Село Гаразджа поблизу Луцька – унікальна місцевість. Водойми, кар’єри, ліси – тут усе ніби створено для відпочинку. Сюди завжди приїжджали сотні відпочивальників, влаштовували пікніки, мандрували велосипедами, топтали туристичні стежки. Та особливий шиком було з’їхати взимку з крутої тутешньої льодяної гірки.
Оселитись поряд з такою місциною прагнув кожен. Однак доступною рекреаційна зона стала виключно для VIP-волинян. Усе відбулося за стандартною схемою: поки прості люди мріють, вельможі діють. До їх липких рук потрапили гектари цінних земель. І це ще не все – щоб застовпити за собою територію ,напевно, дехто з віпів примудрився «оперезати» її частоколом. А щоб не бракувало квадратів – ще й лісок обгородив. Але маємо, що маємо. Тепер на кадастровій карті колишній «народний» ліс не більше, ніж продовгувата зелена пляма без будь-яких юридичних ознак. Так, певно, зручніше: що менше люди знають – то краще сплять. Та й власник ділянки не світиться.
«Народний контроль» Волині спробував розшукати загадкового Маркіза Карабаса тутешніх латифундій і запитати, чи не злипаються в нього губи, коли смакує територіальний пиріг громади, поданий на підносі з чиновницької байдужості? Що з того вийшло – дивіться далі.
