Згідно з результатами аукціону в системі ProZorro другий учасник аукціону львівський «Електрон» запропонував трамвайні вагони за 1 млрд 813,200 млн грн, не знижуючи ціну під час торгів. А PESA спочатку пропонувала трамваї за 1 млрд 846,416 млн грн, потім пропозицію знизила на 1000 грн від пропозиції «Електрону» та виграла тендер.

Таким чином середня вартість одного трамваю складе 45 млн 329 тис. грн, а київська влада зекономила по 25 грн на одному трамваї.

Проте в мене просте питання: а хто у нашій владі думає про національні інтереси, про підтримки українського вітчизняного виробника, про стимулювання українського бізнесу?

Ці 1, 8 млрд – це сотні робочих місць, які втратили українці, це близько 400 млн тих же податків, які втратить наш бюджет. Говорячи у своїх палких виступах про патріотизм, наша влада забуває ним керуватися, коли витрачає наші з вами гроші. Такими рішеннями вони просто вбивають бізнес в Україні.

В цю ситуацію негайно мають втрутитися прем’єр-міністр та президент України.

“Народний контроль” готовий доплатити 1000 грн різниці, аби ці гроші лишилися в Україні. Ми стоїмо на позиції розвитку національних підприємств. Я переконаний, що в теперішній економічній ситуації українська влада мусить акумулювати гроші всередині держави. Це розвиток бізнесу, збереження робочих місць та податки, які повертаються в бюджет.

Відповідний план розвитку української економіки вже має «Народний контроль», і ми подамо його вигляді законопроектів.

The post Київ зекономить АЖ 1000 гривень, придбавши трамваї у Польщі, а не у Львові, – блог Дмитра Добродомова appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Адреса приймальні – просп. Червоної Калини, 66 (приміщення Сихівської районної державної адміністрації, 1 поверх).

The post Сьогодні, 28 листопада, у Львові о 14:00 лідер «Народного контролю», секретар Антикорупційного комітету ВРУ Дмитро Добродомов проведе особистий прийом громадян appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Бійці АТО не можуть дочекатися обіцяних квартир від Міноборони, в той час, як високопосадовці встигли забезпечити помешканням і себе, і свою рідню.

Нагадаю, історія розпочалася ще в жовтні, коли на засіданні нашого Антикорупційного комітету, виявлені порушення були озвучені Рахунковою палатою. ЇЇ звіт засвідчив, що у Міноборони ще від часів Януковича працюють корупційні схеми, за якими генерали отримують по кілька квартир в елітних житлових комплексах.

Хочу зазначити, що у 2015 році було виділено безпрецедентний мільярд гривень на закупівлю житла для військовослужбовців, а це більш як 4300 квартир на первинному і вторинному ринках. Однак із виділених коштів і досі не освоєні понад 160 мільйонів! Нагадаю, що до закриття бюджетного року залишаються лічені дні, підозрюю, що це зроблено не випадково, а щоб за схемами, що діяли у часи Януковича, – тишком-нишком розподілити ці кошти між “своїми”.

Звіти Рахункової палати просто шокують. Основними порушеннями, що були виявлені, а це і придбання не готового до експлуатації житла, і підробка договорів, і підписання фіктивних актів про отримання житла, і незабезпечення своєчасного розподілу житла для військовослужбовців, які його потребують, що призвело до збитків у сумі 117,7 млн. гривень.

Є факти коли в окремих областях, зокрема Львівській, купувалися квартири за цінами, вищими ринкових майже удвічі. Натомість з іншими підрядниками, які будували житло за цінами нижче ринкових досі не проведений розрахунок.

У цій справі є ще й інший аспект. Відомо, що тендер на закупівлю житла для військових на загальну суму майже 1 млрд. грн. проводився, в кращих традиціях, за зачиненими дверима.

Що ж до фактів отримання генералами кількох квартир в елітних житлових комплексах Києва та Одеси, то вони взагалі перейшли будь-які межі цинізму. Мова йде про 3-4 кімнатні квартири площею від 100 до 180 квадратних метрів. Деякі генерали таку оборудку прокручували тричі.

Відомі і прізвища цих сумнозвісних генералів: генерал-полковник Педченко Г.М. (отримав 4-кімнатну квартиру в елітному комплексі в Одесі, переписав її на доньку. Сам переїхав до Києва і отримав нову квартиру вже у столиці), генерал-майор Оніфрийчук П.В. (має 4-кімнатну квартиру, плюс забезпечив житлом двох синів), полковник Євсєгнєєв В.М. (який розподіляв квартири для бійців – вже має три квартири). На жаль, цей список набагато довший.

До речі, зазначу, що теж саме відбувається і зі статусом учасника бойових дій, який передусім отримують генерали, які їздили в зону АТО у триденні відрядження, а не бійці, які справді брали участь у бойових діях.

Показово, що Генеральна прокуратура упродовж місяця так і не відреагувала на факти, озвучені Рахунковою палатою. Немає реакції і на відповідне звернення від Антикорупційного комітету.

Досі за ці злочини ніхто не притягнутий до відповідальності. Військовий бюджет і далі ганебно грабують.

Відтак, у відповідь на бездіяльність ГПУ представники міжфракційного об’єднання “Народний контроль” скерували звернення вже у новостворене Національне антикорупційне бюро із вимогою розслідувати корупційні схеми із житлом у Міноборони.

Вважаю, що на час розслідування генерали, що кришують ці схеми, мають щонайменше бути відсторонені від посад. Сьогодні вже є питанням честі довести цю справу до кінця, і оскільки ГПУ і досі не спромоглася передати до суду жодну справу, що фігурує в звіті Рахункової палати. Депутати “Народного контролю” звертаються і до новообраного Антикорупційного прокурора забезпечити належне розслідування озвучених фактів зловживань.

Ми ж зобов’язуємося забезпечити депутатський контроль задля об’єктивного розслідування, а також закликаємо громадськість та журналістів не дати представникам правоохоронних органів і чиновникам Міноборони замовчати ці справи.

Народний депутат України,

Дмитро Добродомов

 «Українська правда»

The post Тоді, як військові роками чекають на житло, генерали отримують по кілька розкішних квартир appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Наші підозри про тиск на слідчих підтвердили на засіданні парламентського Антикорупційного комітету заступник Генпрокурора Віталій Касько і заступник Голови СБУ Віктор Трепак. Вони розповіли: у слідчих, які затримували «діамантових прокурорів» Володимира Шапакіна та Олександра Корнійця, тривають безкінечні службові перевірки. Понад те, через Печерський районний та Апеляційний суд Києва, намагаються поновити закриті під тиском громадськості і депутатів кримінальні справи стосовно цих слідчих і їхніх керівників. Зокрема, самого Віталія Каська і Давіда Сакварелідзе, які здійснювали затримання «діамантових прокурорів».

Висновок очевидний: попри гучні обіцянки Шокіна насправді зараз робиться все можливе, щоб справу «діамантових прокурорів» не вдалося довести до кінця. Натомість хочуть покарати тих, хто вивів на чисту воду корупціонерів із ГПУ.

Тож, депутати та громадськість повинні підтримати справді достойних правоохоронців, які відкрито виступили проти корупційної системи. Генпрокуратура оголосила війну людям, які проявили свою принциповість і бажання змінити заскорузлу бандитську систему.

Зокрема, Антикорупційний комітет уже скерував листа до Президента, в якому звернув увагу на «кругову поруку» у ГПУ під началом Шокіна. Також викладено усі факти, які під час засідання нам озвучили Касько і Трепак.

Окрім того, Антикорупційний комітет прийняв такі рішення: перше – звернутися до Голови парламенту пана Гройсмана з тим, щоби він запросив Генпрокурора Шокіна для доповіді у Верховну Раду на сесійне засідання, яке відбудеться наступного тижня. І, звісно, ми вимагаємо безпосередньо у Шокіна забезпечити об’єктивне розслідування резонансної справи «діамантових прокурорів».

Я переконаний, суспільство уже не терпітиме такого зухвальства та вседозволеності. Зокрема, партія, яку я очолюю, «Громадський рух «Народний контроль» від самого початку стежить за цією справою. Ми зробимо все можливе, щоб довести цю справу до єдиноприйнятного кінця – винні мають бути покарані, а люди, яким вистачило духу відкрито виступити проти системи, отримати належну підтримку. Допоки хабарники, хай би які високі посади вони не займали, не нестимуть покарання за свої злочини, то боротьба з корупцією в України буде лише ілюзією.

Нагадаю, за результатами спецоперації 5 липня Шапакіна і Корнійця затримали за підозрою у вимаганні та отриманні хабара. Під час обшуків у прокурорів виявили великі суми грошей у різних валютах, незареєстровану зброю, прикраси, десятки діамантів та навіть наркотики.

Попри наявні докази, «діамантові прокурори» ще деякий час продовжували обіймати свої посади. І лише під тиском громадськості Генпрокурору Віктору Шокіну все ж довелося звільнити своїх підлеглих.

Як з’ясувалося, Корнієць ще й є власником п’яти квартир і по кілька разів на рік літав до Лондона навідувати доньку – студентку коледжу, де рік навчання коштує 50 тис. доларів. Звідки у державного службовця, який офіційно отримував 15 тис. гривень зарплатні, гроші на таке розкішне життя, залишається здогадуватися. Схоже, ці люди втратили почуття реальності – тільки на перельоти до Лондона не вистачить річної зарплатні чиновника. Крім того оприлюднені розписки Корнійця, які підтверджують позики шалених сум – йдеться про сотні тисяч доларів.

Розуміючи, що своєю бездіяльністю ГПУ прикриває корупціонерів, група народних депутатів у Верховній Раді, які представляють міжфракційне об’єднання «Народний контроль», ще на початку літа одними з перших поставили підписи під проектом постанови про звільнення Віктора Шокіна з посади Генпрокурора.

«Українська правда» (30 жовтня 2015 р.).

The post «Діамантові прокурори» під прикриттям Шокіна appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

25 жовтня відбудуться місцеві вибори. Особисто для мене та команди «Народного контролю» це та дата, з якої почнуться незворотні процеси, що зупинять олігархів, корупцію, крадіжки, знущання над нашими громадянами з боку різних мастей злочинців, крадіїв бюджету та олігархів.

Змінивши парламент після Майдану, ми змогли розпочати процеси люстрації, приймати антикорупційне законодавство, притягувати до відповідальності винних у злочинах проти держави і громадян. Але багато правильних законів не працює, злочинців відпускають, до того ж разом із коштами, які мали би повернути у бюджет країни та кожного конкретного міста. Причина одна – на посадах залишаються все ті ж, хто і був, – хто навчився перефарбовуватися і використовувати будь-яку зміну політичної ситуації у своїх інтересах. Це люди, які дбають лише про власне збагачення, вдало вигадують схеми викачування грошей із бюджетів задля своїх інтересів. Тому зараз через місцеві вибори – до міських, обласних і районних рад – ми маємо шанс закласти основи реального механізму виконання законів.

Активність «Народного контролю» неабияк дратує олігархів, які звикли до вседозволеності та безкарності. Звичайно, їм невигідні партії, які конкретними діями обмежують їх впливи та владу. Щоб не допустити зростання впливу незручних для них політсил, олігархи вдаються до різноманітних маніпуляцій. Намагаються вплинути і на нас – «Народний контроль».

Викриття «Народного контролю» заважають олігархам красти і насолоджуватися життям

Попри шалений тиск наша команда продовжує боротися проти корупції та викривати тіньові схеми мультимільйонерів-казнокрадів. Одна із головних цілей – подолати корупцію, що роками, як іржа, роз’їдає країну, не дає їй розвиватися. Відтак «Народний контроль» розробив Антикорупційний план для місцевих громад. І першим містом, яке покаже приклад усій країні, як побороти корупцію, стане Львів.

Коротко нагадаю лише кілька прикладів нашої діяльності, щоб люди розуміли, кому і навіщо вигідно нас оббріхувати, хто прагне змусити нас мовчати.

«Народний контроль» намагалися через суд не допустити до виборів, відібравши логотип і назву. Абсурдний позов про буцімто незаконне використання логотипу подала підконтрольна олігарху Петру Димінському компанія. Втім суддя виніс ухвалу на користь «Громадського руху «Народний контроль», що лише підтвердило нікчемність та абсурдність претензій позивача.

Блокувати нашу участь у виборах олігарх активно взявся після того, як депутатська група «Народного контролю» розпочала розслідування щодо постачання його компаніями палива на державні підприємства, зокрема «Укрзалізницю».

Насамперед відзначу, що фірма WOG («Західна нафтова група») постачає паливо, зокрема, і з країни-агресора – Росії. До того ж постачають за вищими цінами, аніж продають паливо вроздріб на АЗС, що належать цій же структурі «нафтового барона» Димінського.

Саме за ці гроші, отримані від неоднозначних і сумнівних багатомільярдних тендерів, Димінський у військовий час загарбав у держави десятки гектарів землі Яворівського полігону, де мали би проходити вишкіл мобілізовані солдати. На здобутій через корупційну оборудку території олігарх збудував власне «Межигір’я», отримав у довгострокову оренду профілакторій для військових льотчиків.

Я разом із народними депутатами Володимиром Парасюком, Бориславом Березою, Олегом Мусієм, Богданом Матківським та  Андрієм Антонищаком звернувся до Генеральної прокуратури України, військового прокурора та міністра оборони з вимогою повернути загарбану землю державі та порушити проти ділків, задіяних у цій афері, кримінальне провадження.

Звісно, моя позиція не подобається тим, хто опиняється в центрі антикорупційних розслідувань. Наприклад, за оприлюднення схеми виведення з власності держави нафтопродуктів Курченка на суму в сотні мільйонів гривень, які замість використати на потреби оборони країни віддали «бізнесменам», на мене подав до суду такий собі Сергій Пашинський. Це народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони. Позовом він відреагував на факти про причетність його найближчого оточення та партнерів по бізнесу до корупційних схем. Я лише зрадів такому повороту подій, адже судове засідання мало бути публічним, коли втаїти деталі цієї цинічної схеми навряд чи вдасться. Суд розпочався, але ні Пашинський, ані його представники на засідання так і не прийшли.

Опиратися людям, серед друзів яких є, скажімо, прем’єр-міністр, важко. Та водночас легко діяти, коли знаєш, що правда на твоєму боці.

Так, після мого депутатського звернення ГПУ таки порушила кримінальну справу за фактом незаконного використання головою державного «Ощадбанку» Андрія Пишного (близького друга та партнера Яценюка) чартерного перельоту у Варшаву на фінал Ліги Європи з футболу. Такий вояж, в який він вирушив із дружиною та  своєю свитою, оцінюють щонайменше у 50 тис. євро. Сподіваюся, що корупційні дії у цьому побачить не лише український народ, але й прокурори.

Ще один любитель шалених видатків на авіаперельоти – голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров. Приводом для справи, яку ми опублічили і не дали замовчати, став захмарний за ціною чартерний переліт Насірова із Баку до Києва 13 червня цьогоріч.

Роман Насіров скористався  судном Gulfstream G550 – бізнес-джетом високого представницького класу ціною у близько 50 млн доларів. Переліт таким літаком вартує понад 50 тис. євро.

Насправді дії Насірова вже давно мали би призвести до його відставки. У податковій він оточив себе людьми, перебування яких на посадах викликає щонайменше подив. Скажімо, зробив своїм радником такого собі пана Романенка – кума сумнозвісного втікача Калєтніка – куратора корупційних схем на митниці часів Януковича.

Сумнівне минуле і в Юрія Шеремета, який очолив Головне управління власної безпеки ДФСУ.  Шеремет без перешкод обійняв посаду, хоча саме до нього сповна мали застосувати дію Люстраційного закону: Юрій Шеремет при режимі Януковича служив у ГПУ у відділі, який мав би контролювати законність дій правоохоронців, спецпідрозділів, які жорстоко розганяли Майдан.

У наших опонентів одна зброя – погрози та брехня

Ці приклади я наводжу, щоб показати, хто є опонентами «Народного контролю», із ким нам доводиться воювати. Звісно, ми відчуваємо підтримку українських громадян – вони з нами, бо наша позиція чітка: буде контроль – буде ефективна влада.

Народ з нами, а ми – з народом: саме «Народний контроль» став одним із перших, хто перевірив складові ціни на газ для населення. Ми аргументовано і недвозначно довели: Уряд змушує українців платити за газ за завищеними цінами і завищеними нормами споживання. Ця інформація викликала шалений тиск і резонанс, але ніхто з урядовців так і не спромігся обґрунтовано спростувати результати нашого дослідження.

Боротьба за справедливість триває. У парламенті зареєстрували мій законопроект №3247 про внесення змін до Закону України «Про теплопостачання», який передбачає скасування здирницького двоставкового тарифу. Ухвалення цього законопроекту стане важливим кроком у боротьбі з корупцією на місцевих теплопостачальних підприємствах. За цим проектом Закону, підприємства повинні надати мешканцям можливість самим обирати зручну для себе форму оплати: платити всю суму за тепло у період опалювального сезону, чи «розбити» її на всі місяці упродовж року.

Громада має право вибирати такі речі. Так, у Львові містяни вже роками, але безрезультатно, просять скасувати двоставковий тариф. Хоча, до прикладу, у Рівному та Чернівцях місцева влада дослухалася до побажань більшості громади та самостійно, не чекаючи рішень і дозволів із Києва, запровадила одноставковий тариф.

Це лише невеликий перелік справ, який щоденно робить «Народний контроль» на загальнодержавному рівні. Ще більше проблем наші активісти вирішують у регіонах України. Тож наша діяльність викликає спротив корупціонерів і на місцях.

Наприклад, у Харкові наш колега Анатолій Родзінський – єдиний з-поміж усіх місцевих політиків, хто наважився публічно розповісти про неймовірні за своїми масштабами зловживання мера Харкова та водночас посібника сепаратистів Геннадія Кернеса.

Щойно Родзінський оприлюднив факти корупції у харківській міській раді на одному із загальнонаціональних каналів, як на його життя було скоєно замах.

Такими є інструменти боротьби наших опонентів – кулаки, погрози, брехня.

Фінансування «Народного контролю» – відкрите і прозоре

Звичайно, будь-яку політичну партію найлегше критикувати під час виборчої кампанії. Що нам закидають?

Сьогодні звинувачення на мою адресу та «Народного контролю» зводяться лише до кількох речей, на які маємо дуже прості і відкриті відповіді:

Кошти на виборчу кампанію? Всі витрати здійснюються і затверджуються колегіально. Понад те, ми робимо це відкрито і представимо звіт за отримані внески від прихильників партії та свої витрати на вибори.

Прийняте виборче законодавство (в якому ми, до речі, намагалися виправити всі невідповідності) робить розпорядником коштів одну із партійних організацій. Для «Народного контролю» базовою організацією є львівський осередок партії. Саме з його рахунків оплачуються більшість виборчих матеріалів по всій України, телевізійна реклама, яку в умовах  нинішньої політичної конкуренції ми змушені використовувати. Такі видатки  – спільне рішення членів партії. Фінансування відбувається за рахунок внесків прихильників і членів партії, тим паче, що «Народний контроль» виставив на місцевих виборах кілька тисяч кандидатів у різних областях.

Я розумію бажання наших критиків зупинити поширення ідей «Народного контролю». Адже вони заполонюють ефіри та простір міст у сотні разів більше. Вони ладні на все, щоби люди якомога менше знали про нашу діяльність, яка заважає їм красти. Тому відповідально і твердо заявляю: ми не мовчали, не мовчимо і не будемо мовчати, бо на нашому боці правда!

Також об’єктом посиленої уваги моїх опонентів став і я персонально. Логіка зрозуміла: кинути тінь на голову партії – це наче очорнити всю партію. Але не в нашому випадку.

По-перше, «Народний контроль» об’єднав тих, кому довіряють українці, – учасників Майдану та АТО, волонтерів, соціально відповідальних підприємців і журналістів. Це люди, які мають сформовану репутацію.

По-друге, я завжди особисто готовий відповісти на всі закиди опонентів.

Так, нещодавно на олігархічних інформаційних ресурсах стався викид чергової порції обману щодо мого майна. Одразу нагадаю критиканам, що нещодавно я став співавтором Закону, який дозволив відкрити реєстри майнових прав для всіх охочих туди заглянути. Цей крок – важливий етап для забезпечення прозорості влади.

Отож, інформація для тих, хто полінується особисто заглянути у відкриті реєстри: кілька років тому моя дружина отримала у спадок двокімнатну квартиру, яку ми вирішили продати. А також ще одне двокімнатне помешкання, придбане свого часу у кредит, в якому ми прожили багато років. За отримані від продажу двох квартир кошти купили чотирикімнатне житло у новобудові.

Повідомлю своїх критиків, що квартира в Києві, яка належить моїй дружині (до речі, вона за походженням киянка), має «аж» трохи більше 30-ти «квадратів» і розміщена на околиці Києва у спальному районі Позняки. Про Печерські пагорби та Дніпрові кручі не йдеться.  Автомобіль… Дійсно, назва «Мерседес» звучить гордо, але авту вже майже 10 років. Не полінуйтесь подивитись в Інтернет-оголошеннях, скільки коштує така автівка. Авто належить моїй дружині. Я ж не маю ані авта, ані навіть водійського посвідчення.

Урешті всі кошти на авто, житло були зінвестовані ще до отримання депутатського мандату.

Я розумію, що через маніпуляції і брехню просто намагаються відволікти увагу виборців від моєї політичної діяльності. Але запевняю своїх опонентів та інформую прихильників – усі ці Димінські-Пашинські-Кернеси-Насірови не зіб’ють нас із нашої дороги.

«Народний контроль» змусить владу працювати чесно!

The post Димінські-Пашинські-Кернеси, як уособлення корупційної системи, або чому олігархи бояться «Народного контролю» appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Україна – унітарна держава, тому навіть не може бути й мови про виокремлення в Основному Законі особливостей будь-яких регіонів. Нагадаю тим, хто забув: у 1996-му році, коли депутати приймали Конституцію, суспільство теж переконали про деякі особливості місцевого самоврядування – ми отримали АРК. Де сьогодні Крим?

Пропозиція внести у ХV-й розділ Основного Закону (“Перехідні положення”) норму щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей може підштовхнути до сепаратизму й інші регіони, до такої бажаної для Росії федералізації України, а в перспективі і взагалі втрати окремих територій. Немає жодної необхідності прописувати в Конституції питання, які вже врегульовані спеціальним законом.

Автори змін до Конституції аргументують наявність такої норми зобов’язаннями України виконати Мінські домовленості. Але задумайтеся на хвильку: пункт 11-й цих угод передбачає амністію для сепаратистів і терористів, можливість включення цих осіб до загонів “народної міліції”, допущення до органів місцевого самоврядування з можливістю призначати прокурорів, суддів. Також планується активне “співробітництво Донецької і Луганської областей” із країною-агресором Росією, при цьому “особливі” регіони користуватимуться фінансовою підтримкою з бюджету України. У мене питання: а де виконання Мінських угод російським агресором і підконтрольними йому бойовиками? На окупованих територіях щодня йдуть обстріли, гинуть люди. Де відведення військ, важкого озброєння? Де відновлення контролю над кордонами Україною? Це всі ті заходи, які передбачають Мінські угоди.

Закріплення таких положень – міна сповільнено дії, яка однозначно вдарить по територіальній цілісності і державних інтересах України. Голосування за зміни, які надають будь-кому особливий юридичний статус, є неприпустимим. Якщо завтра будь-хто десь у країні візьме зброю, то будемо голосувати за “особливі статуси” чи ще за щось у цій частині країни?

Де-факто в Україні йде справжня війна, відтак недопустимо у такий складний час узаконювати речі. Зрештою згідно з Конституцією, зміни до Основного Закону не можуть вноситися в умовах надзвичайного та воєнного стану. І жодних винятків для будь-якого із регіонів ця норма не передбачає. Закон один для всіх!

І найголовніше: згідно зі ст. 5 Конституції України, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Хтось цікавився думкою людей: хочуть вони ці зміни у Конституції? Як і за часів Януковича, народну думку зігнорували. Можливо, це надважливе питання варто винести на референдум. Наприклад, провести його 25-го жовтня – під час місцевих виборів.

До речі, у Перехідних положеннях Основного Закону вже з’явилася норма про особливості самоврядування у низці областей. Вочевидь, ця норма може з’явитися і в “тілі” Конституції. Це недопустимо!

“Опозиційний блок” заявив, що голосуватиме за зміни до Конституції. Тому в мене є запитання до людей, які називають “рукою москви” тих, хто голосуватиме проти: невже Дмитро Павличко, Мирослав Попович, Микола Козюбра, В’ячеслав Брюховецький та Володимир Огризко – “рука москви”, а Нестор Шуфрич, Юрій Бойко чи Олександр Вілкул – щирі патріоти? Чи хтось посміє назвати “агентами кремля” моїх однопартійців: Богдана Матківського, який воював на Сході, сотника Майдану Андрія Антонищака чи лікар Майдану Олега Мусія?

З огляду на загрозу, яку принесуть зміни до Конституції, група народних депутатів України, членів партії “Громадський рух “Народний контроль”, не голосуватиме за них.

Закликаю всіх колег по парламенту, яким не байдужа доля України, підтримати нас!

Народний депутат України,

Секретар Комітет з питань запобігання і протидії корупції

Дмитро Добродомов

Джерело: УП

The post Зміни до Конституції. А народ спитали? appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.

Надіслав заяву на ім’я голови ВР про вихід із фракції БПП. Як самовисуванець добровільно вступив у фракцію півроку тому, аби бути членом першої проукраїнської, демократичної коаліції, тому виходячи з фракції вважаю себе й надалі членом коаліції, готовий і надалі підтримувати всі її пункти.

Інша річ, що пункти коаліційної угоди виконуються вкрай мляво, деякі просто забуті, деякі суттєво модифікуються в результаті політичних ігор та “договорняків”, що провадяться у владі. Де відкриті конкурси на принципові посади, де реальна люстрація? Де обіцяні реформи? Де результати боротьби з корупцією?! Наслідок – перманентні скандали (кадрові та корупційні). І нуль реакції! Ніхто з корупціонерів не сидить, схеми та побори продовжують діяти і дотепер… Політики знову відірвалися від народу, забули про принципи, котрі відстоював Майдан, за що загинули герої!

Більше того, вчорашні ригі та комуняки, проросійські недобитки знову піднімають голову і вже навіть на щось розраховують. А цього допустити не можна!

Вважатиму некоректним надалі залишатися у фракції БПП, позаяк наша політична сила “Громадський рух “Народний контроль”, головою якої я є, стає політичною платформою для активістів, громадських лідерів, волонтерів, котрі матимуть можливість на чергових місцевих виборах у жовтні зайти в місцеві ради та взяти на себе відповідальність за стан справ в органах самоврядування.

Наша партія створюється на горизонтальних принципах партійного будівництва, опираючись на регіональних лідерів та авторитетних представників громадськості на місцях. На жаль, нинішня політична кон’юнктура не готова поступитися місцем людям, котрі дійсно є дієвими, а головне – моральними. А отже сподіватися на зміну на місцях, якщо там залишаться після виборів вчорашні політики, точно не доводиться. Країна потребує змін, насамперед політичних еліт! Наразі на місцевому рівні…

З’їзд партії “Громадський рух “Народний контроль” відбудеться 4 липня у Києві. Приєднуйтеся, якщо чуєтеся в силі змінити нинішній стан речей в державі і не боїтеся брати на себе відповідальності!

І ще одне. Хочу подякувати депутатам із БПП за роботу в одній фракції, за ті принципові позиції та гарні ідеї, котрі (хоч і далеко не всі) нам разом вдалося досягти і реалізувати. Ми й далі разом у всіх питаннях, котрі спрямовані на покращення життя в країні, на зміну прогнившої системи та боротьбі з тотальною корупцією, за перемогу над російським агресором!!!

Народний депутат України,

Дмитро Добродомов

Джерело: УП

The post Вихід із БПП: зміст важливіший за форму! appeared first on Народний Контроль - Офіційний сайт.