Учора, 27 серпня, під час громадських слухань щодо перейменування міста Кіровограда «Нове ім’я столиці степового краю», які відбулися в мерії, ми стали свідками баталій, неузгодженості, провокацій.
Михальонок: “Кіровоград має отримати українську назву”.
Під час виступів думки розділилися: серед присутніх були як прихильники топонімічних змін, так і супротивники будь-якого перейменування, а частина людей попри закони «про декомунізацію» вимагала зберегти назву Кіровоград.
Нагадаю, що на ініційованих мною громадських зборах у ПЕРЕВЕСЛО громадський актив, науковці, митці таки одностайно визначилися з українською назвою нашого міста.
Одразу хочу нагадати витяги зі звернення: «Сьогодні триває гібридна війна Росії проти України, ознакою якої є не лише мілітарний конфлікт у Криму й на Донбасі, а й інформаційна війна (топонімічна в тому числі). Тому питання топоніміки дорівнює національній безпеці країни, чого не можна недооцінювати.
Громадська ініціатива «Українському місту – українську назву!» пропонує покласти край цим устремлінням Кремля, відкинувши стару колоніальну назву, і запропонувати натомість українську. З цією метою у Кіровограді 17 квітня було проведено громадські обговорення можливих версій назви нашого міста. Результати обговорення і опитування засвідчили, що найбільш популярною серед запропонованих назв є «Златопіль»!!!»
Але опісля посипалися пропозиції різних назв, які розхитали човен «єдиної назви».
Варто запинитися, відкинути всі суперечки!!!! пам’ятайте, сьогодні місцева п’ята колона включилася на повну, активно займається вкидами, провокаціями осіб, які підігрують «русскому міру».
Сьогодні історія повторюється! Від нас залежить, чи ми монолітом подолаємо ворога, який непохитно сидить у Кіровограді. Ми маємо шанс змінити історію, зупинившись на єдиній назві і врешті об’єднавшись. Разом зробимо більше!
Nota bene. Якщо Кіровоград – географічний центр Україна, то і назва має бути суто українською – без імперського навантаження.
