Біла гора висотою у п’ятиповерховий будинок. Вінницький склад фосфатів видно навіть із супутника.
Люди переконані, сусідство з фосфатами небезпечне.
«Фосфати – це різні кислоти ортофосфатної, фосфатної і метафосфатної кислоти – це отрути, які в певній кількості, якщо вони розкладаються під зовнішньою природою, то, звичайно, вони згубно впливають на здоров’я людини», – каже вінничанин Ростислав.
На сполох б’ють і активісти, кажуть, тонни терміново треба утилізувати, бо поблизу і річка, і приватні будинки, і навчальні заклади, і фірми, де працюють люди.
Лише влада відмахується, мовляв, ніякої проблеми нема.
Слід хімзаводу
Колись у Вінниці працював хімзавод, де виготовляли пральний порошок та інші мийні засоби.
Десять років тому завод збанкротував. Нині про промислові потужності нагадує хіба гора фосфатів, яка, за словами людей, що живуть поблизу, росла з 1962 року.
Фосфат – це сіль, з якої роблять, до прикладу, мийні засоби. Фосфат-гіпс можна ж переробляти в будівельні матеріали.
«Залишки фосфат-гіпсу можна використовувати в подальшому, наприклад, для виробництва цементу, для виробництва інших будівельних матеріалів», – говорить начальник відділу Держекоінспекції у Вінницькій області Юлія Федорова.
Юлія Федорова, начальник відділу Держекоінспекції у Вінницькій області
Коли для будівництва чи промисловості фосфати річ потрібна, для природи – шкідлива. А для водойм фосфати взагалі небезпечні.
«Ті фосфатні добрива, які застосовуються для підвищення врожайності полів, вони вимиваються з полів і потрапляють у водойми. Це приводить до ефтрофікації водойм, тобто велика кількість мікроводоростей починає розмножуватися, і це приводить до того, що у водоймах стає нестача кисню і гинуть риби, планктон», – каже доцент кафедри неорганічної та аналітичної хімії ДонНУ Сергій Радіо.
Сергій Радіо, доцент кафедри неорганічної та аналітичної хімії ДонНУ
Не тільки науковці, а й місцеві добре знають, як фосфат вливає на річки.
«Річка тече тут під боком. Правда, поздихало в цій річці все на світі, тому що хімія допомагає», – розповідає пан Віктор.
Люди додають, через сусідство з горою фосфатів воду з криниць більше не п`ють.
«Воду тут пити не можна, бо гірка вся вода. Зіпсувалася, всі позакидали криниці, то криниць немає, а раніше то була в кожного криниця», – розповіла нам пані Олександра.
Можновладці ж вперто переконують, насправді, не все так страшно.
«Весь час здійснюється моніторинг, беруться проби води. Дійсно, там є перевищення по фосфатах, але не настільки критичне, як можна говорять там»,– каже Юлія Федорова.
Шкода від фосфатів – питання часу, кажуть хіміки. Миттєво виявити їх вплив на організм неможливо!
«Це не миттєво буде, але цей процес буде накопичуватися, і ці сполуки зможуть викликати в підсумку кумулятивну таку негативну дію на людський організм – це і різні захворювання кишково-шлункового тракту і захворювання печінки, і різні такі шкірні, захворювання шкіри», – говорить Сергій Радіо.
З рук у руки
Вінницький хімзавод належав державі. Після банкрутства його по шматках розпродають приватникам.
Фосфати купує фірма «Стабіл». Далі контора перепродує фосфати підприємству «Будхіміндустрія». Про це дізнаємося з уст Дмитра Геруса, начальника відділу комплексного управління природоохоронної діяльності Департаменту екології.
Дмитро Герус, начальник відділу комплексного управління природоохоронної діяльності Департаменту екології
«На той час зазначено гору фосфогіпс (як ви її називаєте) купило підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне підприємство «Стабіл» (Київ) – надалі продавець. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будхіміндустрія» (Вінниця) – надалі покупець», – констатував Дмитро Герус.
За фосфати фірма платить немало – майже чверть мільйона. А точніше гривню за одну тонну.
Купили і забули. Ми знайшли адресу, за якою зареєстрована фірма «Будхіміндутрія». Щоправда, двері закриті, а про контору ніхто й не чув.
Під час прогулянки територією фосфатів, ми помітили, що гору хтось потроху таки вивозить. Наші здогадки підтверджують й чиновники.
У департаменті екології розповіли, що вивозом гори фосфатів займається фірма «АВМ-ПРОЕКТ».
«На сьогодні підприємство АВМ-проект забирає ці відходи фосфогіпсу, і в подальшому вони його використовують для своїх цілей. Там є заключення про те, що ці залишки фосфогіпсу можна використовувати в подальшому там для виробництва цементу, для будівництва інших будівельних матеріалів», – каже Юлія Федорова.
Компанія «АВМ-Проект» згідно з інформацію з реєстру займається будматеріалами. Керує фірмою Олександр Мороз. На місці його застати не вдалося, виявляється, він залишив «АВМ-проект» напризволяще з боргами.
Отже, виходить, що, насправді, нині ніхто не вивозить фосфат-гіпс. Ми вирішили прояснити ситуацію у мерії. Нам пообіцяли надати інформацію.
Але ми так і не отримали відповіді від чиновників прозорого офісу. Біла гора ж тим часом продовжує отруювати вінничан, ставлячи під загрозу їх здоров’я. «Народний контроль» вимагатиме, аби чиновники нарешті почали діяти.
