П’ять років тому уся країна, затамувавши подих, стежила за столичним звіринцем, де один за одним почали вмирати тварини. Вже за рік Луцький зоопарк прославився нелегальним продажем ведмедів. Приватні звіринці часто схожі на зоологічні концтабори. В Україні тварини, навіть хижі, – це живі іграшки, над якими знущаються на догоду невибагливої публіки. Часто людська любов до братів наших менших стає просто вбивчою. І здавалося б, добрі наміри перетворюють і без того несолодке життя звірів на суцільне пекло.
У Хмельницькому також є улюбленці. Вони живуть в центральному парку вже зо два десятки років. Та лише в минулому році тут сталося три смерті. Фазан, баран, а нині ведмедиця Марго. Чому в зоокутку гинуть тварини, розслідував «Народний контроль».
Ведмедиця Аліса – символ парку ім. Чекмана. Колись молдовський цирк кинув сліпу тварину у вузькій клітці напризволяще. Вона і досі хитає головою, переминається з лапи на лапу, коли чує голосну музику, циркові тортури назавжди покалічили звіра. Вже згодом у неї з’являється вольєр на 50 квадратних метрів, де вона може вільно пересуватись і купатись у невеличкому басейні. Цю житлоплощу бура красуня ділить із Тимофієм – постійним партнером та батьком її дитинчат. Три роки тому до пари підселять ще одну самку – Марго.
Клітка, де мешкали троє дорослих ведмедів
Зоокуток давно був приводом для скандалів щодо умов утримання тварин. Минулого літа через смерть двох тутешніх мешканців – фазана та барана – звільняють одразу всіх доглядачів. Хто винен у смерті підопічних, екс-працівники вказують один на одного. Кілька тижнів тому містян шокують жахливою новиною, ведмідь Тимофій на смерть задер свою співмешканку – молоду самку Марго. Це моторошне видовище сталося опівдні прямо на очах у відвідувачів.
Мертва ведмедиця Марго
Врятувати Марго доглядачам не вдається. Проти пащі та кігтів бурого ведмедя на озброєнні в зоокутку лише власні руки та палиці.
Ми зв’язалися із директором Закарпатського реабілітаційного центру для ведмедів «Синевір». Експерт пояснює, що навіть електрошоком не вгамувати розлюченого клишоногого, на озброєнні мають бути спецзасоби для таких випадків, зокрема це спрей проти ведмедів.
Минулого року комунальне підприємство просило дозволу у депутатів на придбання спецзасобів та отримали відкоша. А тим часом доглядальники і далі за мінімальну плату ризикують своїм життям щодня, прибираючи в клітці Тимофія та Аліси.
Офіційна версія, чому велетень Тимко через три роки спільного проживання убив свою сусідку, – це начебто початок шлюбного періоду. Самець просто захотів любові, переконують ветеринари. Натомість таку версію навідріз відкидають інші експерти. Координатор Всесвітнього фонду природи Богдан Проць каже, що зарано для шлюбного періоду, який традиційно починається наприкінці травня. Та й загравання для самиць, як правило, безпечні.
«Дикий звір, який живе в клітці, це, по суті, травмований звір. І їхня поведінка непередбачувана, вони себе поводять по-іншому, ніж в дикій природі. Як я розумію, це був приступ агресії. Це є результат людських дій, не звірі до цього довели, ніяким весільним періодом тут і не пахне. Цей період у них починається значно пізніше. Тічка у самиць триває з травня до липня, загалом 10–30 днів. Під час гону між самцями можуть виникати бійки за самку, що іноді навіть закінчуються смертю; переможець іноді може їсти переможеного. Але ніколи не було випадків, що самець з’їдав самку. Уся ця історія є просто результатом нелюдських умов утримання диких звірів. Зараз вони після зимового сну, вони дуже активно шукають їжу, вони голодні. Після спання, вони потребують м’яса, в природі за м’ясом вони проходять значні відстані, тому необхідно все це досліджувати, який їхній стан, які умови утримання, яке харчування», – пояснює природу бурих ведмедів координатор з природоохоронної роботи в Україні Всесвітнього фонду природи (WWF) Богдан Проць.
Чим же харчують клишоногих у місцевому зоокутку, якщо вони їдять один одного, намагались довідатися журналісти Народного контролю. Побачити раціон та запас продуктів вдалось лише з третьої спроби. То ж не виключено, що до візиту журналістів трохи підготувалися. Нині у холодильнику трохи риби, крупи, овочі та згущене молоко. Шість тисяч на продукти звірі заробляють собі самостійно, каже директор КП «Парки і сквери Хмельницького» Володимир Лукін.
Комора із продуктами харчування для тварин із зоокутка
За умови чи не найскромнішого продуктового кошика українська родина з чотирьох осіб на харчування у середньому витрачає 4-5 тисяч гривень. А на 5-6 тисяч в Хмельницькому зоокуточку примудряються годувати зо два десятки тварин та птахів. На нашу вимогу ми отримали добовий раціон кожної тварини. Підрахували лише вартість харчування дорослого ведмедя. За роздрібними цінами у день лише один Тимофій має проїдати 255 гривень. За місяць – це понад 7 з половиною тисяч гривень (7635 грн). Отже, на трьох ведмедів потрібно було майже 23 тисячі (22905 грн). Витрати на продукти економісти нам показали лише за березень і вибірково, тож за накладними назбиралось трохи більше восьми тисяч (8217 грн). Це оптові закупівлі на всіх тварин. Хоча, насправді, підприємство є прибутковим. Лише за минулий рік вони заробили понад сто тисяч гривень.
Скільки харчів отримують клишоногі та інші звірі, на жаль, вони нам не скажуть. Втім, якщо погане харчування – це лише припущення, то тісна клітка-комуналка, де живуть звірі, – це факт. Місця для трьох ведмедів у ній замало, а ґрати такі, що хижак може спокійно витягнути повністю усю лапу і захопити здобич. Цього разу це була ведмедиця, а наступного – може стати доглядальник або необачний відвідувач, застерігають експерти.
Минулої осені екологічна інспекція вже встановлювала факт неналежних умов утримання ведмедів.
«Восени 2016 року під час планової перевірки цього зоокуточка виявили, що ведмежі вольєри не відповідають нормам, там має бути в середньому 30 квадратних метрів на одного ведмедя, а по факту, 50 на трьох. Був складений протокол за 91 статтею для розгляду суду, бо це судові повноваження, а також був винесений припис про усунення порушень», – пояснює в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області Олег Даценко.
Директор парку каже, будуть розширювати квартири клишоногих, і вже навіть отримали частину коштів із міського бюджету та дозвіл від міської ради.
«Нам виділили 80 тисяч в цьому році на розширення вольєрів, тож плануємо зробити так, щоб ведмеді були окремо один від одного і не могли дістати один одного», – запевняє директор КП «Парки і сквери Хмельницького» Володимир Лукін.
Та ось в департаменті екології дозволу на будівельні роботи не дають. Міський парк – це природно-заповідний фонд, а не приватний звіринець, переконують екологи, тож і хижаків рекомендують відправити у реабілітаційний центр.
Місцеві захисники тварин теж проти утримання хижаків у зоокуточку. Розширення меж вважають тимчасовим заходом.
«Ми вважаємо, що тварини страждають, вони не повинні жити в таких жахливих умовах. Тож, якщо ми взяли цих тварин, то і маємо нести відповідальність, всі містяни без виключення: і працівники парку, і керівництво парку, і керівництво міста, і на кожному хмельничанину зокрема, бо ця біда сталась виключно через людську провину», – впевнена голова громадської організації «Сос» Людмила Давидюк.
Наразі реабілітаційний центр «Синевир» не готовий прийняти хмельницьких клишоногих, адже карантинний відділ переповнений, там наразі перебуває 21 бурий ведмідь, пояснює директор Центру реабілітації бурих ведмедів «Синевир» Ярослав Бундзяк.
Подальша доля бурих у Хмельницькому і досі не визначена. Проти утримання звірів у неволі і міський голова, проте громада все ж наполягає на звіринці в парку, тож вольєри будуть розбудовувати.
На відповідні умови для утримання звірів потрібні чималі кошти: повноцінне харчування, зоологи, ветеринари, розбудова вольєрів тощо. Чи готовий Хмельницький до вкладання грошей у любов до братів наших менших?
