Рейдерське захоплення бізнесу та землі, контроль над поліцією та прокуратурою, а також ручні депутати. На Теофіпольщині є свій маленький легітимний лендлорд, цукровий барон та власник кількох десятків фірм. Господар міні-Межигір’я по-тефіопольськи.
Теофіпольщина – аграрна житниця Хмельницької області. Тут одні з найкращих чорноземів та відомий на всю Україну гігант цукроваріння. Усім цим керує родина Вадима Лейві.
«У нас власник цієї ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» Вадим Леонідович Лейві, який є також власником цукрового заводу, він завжди на передовій всіх технологій», – говорить голова Теофіпольської РДА Юрій Маєвський про підприємців краю.
Вадим Лейві (довідка)
Місцевого магната у районі знає ледь не кожен пес. Але тутешні про нього або добре, або нічого. Воно і не дивно. Люди тримаються за свій шмат хліба, бо чи не з кожної родини хтось працює на господарствах або підприємствах родини Лейві. Про потужного промисловця навіть з трибуни Верховної Ради говорять.
«Підприємство «Україна 2001», офіс якої розташоаний в Теофіполі, Хмельницької області, на цьому підприємстві працює 3 тисячі хмельничан. Люди, насамперед, дбають про що? Про свою зарплату, про свою роботу, вони бояться її втратити!», – встав на захист ТОВ «Україна-2001» під час рейдерського захоплення народний депутат України Андрій Шинькович.
Здавалося б і добре, що бізнесмен створює для місцевих робочі місця. Коли б ще так дбав про їхнє здоров’я та навколишнє середовище… Проте вже протягом 7 років підприємства Лейві стали справжньою екологічною катастрофою для Хмельниччини.
Село Грузевиця. Лише 15 кілометрів від обласного центру. Тут розрісся величезний свинокомплекс, і селяни одразу трьох сіл фактично задихаються від смороду.
Свинокомплекс ТОВ «Україна 2001», с. Грузевиця
Місцеві скаржаться на постійний сморід. Фекалії тварин збирають у два відкриті резервуари, а потім спеціальні машини розливають це добриво на поля неподалік людських домівок. Місцеві скаржаться, що після такого удобрення не лише голова болить, а й в криницях вода стає отруйною.
«Най Бог милує! Дихати нема чим! Вони виливають сюди через дорогу на поля це лайно! Зупиниться та бочка навпроти хати і цідить. А в бочці не кілограм, і не два!», – обурюється тутешній мешканець Іван Андрійович.
Резервуари свинокомплексу, у які збирають фекалії тварин
Людям – біда, а ось керівництву свинокомплексу – байдуже.
«Особисто я не бачу для себе проблем, і для моєї родини немає проблем, для багатьох родин, які працюють на комплексі, а це є 30 родин, які забезпечені роботою, також немає проблем з запахом», – впевнено коментує ситуацію директор свинокомплексу ТОВ «Україна 2001» у с. Грузевиця Володимир Бакаленко.
У 2015 році завдяки протесту селян та тиску з боку журналістів «Народного контролю» таки вдалось змусити екологічну інспекцію зробити заміри.
Селяни перекрили дорогу спеціальним машинам, які виливали “добрива” зі свинокомплексу на поля
Але екологи заявили, що показники у нормі. Втім такий вердикт за підписом пана Гуменюка, службовця із не надто прозорою репутацією, нікого не здивував. Адже свого часу свинокомплексом уже займалися і прокуратура, і екологи, і колишня санстанція. Та з легкої руки Арсенія Яценюка їхні візити припинились.
«В шию їх женіть. За законом перевірки заборонені для малого бізнесу протягом двох років, а для інших суб’єктів середнього бізнесу протягом першої половини поточного року», – заявив екс-прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк 11 лютого 2015 року під час засідання уряду.
Як бачимо, покровителям пана Лейві не смердить у високих кабінетах. Тому скарги про свинокомплекс, що збудований лиш за 500 метрів від житлових будинків, розглядають роками.
Документи на землю у мене, і оброблятиму її я
Фермер Олексій Нечипорук у 2015 році взяв в оренду 42 гектари невитребуваних паїв. Та виявилось, що ці гектари давно обробляє ТОВ «Україна 2001». У Теофіпольській адміністрації про це нічого не знали.
«Це був 15 рік, розроблялась технічна документація, перевірялись всі відомості. Зареєстрованого іншого орендаря не було, інакше ми б не могли передати в оренду», – коментує ситуацію начальник юридичного відділу апарату Теофіпольської РДА Галина Андрощук.
Виявилося, що на папері іншого орендаря і справді не було, і до бюджету не надходила орендна плата за 42 гектари землі. Тоді як, фактично, на полях хазяйнувало товариство «Україна 2001».
«Приїхав у квітні місяці, значить тут була посіяна пшениця незаконно, яку засіяло ТОВ «Україна 2001», не маючи жодних прав, тому що договір оренди у них закінчився у 2012 році, і з 2012 по 2015 рік вони обробляли цю землю незаконно», – згадує фермер.
Вадим Лейві не збирався повертати Нечипоруку жодного гектару. Бо йому ж, бачите, самому земля потрібна. Адже цей шмат лише за приблизними підрахунками щорічно дає 200 тисяч прибутку.
«Я пішов до Лейві Вадима Леонідовича. Ми з ним поговорили, на що він мені відповів, що він цю землю обробляв і буде обробляти. При мені подзвонив до прокурора Теофіпольського району і сказав, щоб той звертався до суду для скасовування розпорядження Теофіпольської РДА», – так закінчилась зустріч малого фермера Олексія Нечипорука з аграрієм.
Передачу землі в користування Нечипоруку прокуратура оскаржує в суді. Відповідач Нечипорук та районна адміністрація суд програють. За другим колом судової тяганини Феміда врешті побачила в позові прокуратури недостатність доказів, тому і повернула його на доопрацювання. Теперішній прокурор коментувати судову тяганину обережно відмовився, мовляв, не він позивався, не йому за попередників відповідати.
«Я вже застав цей позов в стадії судовій. Наразі є кримінальне провадження, і в межах цього кримінального провадження буде з’ясовано, на якій підставі ТОВ «Україна 2001» обробляла дану земельну ділянку», – обережно прокоментував ситуацію прокурор Старокостянтинівської місцевої прокуратури Ігор Берехтенко.
Олексій Нечипорук розмовляє з “Народним контролем”
Коли підприємство пана Лейві збирало врожай на гектарах Нечипорука, фермер викликав поліцію, звернувся до прокуратури. Але справа і досі розслідується.
«Категорія справи, якби, потребує значної кількості слідчих дій, окрім того, там ще необхідно провести експертизу землі. Наразі провадження перебуває на вивченні в обласній прокуратурі», – пояснює тривале слідство начальник Теофіпольського відділення поліції Сергій Ступчинський.
Мій район і кар’єр теж мій
Два роки тому активісти «Народного контролю» зафіксували незаконну розробку державного піщаного кар’єру.
Розкрадання піску в Теофіполі
Тоді ні поліція, ні прокуратура, ні районна влада порушень у діях працівників «Теофіпольського цукрового заводу» не вбачала. Відео та фото, на яких понад 10 вантажівок незаконно вивозило державні надра, розглянули як звичайне звернення і дали відписку.
«Кар’єр, на який сьогодні ніхто не має дозволу на користування, ви бачите, що сьогодні робиться, вибирається, вивозиться тоннами пісок. Рік тому ми зупинили це незаконне вивезення, але і досі прокуратура не кваліфікувала дії ТОВ «Теофіпольський цукровий завод» як злочин», – розповів депутат Теофіпольської районної ради від «Народного контролю» Сергій Мороз
Тоді прокуратурою в районі керував той же Віктор Сарафін, який традиційно просто відмахнувся від питання.
Віктор Сарафін, колишній прокурор Теофіпольського району
За рік після зміни прокурора кримінальне провадження таки відкрили. Втім чи дійде справа до суду?
На зарплаті у Лейві
Галина Іванівна тяжко працює в Італії вже майже чотирнадцять років. На початку 2000-х жінка нарешті назбирала грошей на хатинку для себе і доньки. Однак пожити у власному будинку так і не довелося. Спочатку теофопільська селищна рада відмовляє їй у приватизації прилеглої земельної ділянки. А потім будинок згорає вщент.
«Як тільки в мене згоріла хата, одразу ж після пожежі селищна рада замість того, щоб мені допомогти як місцева влада, вони надають Лейві в оренду частину моєї земельної ділянки. Я не розумію, як це можна надати чиєсь подвір’я з присадибними будівлями, з садком в оренду хазяїну багатому, значить їм було вигідно», – показує журналістам рештки свого будинку жителька Теофіполя Галина Іванівна.
А далі все, як по писаному. Як тільки від будинку лишились руїни, сусіди, а це товариство «Лан», підконтрольне пану Лейві, отримує в оренду частину її земельної ділянки. Тож там, де колись був фруктовий садок, нині заїзд до офісів «Україна 2001» та «Лан».
Згарище по сусідству з ТОВ “Україна 2001” та ТОВ “Лан”
Жінка вже втомилася від судів. Тяжко зароблені гроші доводиться витрачати на адвокатів. Від будинку залишилося згарище, яке перетворилось на смітник, огороджений триметровим бетонним парканом. І все тому, що її невеличкий шматок землі приглянувся ненажерливому бізнесмену.
Історія Галини Іванівни – це лише наочна демонстрація, як працює місцева влада. Адже тримати своїх у районній раді для бізнесменів такого рівня як Лейві – не розкіш, радше необхідність.
«У районних радах можуть траплятись такі ситуації, тому що активних людей, які займаються політикою і бізнесом, можна порахувати на пальцях двох рук, і досить часто інтереси можуть пересікатись, але це має бути врегульовано. Коли ми говоримо про земельні ділянки, позики, пільги для бізнесу, то це великі гроші, і це гроші громади, які мають розподілятись відповідно до того, як каже закон. Але за це нікого не карають, бо ніхто не позивається до суду», – коментує ситуації в місцевих радах активіст громадського руху «Чесно» Олег Черненко.
Так, голова Тефіпольського району Юрій Маєвський начебто жодних стосунків до пана Лейві не має. А от державний реєстр свідчить про протилежне.
Зв’язок Вадима Лейві з головою Теофіпольського району Юрієм Маєвським
Батько Юрія Францовича та Вадим Лейві ведуть спільний бізнес. Так, Франц Юліанович є засновником ТОВ «Гідропласт», а ось кінцевим беніфенціарним власником цієї компанії є естонський офшор «ВЛ Нордік Трейд», єдиним директором та власником якого є Вадим Лейві. Цей офшор фігурує і в інших фірмах, до яких родина Теофіпольського олігарха також має причетність.
Зв’язки Вадима Лейві з депутатами Теофіпольської районної ради
У Теофіпольській раді інтереси громадян представляють 34 депутати. 15 з них тісно пов’язані з Вадимом Лейві. Майже вся теофіпольська фракція пропрезидентського блоку офіційно працює у пана Лейві, тобто є його підлеглими. Партія «Відродження» теж не вирізняється незалежністю. Так із 6 депутатів: двоє очолюють підрозділи ТОВ «Україна 2001», один – колишній працівник, решта ж пов’язані спільним бізнесом.
«Наразі, якщо вони просто працюють на підприємстві і не отримали прямих матеріальних вигод від свого голосування, так підприємство отримало, але їх матеріальний стан не покращився, це не доведено, тоді ми не можемо говорити про реальний конфлікт інтересів, це потенційний. Тобто в умовах потенційного конфлікту інтересів депутати мали б НЕ голосувати, ну або хоча б як мінімум утриматись», – коментує потенційний конфлікт інтересів у Теофіпольській РДА активіст громадського руху «Чесно» Олег Черненко.
Сам же Вадим Лейві також намагався потрапити до Хмельницької обласної ради під прапорами партії «Відродження». Та коли не вдалось, став помічником лідера політсили Віктора Бондаря, екс-регіонала, який не погребував підняти руку 16 січня за диктаторські закони.
Віктор Бондар, народний депутат України, який голосував за диктаторські закони 16 січня
Зв’язки – це те, що свого часу допомогло пану Лейві примножувати свій бізнес. Так серед його партнерів є регіонал, екс-нардеп Валерій Калестин, та давній друг Яценюка, депутат від «Народного фронту» Андрій Іванчук. Ще два роки тому вони провернули аферу з держрезервом та імпортом сирцю тростини на 12 мільйонів доларів.
Протягом двох тижнів журналісти «Народного контролю» пробували зв’язатись чи з Вадимом Лейві, чи з його заступниками. В офісі компанії нам сказали, що всі у відпустках. Врешті нам пощастило, і сам Вадим Леонідович у телефонній розмові пообіцяв з нами зустрітись та прокоментувати усе. З того часу зв’язок з теофіпольським бізнесменом зник.
Тим часом такі районні ляльковики мають фактичну недоторканність, адже не входять до підслідності новостворених антикорупційних відомств, а решту правоохоронних органів вони давно контролюють.
