Тоді, як військові роками чекають на житло, генерали отримують по кілька розкішних квартир

Генпрокуратура ігнорує кричущі корупційні схеми з житлом у Міністерстві оборони України.

Бійці АТО не можуть дочекатися обіцяних квартир від Міноборони, в той час, як високопосадовці встигли забезпечити помешканням і себе, і свою рідню.

Нагадаю, історія розпочалася ще в жовтні, коли на засіданні нашого Антикорупційного комітету, виявлені порушення були озвучені Рахунковою палатою. ЇЇ звіт засвідчив, що у Міноборони ще від часів Януковича працюють корупційні схеми, за якими генерали отримують по кілька квартир в елітних житлових комплексах.

Хочу зазначити, що у 2015 році було виділено безпрецедентний мільярд гривень на закупівлю житла для військовослужбовців, а це більш як 4300 квартир на первинному і вторинному ринках. Однак із виділених коштів і досі не освоєні понад 160 мільйонів! Нагадаю, що до закриття бюджетного року залишаються лічені дні, підозрюю, що це зроблено не випадково, а щоб за схемами, що діяли у часи Януковича, – тишком-нишком розподілити ці кошти між “своїми”.

Звіти Рахункової палати просто шокують. Основними порушеннями, що були виявлені, а це і придбання не готового до експлуатації житла, і підробка договорів, і підписання фіктивних актів про отримання житла, і незабезпечення своєчасного розподілу житла для військовослужбовців, які його потребують, що призвело до збитків у сумі 117,7 млн. гривень.

Є факти коли в окремих областях, зокрема Львівській, купувалися квартири за цінами, вищими ринкових майже удвічі. Натомість з іншими підрядниками, які будували житло за цінами нижче ринкових досі не проведений розрахунок.

У цій справі є ще й інший аспект. Відомо, що тендер на закупівлю житла для військових на загальну суму майже 1 млрд. грн. проводився, в кращих традиціях, за зачиненими дверима.

Що ж до фактів отримання генералами кількох квартир в елітних житлових комплексах Києва та Одеси, то вони взагалі перейшли будь-які межі цинізму. Мова йде про 3-4 кімнатні квартири площею від 100 до 180 квадратних метрів. Деякі генерали таку оборудку прокручували тричі.

Відомі і прізвища цих сумнозвісних генералів: генерал-полковник Педченко Г.М. (отримав 4-кімнатну квартиру в елітному комплексі в Одесі, переписав її на доньку. Сам переїхав до Києва і отримав нову квартиру вже у столиці), генерал-майор Оніфрийчук П.В. (має 4-кімнатну квартиру, плюс забезпечив житлом двох синів), полковник Євсєгнєєв В.М. (який розподіляв квартири для бійців – вже має три квартири). На жаль, цей список набагато довший.

doc_blogdoc_blog1

До речі, зазначу, що теж саме відбувається і зі статусом учасника бойових дій, який передусім отримують генерали, які їздили в зону АТО у триденні відрядження, а не бійці, які справді брали участь у бойових діях.

Показово, що Генеральна прокуратура упродовж місяця так і не відреагувала на факти, озвучені Рахунковою палатою. Немає реакції і на відповідне звернення від Антикорупційного комітету.

Досі за ці злочини ніхто не притягнутий до відповідальності. Військовий бюджет і далі ганебно грабують.

Відтак, у відповідь на бездіяльність ГПУ представники міжфракційного об’єднання “Народний контроль” скерували звернення вже у новостворене Національне антикорупційне бюро із вимогою розслідувати корупційні схеми із житлом у Міноборони.

Вважаю, що на час розслідування генерали, що кришують ці схеми, мають щонайменше бути відсторонені від посад. Сьогодні вже є питанням честі довести цю справу до кінця, і оскільки ГПУ і досі не спромоглася передати до суду жодну справу, що фігурує в звіті Рахункової палати. Депутати “Народного контролю” звертаються і до новообраного Антикорупційного прокурора забезпечити належне розслідування озвучених фактів зловживань.

Ми ж зобов’язуємося забезпечити депутатський контроль задля об’єктивного розслідування, а також закликаємо громадськість та журналістів не дати представникам правоохоронних органів і чиновникам Міноборони замовчати ці справи.

doc_blog2doc_blog3

Народний депутат України,

Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,

лідер партії «Громадський рух «Народний контроль»

Дмитро Добродомов

 «Українська правда»