Зіштовхнувшись з потребою отримати довідку чи дозвіл, оформити дитину у навчальний заклад, влаштуватися на роботу, ми часто впираємося у стіну побутової корупції.
Здебільшого, вправні чиновники маскують хабарницькі схеми у напівлегальні процедури. Коли, наприклад, гроші вимагають сплатити в якості «добровільного внеску», або ж навіть у касу на рахунок комунального чи державного підприємства(як то ДП Документ).
Про те, які держпослуги, за законом, мають надаватися громадянам на безоплатній основі, і як протидіяти «сірим схемам» вимагання грошей, юристи «Народного контролю» роз’яснюють в індивідуальному порядку відповідно до звернень. Тому що у кожному з таких випадків є свої специфічні нюанси.
Ми ж об’єднали поради, котрі стосуються прямого хабарництва у держустановах, враховуючи питання, з якими люди найчастіше звертаються до нас на Антикорупційну лінію за номером 0-800-502-945.
- Якщо чиновник вимагає у вас хабар, задайте якомога більше уточнюючих питань. Це допоможе правильно скласти заяву у правоохоронні органи.
Для цього уважно вислухайте «хабарника», уточніть якомога більше деталей – сума хабара, у якій валюті, за що саме він дається, чи дійсно це допоможе пришвидшити вирішення питання, який механізм його передачі.
Якщо є можливість, увімкніть непомітно диктофон на своєму телефоні. Слід пам’ятати про недопустимість провокацій із вашої сторони – самим пропонувати заплатити. За ці дії передбачена кримінальна відповідальність (ч. 1. Статті 368-3. Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми; ч. 1. Статті 368-4. Підкуп особи, яка надає публічні послуги).
Вимагач хабара (посадова особа) повинна мати вибір альтернативної поведінки: сама висунути пропозицію про дачу хабара.
Після цього постарайтесь відстрочити передачу хабара, скажіть, що у вас немає при собі грошей, домовтесь про зустріч на інший день, і зверніться одразу до правоохоронних органів (та антикорупційних організацій).
- Немає значення, в який саме правоохоронний орган звертатися, головне, щоб заяву було зафіксовано.
Із початком процесу реформування правоохоронної системи та створення нових спеціалізованих антикорупційних відомств, у громадян часто виникає питання – а куди ж подавати заяву про злочин? Поліція, Служба безпеки України, Прокуратура, НАБУ? Насправді, це немає значення, – до кого із них ви звернетесь – у разі, якщо ваша заява не підслідна саме органу, до якого ви звернулися, вони самі повинні передати вашу заява за підслідністю.
Після звернення вам мають видати талон-повідомлення про реєстрацію вашої заяви, де буде вказано прізвище, ініціали, посада, звання особи, яка прийняла заяву, реєстраційний номер, за яким зареєстрована заява, найменування органу внутрішніх справ, службовий телефон, дата отримання заяви та підпис особи, яка прийняла заяву.
Саму ж заяву ви можете подати у довільній формі, занести її особисто за місцем призначення або надіслати поштою. Слід вказати у заяві найменування органу, до якого вона подається, ваші контактні дані, викласти детально обставини справи, зазначивши посадову особу, яка вимагала хабар, яку суму вимагали, що саме вимагали – гроші чи матеріальні цінності, якщо є докази – долучаєте їх до заяви. Також напишіть, чого ви вимагаєте. Наприклад:
1) Притягнути відповідальну особу (ПІБ) до відповідальності;
2) Повідомити мене про результат розгляду заяви.
Звернення, подане вами, співробітниками правоохоронного органу одразу має бути зареєстровано у книзі(журналі) звернень громадян. Розглядаються звернення не пізніше як у місячний термін. Є й такі, що потребують додаткового вивчення і перевірки, але не більше п’ятнадцяти днів з дня отримання. Тоді загальний термін складе сорок п’ять діб. (Закон України «Про звернення громадян», статті 17, 20).
- При проведені наступної зустріч заявника із вимагачем хабара (після подачі заяви у правоохоронні органи), необхідно організувати можливість отримання доказів передачі хабара.
У цей процес мають включитися правоохоронці, а зустріч має плануватися спільно зі слідчими із використанням технічних засобів отримання інформації (диктофон, відеокамера) для контролю, фіксації і документування факту хабарництва.
До проведення операції готують предмет хабара. Це робить слідчий зі складанням відповідного протоколу. Предмет хабара готують за участю спеціаліста. На предмет хабара (гроші)наносять спеціальні мітки, які описують в протоколі. Крім того, ці гроші обробляють спеціальними фарбувальними реактивами, що також відображається в протоколі. Вказують серії, номери грошових знаків і деякі інші реквізити.
Коли предметом хабара є інші матеріальні цінності, у протоколі вказують їх заводські, фабричні та інші номери й індивідуальні ознаки. По можливості, на такі предмети наносять мітки, барвник, що відображається у протоколі. Предмет хабара фотографують, або всю процедуру його підготовки фіксують на відеокасету.
- Якщо після вашої скарги правоохоронці не поспішають допомогти вам спіймати хабарника «на гарячому», такі дії можуть тлумачитися як бездіяльність.
У випадку, якщо протягом 30 днів співробітники правоохоронного органу не провели жодних слідчих і оперативно-розшукових заходів по факту заяви – це бездіяльність. Так дії (бездіяльність)можуть бути оскаржені до вищестоящого органу міліції (наприклад, обласного управління міліції)або до прокуратури. Крім того, дії чи бездіяльність допущені при розслідуванні кримінальної справи, а також рішення про зупинення досудового розслідування чи закриття кримінальної справи можуть бути оскаржені слідчому судді.
- Якщо з вас вимагають хабар працівники правоохоронних органів, необхідно звернутись до іншого правоохоронного органу.
Наприклад: вимагає від вас хабар працівник поліції, тоді ви ідете до СБУ; вимагає хабар працівник СБУ, ідете до прокуратури і т.д.
- Чому важливо, окрім правоохоронних органів, звертатися у громадські антикорупційні ініціативи?
Публічність для злочинців – те саме, що світло для тарганів. Вони її бояться. Саме публічність процесу допоможе вам досягти результату – покарання хабарника відповідно до закону.
