26 травня минає рік, як кременецького активіста «Народного контролю» Віталія Ващенка на подвір’ї його будинку жорстоко побили, після чого через кілька годин Віталій помер у лікарні. Правоохоронні органи розслідують справу, колеги, соратники, рідні роблять усе можливе, щоб резонансне вбивство було розкрите, а винні у вчиненні злочину – покарані. Проте сьогодні на лаві підсудних – тільки виконавці і організатор убивства, імені замовника слідство і досі не знає.
Щодо підсудних, то їм, за результатами доказів, зібраних під час досудового слідства, висунули підозру в «умисному вбивстві, вчиненому з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів, на замовлення, організованою групою, із визначенням ролей кожного учасника» (ст.115 КК України). Кожне судове слухання (останнє відбулося 23 травня), на якому заслуховуються свідки, підтверджує нещадність намірів і жорстокість їх виконання убивцями. І хоча обвинувачені свою причетність до злочину, заперечують, є упевненість, що суд прийме щодо них справедливе рішення, і вбивці таки будуть покарані.
Не менш важливо назвати замовника, адже основною версією замовлення вбивства активіста, яку розглядає поліція, є його громадська діяльність. Голова фракції «Народний контроль» в Кременецькій районній раді, голова «Народної Ради» Кременеччини Віталій Савчук нещодавно оприлюднив у соціальній мережі узагальнений звіт про найгучніші справи, якими займалася громадська організація, до складу якої входив В.Ващенко. Серед резонансних: повернення земель технічного ліцею, незаконне виділення земель у Почаєві, спроби співпраці із органами СБУ щодо корупції і зловживань у комунальних установах, звинувачення у злочинних діях директора Кременецького держлісгоспу та інші.
«Цілком зрозуміло, що замовник вбивства є кременецьким, і він не один. Хотілося б пролити світло на деякі обставини діяльності нашої організації за час від створення «Народної Ради» до убивства нашого товариша. До даних матеріалів просимо відноситися як до простої констатації фактів – так було. Чи робили помилки? Звичайно. Але знаємо одне: помилялися, але не продавалися», – зазначає В.Савчук.
