк.
Переломи і розтягнення – то не найгірше, що траплялося з житомирянами. Страшна новина у грудні сколихнула місто. Дев’ятирічна дитина потрапила під колеса тролейбуса, бо послизнулась на неприбраній кучугурі снігу. Відтоді минуло три місяці, хлопчик вижив. Та тепер йому доведеться заново вчитися ходити.
Після трагедії житомирські чиновники пообіцяли, що місто прибиратимуть краще. А як і де працюють комунальники можна подивитися в інтернеті, адже вся комунальна техніка має бути оснащена GPS-маячками.
Містичні автівки
Проінспектувавши центральну частину міста, виявили чисті дороги та працюючу техніку.
У віддалених районах, згідно з інформацією на сайті, вже чверть години на околиці працює дві одиниці важкої техніки.
Мікрорайон Селецький – зачарований: як тільки до нього наближаєшся, маячки зникають. Ніяких КрАЗів та КамАЗів тут не видно. У пошуках містичних автівок спілкуємось з місцевим населенням. Але ті говорять, що прибирають тут нечасто.
«Люди падають, я сама падала. Я падала і забила куприк. Страшенно болить…», – жаліється житомирянка Раїса Вікторівна.
А поки спілкувалися з жителями, повз проїздить вантажівка повна снігу. Проте карта сліпа і глуха: жодної нової позначки там не з’являлося. А далі друга та третя машини. Виявляється, що на околицю міста техніка зазвичай їздить транзитом, а не прибирати. Тут відстійник, куди звозять увесь сніг з магістралей.
Працюють на «доброму слові»
П’ять з половиною мільйонів гривень – саме стільки цьогоріч витратили посадовці на прибирання Житомиру від снігу. Два з половиною мільйони виділили в грудні, півтори – у січні, ще стільки ж – у лютому. За ці гроші мали б почистити тротуари та дороги. Тільки виявляється, що хідниками і займатися нікому. Вони зависли у повітрі: ЖЕКи вже не несуть за них відповідальності, а управління автошляхів ще не взяло їх на баланс.
«Тротуари зараз тільки нам передаються. Вони ще ні в кого на балансі не стоять, передаються нам», – коментує ситуацію виконуючий обов’язки начальника КП «Управління автомобільних шляхів» Олександр Омельянчук.
Олександр Омельянчук, виконуючий обов’язки начальника КП «Управління автомобільних шляхів»
З дорогами ситуація трохи краща. Магістралі відносно чисті, але жевріють дивним багряно-коричневим кольором. Зазвичай взимку автошляхи покривають відсівом – це суміш піску, солі та камінців.
За нормативами так званий «відсів» має бути не більше 6 мм. Виходить, що житомирські дороги посипають так, що й без колес залишитися можна.
Керівник управління автошляхів говорить, що цьогоріч вирішили зекономити, тому закупили лише частину матеріалів, майже на півмільйона. Частину коштів, які лишилися, заплатили приватним фірмам за оренду машин, бо своїх замало.
«Ми арендуємо КрАЗи, КамАЗи. Бо свої КрАЗи та КамАЗи ми переробили на піскорозкидачі», – зізнається Олександр Омельянчук.
Саме орендовані вантажівки, запевняє чиновник, журналісти бачили на околиці міста. Іншого пояснення, чому техніки не видно у системі навігації, посадовець знайти не може. Парадокс – машини, які беруть в оренду, працюють на чесному слові, трекерами вони не оснащені.
«Старший в нас чергує постійно. І в нас є GPS-ні наші машини, які їздять, відповідно, скільки GPS-на машина наїздила, стільки і орендована, вони ж ідуть по кругу», – повідомляє Олександр Омельянчук.
Виходить, компанії, що дають машини в оренду, отримують немаленькі гроші. А вслідкувати, виїхали вони на роботу чи ні, неможливо.
Свій до свого по своє
Загалом місто орендує п’ять машин. Година найму коштує 250 гривень. За день одна автівка працює близько 10 годин. Тобто, один день роботи орендованої техніки обходиться у 12 500 гривень. Якщо машини працюють щодня, то за три місяці оренди, приватники отримують 1,125 млн гривень.
Місто орендує техніку удвох фірмах: «Асфальт+» та ПАТ «Житомирське шляхово-будівельне управління №19».
Підприємство «Асфальт+» відповідно до інформації в мережі розташоване у закутку міста, але двері будівлі зачинені, вивіски немає. Місцеві повідомляють: тут про «Асфальт+» нічого не чули. По телефону нам повідомили, що фірма щойно переїхала у новий офіс, втім і там охоронець про «Асфальт+» нічого не знає.
Офіційного договору з компанією «Асфальт+» немає. Дві одинці техніки місто бере в оренду, гроші сплачує, але за усною домовленістю.
У ПАТ «Житомирське шляхово-будівельне управління №19» договір підписаний і міськрада орендує три одинці техніки. Вивчивши історію фірми стає відомо, що донедавна нею керував Олександр Фещенко. Нині він заступник міського голови. За законом держслужбовцям бізнесом займатися не можна.
«Це стандартна схема, коли не можна займатися бізнесом, чиновники оформлюють свої фірми на дітей, тещ, дружин», – пояснює юрист Юрій Докійчук.
Сьогодні компанією офіційно керує інша людина, та тільки от бенефіціарним, тобто кінцевим власником, є дружина того ж Олександра Фещенка Катерина.
Нещодавно у міськраді заявили, що вже наступної зими позичати снігоочисні машини не будуть – куплять свої. Але за це ще мають проголосувати депутати. Якщо кошти у бюджеті таки знайдуть, то ми обов’язково перевіримо, аби їх використали за призначенням, і прослідкуємо, щоб техніку купляли чесно та прозоро, а не за притаманною житомирським чиновникам усною домовленістю.
